Рішення № 41040774, 21.10.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3058/14-ц Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.

Категорія 30 Доповідач Гансецька І. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Товянської О.В.

Микитюк О.Ю.

при секретарі: Гуковій О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення моральної шкоди

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 20.08.2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішеннями Житомирського окружного адміністративного суду, які набрали чинності, визнано протиправними дії відповідача та скасовано видані ним накази і висновки службового розслідування. Звертаючись за захистом своїх порушених прав, він зазнав значних душевних хвилювань і просив стягнути з відповідача 50000,00грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Корольовського раонного суду м.Житомира від 20.08.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 500,00 грн. та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального права. Зазначає, що суд не обгрунтував у рішенні розмір стягнутого морального відшкодування.

В апеляційній скарзі Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на неповне з'ясування обставин справи. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз'яснень п.3,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності, нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанов Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2013 року, 16.07.2013 року, 25.11.2013 року, що набрали законної сили, та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2013 року визнано протиправною бездіяльність відповідача, видані ним накази і висновки службового розслідування відносно ОСОБА_2

Неодноразові звернення позивача до суду за захистом порушеного права потягло порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що призвело до відповідних моральних страждань.

При цьому, оцінюючи розмір завданої йому шкоди у 50000,00грн., позивач не навів доводів на обгрунтування вказаної суми, не зазначив з чого він виходив, визначаючи саме такий розмір морального відшкодування.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 частково, суд врахував характер, обсяг і тривалість завданих позивачу моральних страждань, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості визначив розмір морального відшкодування у 500,00 грн. Такого висновку суд першої інстанції дійшов при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Доводи обох апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Разом з тим, стягуючи з відповідача на користь позивача 229,40 грн. судового збору, суд не звернув увагу на ту обставину, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є немайновою позовною вимогою і згідно пп.2 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» оплачується у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на час розгляду справи становить 121,80 грн.

За таких обставин, рішення суду підлягає зміні в частині стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,304,307,309,313,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Корольовського раонного суду м.Житомира від 20.08.2014 року року змінити в частині стягнення судового збору. Зменшити розмір стягнутого з Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 судового збору з 229,40грн. до 121,80 грн. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: