Ухвала суду № 41037340, 23.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/8449/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправними та скасування приписів та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2013 року ФОП ОСОБА_4 пред'явила позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі - Інспекція ДАБК у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування приписів № 232 від 19 червня 2013 року, № 278 від 07 серпня 2013 року, № 329 від 07 жовтня 2013 року та постанови № 273/7/5-09-8286 від 29 жовтня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано приписи Інспекції ДАБК у Донецькій області № 232 від 19 червня 2013 року, № 278 від 07 серпня 2013 року, № 329 від 07 жовтня 2013 року.

Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції ДАБК у Донецькій області № 273/7/5-09-8286 від 29 жовтня 2013 року про накладення на ФОП ОСОБА_4 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 11470,00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Інспекція ДАБК у Донецькій області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 19 червня 2013 року, 07 серпня 2013 року, 07 жовтня 2013 року Інспекцією ДАБК у Донецькій області було проведено позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_4, при будівництві торгового павільйону по вул. Блажевича, 69 в м. Маріуполь.

За наслідками проведених перевірок відповідачем внесено приписи № 232 від 19 червня 2013 року, № 278 від 07 серпня 2013 року, № 329 від 07 жовтня 2013 року.

Згідно вищезазначених приписів відповідач, зокрема, вимагав проведення експертизи проектної документації та надання її результатів до Інспекції ДАБК у Донецькій області. Приписом № 232 від 19 червня 2013 року Інспекція ДАБК у Донецькій області зупинила будівельні роботи на вищевказаному об'єкті.

29 жовтня 2013 року Інспекцією ДАБК у Донецькій області прийнято постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 11470,00 грн. за невиконання приписів № 232 від 19 червня 2013 року, № 278 від 07 серпня 2013 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на положення частини 3 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності не підлягають обов'язковій експертизі.

Оскільки об'єкт будівництва, що належить позивачу, відноситься до об'єктів ІІІ категорії складності, що підтверджується зареєстрованою відповідачем Декларацією про початок виконання будівельних робіт, суд першої інстанції прийшов до висновку, що він не підлягає обов'язковій експертизі, а тому приписи Інспекції ДАБК у Донецькій області № 232 від 19 червня 2013 року, № 278 від 07 серпня 2013 року, № 329 від 07 жовтня 2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що приписи № 232 від 19 червня 2013 року, № 278 від 07 серпня 2013 року є протиправними, суд першої інстанції прийшов до висновку, що постанова Інспекції ДАБК у Донецькій області № 273/7/5-09-8286 від 29 жовтня 2013 року про накладання на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності також є протиправною та підлягає скасуванню з тих підстав, що вона прийнята у зв'язку з невиконанням позивачем вищевказаних приписів, тобто є похідною від них.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Згідно пунктів 19-20 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Пунктами 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно частин 1-3 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку, що оскільки об'єкт будівництва «Реконструкція торгового павільйону під магазин по вул. Блажевича, 69 м. Маріуполя» належить до ІІІ категорії складності, проведення експертизи проекту будівництва не є обов'язковим.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про те, що відповідно до пункту 2 частини 4 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проект будівництва торгового павільйону по вул. Блажевича, 69 в м. Маріуполь підлягає обов'язковій експертизі з тих підстав, що згідно пункту 5 Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Блажевича, 69 у Іллічівському районі м. Маріуполя № 0601-19/17-01 земельна ділянка розташована на сейсмічно небезпечній території, є безпідставними з огляду на наступне.

04 листопада 2013 року ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області на заяву ОСОБА_4 надіслало відповідь, зі змісту якої слідує, що згідно статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», об'єкт будівництва «Реконструкція торгового павільйону під магазин по вул. Блажевича, 69 в Іллічівському районі м. Маріуполя» не підлягає обов'язковій експертизі.

За наслідками розгляду відповіді ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області про відсутність необхідності у проведенні експертизи робочого проекту з реконструкції торгового павільйону під магазин промислових товарів по вул. Блажевича, 69 у м. Маріуполі Інспекція ДАБК у Донецькій області повідомила ФОП ОСОБА_4 про відсутність підстав для заборони виконання будівельних робіт з реконструкції вищевказаного об'єкту.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: