Постанова № 41038192, 07.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа№ 910/14841/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Самсіна Р.І.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Пась М.П.

за участі представників сторін:

від прокуратури: Бєрова О.В. - посв. від 05.09.2012 №002634

від апелянта: Горлач В.М. - дов. від 09.01.2014 б/н

від позивача 1: Кириченко А.Б. - дов. від 01.10.2014 №225-КР-1128

від позивача 2: не з'явився

від позивача 3: Глущенко М.М. - дов. від 02.01.2013 №11

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014

у справі № 910/14841/13 (судді Котков О.В., Морозов С.М., Cпичак О.М.)

за заявою в.о. прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

позивача-1 Київська міська рада

позивача-2 Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

позивача-3 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс"

про розірвання договору, зобов'язати вчинити дії та стягнення збитків.

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов'язки прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс", в якому просив розірвати договір № ДНП 2012-12/23 від 21.12.2012, укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс", зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" звільнити земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького перетин вул. Ахматової, яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів та повернути її Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" та стягнути з Комунального підприємства збитки за порушення умов договору в сумі 48 360,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 позов задоволено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" звільнити спірну земельну ділянку та стягнуто з з останнього грошові кошти - збитки у розмірі 11 485,50 грн. на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс".

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 мотивоване тим, що термін дії Договору № ДНП-2012-12/23 від 21.12.2012 припинився 31.12.2013, що фактично унеможливлює його розірвання в судовому порядку відповідно до положень Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в частині розірвання наведеного договору - відмовлено. Позовні вимоги щодо звільнення спірної земельної ділянки та повернення її КП «Київтранспарксервіс» судом першої інстанції задоволено, з огляду на те, що доказів звільнення відповідачем земельної ділянки на якій розташований об'єкт після припинення договору № ДНП-2012-12/23 від 21.12.2012 до суду не подано. Також, рішення місцевого суду, з урахуванням висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи № 10066/13-42/10067/13-41/10068/10069/13-45 від 14.11.2013, якими встановлено, що відповідачем експлуатується 249 місць для паркування транспортних засобів, тобто на 19 місць більше, ніж обумовлено сторонами у вищевказаному договорі, що призвело до недоотримання позивачем-3 грошових коштів (упущена вигода) у період часу з 01.01.2013 по 03.04.2013 у сумі 48 360,00 грн., частково задоволено позовні вимоги щодо стягнення збитків в сумі 11 485,50 грн.

Не погодившись з вищевказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про забов'язання звільнити спірну земельну ділянку та стягнення збитків в розмірі 11 485,50 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 залишити без змін.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Ільєнок Т.В.

На підставі ст.ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді Корсакова Г.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2014 у справі № 910/14841/13 порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014, розгляд скарги призначено на 30.07.2014.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 № 02-15/206 у зв'язку із перебуванням головуючого судді Ільєнок Т.В. у відпустці справу № 910/14841/13 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

На підставі ст.ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 30.07.2014 справу № 910/14841/13 прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено розгляд справи на 09.09.2014.

В судовому засіданні, що відбулось 09.09.2014 колегією суддів оголошено перерву в судовому засіданні до 23.09.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 23.09.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/14841/13 на 15 днів та відкладено до 07.10.2014.

В судовому засіданні 07.10.2014 прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Представник апелянта в судовому засіданні 07.10.2014 підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання повернути земельну ділянку та стягнення збитків в сумі 11 485,50 грн. В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Представники позивача-1 та позивача-3 в судовому засіданні 07.10.2014 заперечили проти доводів апеляційної скарги.

В судове засідання 07.10.2014 позивач-2 своїх представників не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судом вирішено за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача-2 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 21.12.2012 року між КП "Київтранспарксервіс" та TOB "Стартайм-плюс" було укладено договір № ДНП-2012-12/23 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування згідно п. 1.1. якого Сторона-1 надає за плату Стороні-2 право на організацію та експлуатацію 207 (двохсот семи) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 23 (двадцять три) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького перетин вул. Г. Ахматової (розподільча смуга), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Договір, відповідно до п. 6.1., вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2013 та діє до 31.12.2013.

У відповідності зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Зазначеним обумовлюється обов'язковість для сторін виконання зобов'язань, які виникли з договору та були вчинені в його межах, відповідно закінчення строку дії договору свідчить про припинення договору.

В силу положень ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Правові наслідки розірвання договору визначені згідно з ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України передбачають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Врахувавши закінчення строку дії договору № ДНП 2012-12/23 від 21.12.2012, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність підстав для задоволення вимог прокурора про розірвання договору в судовому порядку, оскільки розірвано може бути чинний договір за наявності визначених Цивільним кодексом України обставин, що має наслідком припинення взаємних зобов'язань сторін.

Щодо позовних вимог про зобов'язання звільнити земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького перетин вул. Г. Ахматової, яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів та повернути її Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс", судом апеляційної інстанції втсновлено наступне.

Відповідно до п.1.1. договору № ДНП-2012-12/23 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2012 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" надає за плату відповідачу право на організацію та експлуатацію 207 (двохсот семи) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 23 (двадцять три) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького перетин вул. Г. Ахматової (розподільча смуга), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Таким чином, з огляду на викладене предметом договору № ДНП-2012-12/23 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2012 є надання позивачем-3 послуг відповідачу.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що «Об'єктом» послуг є 207 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 23 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: вул. Ревуцького перетин Г.Ахматової (розподільча смуга), що розташовані в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

Отже, враховуючи наведене, умовами договору № ДНП-2012-12/23 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2012 не обумовлена передача земельної ділянки відповідачу, ані у власність, ані у користування.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують передачу спірної земельної ділянки від позивача-3 до відповідача.

Позовні вимоги щодо звільнення та повернення земельної ділянки ніяким чином не пов'язані із правовідносинами надання послуг, які виникли між сторонами внаслідок укладання вищевказаного договору.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача звільнити та повернути спірну земельну ділянку з посиланням на п. 6.7. договору № ДНП-2012-12/23 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2012.

Помилковими є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення вимог прокурора щодо стягнення з відповідача збитків за порушення умов договору у вигляді упущеної вигоди при врахуванні наступного.

В силу п.п. 1.2., 2.2.5. Договору, Сторона-2 зобов'язана облаштувати та експлуатувати не більше аніж 207 (двісті сім) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 23 (двадцять три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького перетин вул. Г. Ахматової (розподільча смуга), що розташовані в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно рапорту працівника о/у ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві - Моторний Є.С. слідує, що діяльність на автостоянках за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького перетин вул. Г. Ахматової здійснює TOB "Стартайм-плюс" згідно договору № ДНП-2012-12/23. Під час обстеження встановлено, що на автостоянці фактично експлуатується 310 паркомісць (копія рапорту в справі).

За наслідками спільної перевірки законності розміщення паркувальних майданчиків, повноти надходження платежів за паркування та дотримання бюджетного законодавства при використанні коштів на виконання робіт та закупку товарів комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", що була проведена на підставі листа прокуратури міста Києва від 07/1/1-169 вих № 13 від 14.03.2013, Державною фінансовою інспекцією в місті Києві складено довідку повноти надходження платежів за паркування № 26-11-17/17/5374 від 17.04.2013. Зі змісту вказаної довідки, в тому числі, слідує, що TOB "Стартайм-плюс" здійснює свою діяльність на майданчику, що знаходиться за адресою: вул. Ревуцького перетин вул. Г. Ахматової (розподільча смуга), що розташовані в межах III територіальної зони паркування м. Києва, на підставі Договору за яким кількість паркомісць складає 230, однак фактична кількість паркомісць 310. КП "Київтранспарксервіс" недоотримано плату за експлуатацію паркомісць за період з 01.01.2013 по 03.04.2013.

Відповідно до висновку експертизи № 10066/13-42/10067/13-41/10068/10069/13-45 від 14.11.2013 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що кількість місць для паркування транспортних засобів, облаштованих ТОВ "Стартайм-плюс" на пакувальному майданчику по вул. Ревуцького перетин вул. Ахматової (розподільча смуга) в м. Києві на момент проведення натурного обстеження складає 249 машино-місць, що не відповідає умовам договору № ДНП 2012-12/23 від 21.12.2012, яким передбачено облаштування 230 машино-місць. Відповідно до документальних даних, а саме рапорта, що складений о/у ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві Моторним Є.С., кількість паркувальних місць фактично налічується близько 310 і не відповідає умовам договору № ДНП 2012-12/23 від 21.12.2012, яким передбачено облаштування 230 машино-місць.

З посиланням на проведену у справі судову експертизу (висновок КНДІСЕ № 10066/13-42/10067/13-41/10068/10069/13-45 від 14.11.2013), судом першої інстанції задоволено частково позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 11 485,50 грн..

За ст. 22 ЦК до збитків належать втрати, яких зазнала особа у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на заявника (позивачів у справі) обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Таким чином, при заявленні вимоги про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди підлягають доведенню факт понесення збитків, або неотримання упущеної вигоди внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання.

Наведені розрахункові дані про можливе отримання відповідачем за період з 01.01.2013 по 03.04.2013 грошових коштів у сумі 11 485, 50 грн. за умови облаштування ТОВ «Стартайм-плюс» більшої кількості місць для паркування транспортних засобів, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують неотриманий прибуток (упущену вигоду) КП «Київтранспарксервіс» внаслідок допущеного відповідачем порушення, оскільки вимоги грунтуються на припущеннях, що теоретично можливо було отримати у відповідному періоді вказану суму прибутку.

Доказів, що підтверджують недоотримання КП «Київтранспарксервіс» грошових коштів у розмірі погодженому договором № ДНП-2012-12/23 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 21.12.2012 при належному виконанні ТОВ «Стартайм-плюс» своїх зобов'язань суду не представлено, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що позивач-3, як сторона договору міг реально отримати за договором про надання послуг більшу суму, аніж визначена у договорі загальна сума щомісячних платежів (п. 3.1, 3.2 договору).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що вартість послуг сторони-1 стороні-2, визначена п. 3.1 договору може бути змінена у випадках зміни тарифу, його складових та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п. 6.2 договору, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформляються додатковою угодою до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді.

Жодних належних доказів, які б свідчили, що позивачем-3, прокурором вживались якісь заходи щодо внесення відповідних змін до договору в частині необхідності здійснення додаткової оплати при облаштуванні більшої кількості паркомісць, аніж визначено договором, та саме внаслідок неправомірних дій відповідача позивач-3 не зміг отримати належну йому суму прибутку у зазначеному розмірі, суду не надано, про наявність таких в позовній заяві не зазначено.

При заявленні вимог щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вимоги, прокурором не доведено наявність таких збитків у сторони договору (КП «Київтранспарксервіс») при проведенні розрахунків ТОВ «Стартайм-плюс» згідно умов договору, не доведено реальний розмір упущеної вигоди, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та збитками.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що прокуратурою та позивачами не доведено неналежне виконання відповідачем зобов'язань, обумовлених договором № ДНП 2012-12/23 від 21.12.2012, що призвело до понесення позивачем-3 збитків у вигляді упущеної вигоди, вимоги прокурора про стягнення з відповідача збитків задоволенню не підлягають.

Внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим, відповідно до положень п. 1, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України судове рішення підлягає частковому скасуванню.

При здійсненні розподілу судових витрат, судом враховується п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», згідно з яким:

- приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-плюс" - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014р. у справі 910/14841/13 в частині задоволення позовних вимог скасувати, прийняти нове рішення, яким в цій частині заявлених вимог відмовити.

3. В частині відмови у задоволенні позовних вимог в.о. прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014р. у справі 910/14841/13 залишити без змін.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, буд. 36, ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-плюс» (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 13, код ЄДРПОУ 35030966) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 507, 50 грн. (п'ятсот сім гривень 50 копійок).

5. Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 37405284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-плюс» (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 13, код ЄДРПОУ 35030966) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 507, 50 грн. (п'ятсот сім гривень 50 копійок).

6. Стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 35210739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-плюс» (02099, м. Київ, вул. Сормовська, 13, код ЄДРПОУ 35030966) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 507, 50 грн. (п'ятсот сім гривень 50 копійок).

7. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, буд. 36, ЄДРПОУ 22883141) в доход Державного бюджету (рахунок 31216206782001 одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) 1 338, 16 грн. (одну тисячу триста тридцять вісім гривень) судового збору за розгляд позовної заяви.

8. Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 37405284) в доход Державного бюджету (рахунок 31216206782001 одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) 1 338, 16 грн. (одну тисячу триста тридцять вісім гривень) судового збору за розгляд позовної заяви.

9. Стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 35210739) в доход Державного бюджету (рахунок 31216206782001 одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) 1 338, 16 грн. (одну тисячу триста тридцять вісім гривень) судового збору за розгляд позовної заяви.

10. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

11. Матеріали справи № 910/14841/13 повернути Господарському суду місту Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Р.І. Самсін

С.А. Гончаров