Постанова № 41037965, 23.10.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/4041/14 Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І. Провадження № 33/795/229/2014 Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі :

головуючого суді - Сердюка О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду м. Чернігова від 30 вересня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Прилуцького міськрайонного суду м. Чернігова від 30 вересня 2014 року, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Як встановив суд, 30 серпня 2014 року о 22 год. 55 хв. в с. Іваниця по вул. Шевченка Ічнянського району, водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчать результати освідування № 6810 приладом «Драгер», чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова суперечить фактичним обставинам справи, а ґрунтується лише на протоколі, складеному працівником ДАІ. Вказує, що заперечення щодо відсутності в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КК України судом було проігноровано, оскільки відповідно до медичного висновку огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у нього не виявлено. Вважає, що працівники ДАІ порушили порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, за обставин, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним і ґрунтується на досліджених судом доказах.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2014 року, із якого слідує, що водій ОСОБА_2 30 серпня 2014 року о 22 год. 55 хв. в с. Іваниця по вул. Шевченка Ічнянського району керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (а.с.3) та доданим до протоколу результатом алкотесту №6810, проведеного сертифікованим приладом «Драгер», згідно якого 30.08.2014 року о 23 год.04 хв. ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння і вміст алкоголю у видихаємому ним повітрі становив 1,03% ( а.с. 2).

Крім цього, обставини наведені в протоколі, підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з яких вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і від дачі письмових пояснень та підписати протокол про адміністративне правопорушення, відмовився (а.с.4).

Із показань інспектора ДПС Прилуцького ВДАІ Петрусенкоа О.П., даних ним в суді першої інстанції, слідує, що після зупинки автомобіля під керування ОСОБА_2 було виявлено, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки був різкий запах алкоголю з ротової порожнини. ОСОБА_2 пройшов освідування на приладі «Драгер», який показав позитивний результат. Їхати в лікарню, дати пояснення та підписати протокол ОСОБА_2 відмовився у присутності понятих.

Доводи скаржника про те, що він знаходився у тверезому стані, посилаючись на висновок медичного огляду від 31.08.2014 року проведеного о 03 год. 00 хв. без участі працівника міліції, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 266 ч. 5 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, який проведений пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та проведений без присутності працівника міліції, вважається недійсним.

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у коєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Стягнення ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. При визначенні виду та міри стягнення було враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Порушень чинного законодавства, які б тягли за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 вересня 2014 року, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Сердюк