Постанова № 41040919, 22.09.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1125/14-п

Номер провадження 33/786/233/14

Категорія

Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В.П.

Доповідач ап. інст. Мілаш С. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області С.П.Мілаш, за участю прокурора Порох О.В., захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Москалівки, Семиозерного р-нгу, Кустанайської обл., Республіки Казахстан, українка, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, одружена, працююча секретарем Андріївської сільської ради Хорольського району, секретарем виконавчого комітету цієї ради, жителька: АДРЕСА_1 -

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 - 7 ч.1 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 170 грн.

Згідно постанови суду, ОСОБА_3, являючись депутатом Андріїівської сільської ради Хорольського району та обіймаючи посаду секретаря цієї ж ради, 10 жовтня 2013 року звернулася до Андріїівської сільради із заявами про виготовлення технічної документації про передачу у її приватну власність земельних ділянок площею 1 га. за межами с. Андріївка, та 0,7 га. в с.Третякове Хорольського району для ведення особистого селянського господарства. При цьому знаючи про обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7.04.2011 року не повідомила безпосереднього керівника ( голову сільради) у письмовій формі про наявність конфлікту інтересів та під час проведення 33 сесії Андріївської сільської ради, виконуючи обов'язки депутата та секретаря сільської ради, приймала участь ( голосувала «за») у прийнятті рішень без номерів від 10.10.2013 р. про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок по передачі у власність для ведення особистого селянського господарства та дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,7 га. в с.Третякове, для ведення особистого селянського господарства, виготовила в подальшому протокол засідання сесії, чим порушила ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді Хорольського районного суду скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

При цьому вказує, що факт звернення її, як депутата та секретаря сільської ради із відповідними заявами про надання погодження на виготовлення проекту землеустрою по передачі земельної ділянки у приватну власність та технічної документації був загальновідомим, і голова сільської ради завізував ці заяви. Вона жодним чином не приховувала факт свого звернення ні від депутатів, які одноголосно проголосували за прийняття рішення, ні від голови сільської ради. Земельна ділянка площею 1 га., яка розташована за межами с.Андріївка фактично 14 років вже перебувала у користуванні її сімї, а інша ділянка в с.Третякове залишилась нічийною після смерті батьків її чоловіка і на неї ніхто не претендував.

Вважає, що прокурором не надано будь - яких доказів про умисне використання нею депутатського мандату чи повноважень секретаря сільської ради для отримання цих земельних ділянок у свою власність.

Заслухавши захисника ОСОБА_2 на підримання апеляційної скарги ОСОБА_3, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 172-7 КУпАп передбачена відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

Відповідно до чинного законодавства корупційні діяння вважаються закінченими з моменту незаконного або протиправного одержання особою матеріальних благ, порушення спеціальних обмежень з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій або бездіяльності і відповідальність за них настає незалежно від одержання особою матеріальних та нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Відповідальність у відповідності до вимог ст. 172-7 КУпАП настає у випадку коли суб'єктом правопорушення безпосередньо не було повідомлено керівника про наявність конфлікту інтересів.

Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

По справі встановлено і це ніким не оспорюється, що ОСОБА_3 10.10.2013 року письмово звернулась із заявами до сільського голови Данилейка В.І. про надання їй погодження на виготовлення проекту землеустрою по передачі земельної ділянки у за межами с. Андріївка, для ведення особистого селянського господарства та надання дозволу на виготовлення технічної документації про передачу земельної ділянки в с.Третякове у приватну власність для ведення селянського господарства.

Як вбачається із вищевказаних заяв ( а.с. 11, 12), сільський голова завізував їх своїм підписом та поставив вирішення даного питання на сесію сільської ради. Даний факт ніхто не заперечував.

10 жовтня 2013 року на сесії сільської ради було прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с. Андріївка та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі в с.Третякове для ведення особистого селянського господарства ( а.с. 16, 19).

Тобто, із вказаного вбачається, що факт звернення ОСОБА_3 був загальновідомий, жодним чином не приховувався у тому числі від голови сільської ради та депутатів, так як вони знали про її звернення та порядок денний сесії, були присутніми на сесії, та одноголосно підтримали шляхом голосування про, що зазначили в своїх письмових поясненнях ( а.с. 62 - 75).

Разом з тим, постановляючи рішення та визнаючи ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст. 172-7КУпАп, суд першої інстанції не врахував цього та вдався до формалізму, залишивши поза увагою вказані обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення.

Твердження прокурора в протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_3 голосуючи на сесії сільської ради своїм голосом могла вплинути на результати голосування і її голос міг бути вирішальним, спростовується протоколом пленарного засідання позачергової 33 сесії сільської ради від 10.10.2013 року, з якого вбачається, що всі 17 присутніх депутатів одноголосно проголосували за погодження заяв ОСОБА_3 Тобто, навіть, якщо б остання не голосувала, рішення все одно б було прийнято одноголосно на користь ОСОБА_3.

Крім того, слід зазначити, що земельна ділянка за межами с.Андріївка площею 1га. була надана у користування сім*ї ОСОБА_3 рішенням Андріївської сільської ради ще від 29.02.2000 року ( а.с.127), тобто на 33 сесії сільської ради від 10.10.2013 року не вирішувалося питання про надання їй земельної ділянки, а лише прийнято рішення про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Рішенням цієї ж сесії також було лише надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в с.Третякове і не вирішувалося питання про надання ОСОБА_3 цієї земельної ділянки, яка є у комунальній власності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не використала свого права на приватизацію земельної ділянки і для його реалізації їй необхідна технічна документація, в зв'язку з чим вона і звернулась до сільради з відповідними заявами.

Сам по собі факт отримання дозволів на розробку технічної документації не є матеріальним благом чи будь - якою перевагою, яку отримала ОСОБА_3 через своє службове становище.

На цій же сесії були розглянуті аналогічні заяви односельчан ОСОБА_3, які також були задоволені.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2014 року щодо неї скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях Лекбедки В.М. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Полтавської області С.П.Мілаш