Рішення № 41035657, 16.10.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/12643/2013 Головуючий у 1 - й інстанції: Гончарук В.П.

Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Шалапуда Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» Пащенко Тетяни Сергіївни на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору банківського рахунку, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору банківського рахунку задоволено.

Визнано недійсним договір банківського рахунку №210399 від 21.12.2006 року та заяву від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 229,42 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» Пащенко ТетянаСергіївна звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що ОСОБА_5 в своїй позовній заяві просить визнати недійсним договір банківського рахунку №210399 від 21.12.2006 року з моменту його укладення. В позовній заяві позивач як на підставу поважності причин пропуску строку позовної давності посилається на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11.07.2012 року по кримінальній справі №2604/14725/12, якою його визнано потерпілим від злочинних дій посадової особи банку. Проте, такі твердження позивача є безпідставними, оскільки про те, що оспорюваний правочин ОСОБА_5 не підписував останньому було відомо ще у серпні 2010 року, під час проведення судово-почеркознавчої експертизи в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про зарахування банком на рахунок позивача належних йому коштів. У зв'язку з чим вважає, що відсутні підстави вважати, що строк позовної давності пропущено позивачем з поважних причин. Під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» було подано заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності. Проте в оскаржуваному рішенні судом 1-ї інстанції не зазначено жодних обставин, у зв'язку з якими до спірних правовідносин не застосовано строк позовної давності, як і не зазначено з яких підстав позивачу поновлено строк позовної давності. Вважає, що договір банківського рахунку №210399 від 21.12.2006 року є дійсним, оскільки ОСОБА_5 підтвердив свої зобов'язання по отриманому кредиту шляхом щомісячного погашення заборгованості протягом 25 місяців з моменту укладення кредитного договору. Під час очної ставки, проведеної 17.06.2009 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 останнім підтверджено, що саме ОСОБА_10 за його дорученням отримував грошові кошти з банківського рахунку та здійснював даними коштами погашення автокредиту позивача. Проте, даним обставинам суд 1-ї інстанції не надав жодної правової оцінки. Крім того, судом 1-ї інстанції не застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню.

В судовому засіданні представники відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» Пащенко Тетяна Сергіївна та СоболєваМаріанна Володимирівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_5 ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що вони є необґрунтованими, а рішення суду повністю відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 215 ЦПК України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини. Описова частина рішення повинна містити узагальнений виклад позиції відповідача, пояснень осіб, які беруть участь у справі інших доказів, досліджених судом. В мотивувальній частині рішення зазначається встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти, чи були порушені, не визнані або ос порені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду, а якщо були, то ким.

Зазначеним вимогам закону рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 31 липня 2014 року не відповідає, оскільки в ньому не викладено в повному обсязі зміст позовних вимог, а саме в частині вимог позивача щодо поновлення йому строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, так як він був пропущений ним з поважних причин, не зазначено доводів відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, безпідставно застосовані норми матеріального права - ст.ст.1046,1051 ЦК України, які регулюють правовідносини щодо договору позики, а не правовідносини щодо визнання правочину недійсним, в рішенні суду відсутній аналіз досліджених судом доказів та обґрунтування висновків суду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 31 липня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 21 грудня 2006 року ОСОБА_5 звернувся до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») з заявою про відкриття поточного рахунку.

21 грудня 2006 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») був укладений договір банківського рахунку № 210399, відповідно до умов якого банк зобов'язаний відкрити клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідачем на виконання умов договору банківського рахунку було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2.

22 грудня 2006 року між ОСОБА_5 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») був укладений договір про надання споживчого кредиту №11102876000 на суму 139 000,00 (сто тридцять дев'ять тисяч) доларів США, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредит, а позивач зобов'язувався повернути кредит в порядку, на умовах та у строки, встановлені кредитним договором.

Пунктом 1.5. кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 у банку для подальшого його використання за цільовим призначенням.

Відповідно до платіжного доручення № 17423 від 22 грудня 2006 року з рахунку № 09807750 АКІБ «УкрСиббанк» грошові кошти в сумі 139 000,00 дол. СІІІА були перераховані банком на поточний рахунок позивача НОМЕР_2, відкритий в установі банку, відповідно до умов укладеного кредитного договору (п.1.5.).

Посилаючись на те, що заяви на відкриття банківського рахунку та договору банківського рахунку від 21 грудня 2006 року він не підписував і грошових коштів з вказаного рахунку не отримував, вказані кошти з рахунку відкритого на його ім.»я були отримані, за сприяння начальника відділення №837 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_9, його знайомим ОСОБА_10, який йому коштів не повертає, в квітні 2007 року позивач звернувся до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві з заявою про вчинення злочину.

Відносно ОСОБА_10 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_9 кримінальну справу було порушено за ознаками злочину, передбаченого ч.ч.1,3 ст. 358 ч.4 ст. 190 КК України.

22.02.2011 року постановою слідчого Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_10 було оголошено в розшук, досудове слідство у справі було зупинено.

Постановою від 04 червня 2009 року ОСОБА_5 було визнано цивільним позивачем у кримінальній справі.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 4098/10-11 за матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до АКІБ « Укрсиббанк» про зарахування банком на рахунок позивач належних йому коштів, від 18 серпня 2010 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 в графі « підпис власника рахунку..» в заяві про відкриття поточного рахунку НОМЕР_2 у гривнях від 21.12.2006 року в двох примірниках, наданих на дослідження у вигляді електрофотокопій; в графах « Клієнт» на кожній сторінці договору № 210399 банківського рахунку від 21.12.2006 року, наданому на дослідження у вигляді електрофотокопії; в графі « Клієнт» Додатку до договору №№ 210399 банківського рахунку від 21.12.2006 року, наданому на дослідження у вигляді електрофотокопії-виконав не ОСОБА_5.

Згідно висновку № 2996/10-11 повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи, складеного експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 26 серпня 2010 року, підписи від імені ОСОБА_5 в графі « Клієнт--- ОСОБА_5» на кожній сторінці договору № 210399 банківського рахунку від 21.12.2006 року на 5-ти аркушах з додатком № 1 до нього на 1 аркуші та в графі « підпис власника рахунку..» в двох примірниках заяви про відкриття поточного рахунку від 21.12.2006 року- виконав не ОСОБА_5.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 11 липня 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_9 ч.2 КК України закрито, звільнено його від кримінальної відповідальності у зв»язку з закінченням строків давності.

02 грудня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» з позовом про визнання недійсним договору банківського вкладу № 210399 від 21.12.2006 року та заяви про відкриття поточного рахунку від 21.12.2006 року посилаючись на те, що вказані правочини не відповідають вимогам ч.3 ст. 203 ЦК України, так як його волевиявлення на укладення вказаних правочинів не було, він їх не підписував, що відповідно до вимог ст. 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними . Просив поновити йому строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, так як він пропущений з поважних причин, оскільки провадження у кримінальній справі було закінчене і судове рішення у даній справі набрало законної сили лише 18.07.2012 року. Обставини щодо злочинних дій відносно нього службової особи відповідача були встановлені саме в ході розслідування кримінальної справи.

Відповідно до вимог ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) , не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 4098/10-11 за матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до АКІБ « Укрсиббанк» про зарахування банком на рахунок позивач належних йому коштів, від 18 серпня 2010 року, з висновку № 2996/10-11 повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи, складеного експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 26 серпня 2010 року достовірно вбачається, що підписи в заяві про відкриття поточного рахунку від 21 грудня 2006 року та в договорі № 210399 банківського рахунку від 21 грудня 2006 року виконані не ОСОБА_5.

З постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 11 липня 2012 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_9 вбачається, що заяву на відкриття поточного рахунку НОМЕР_2на ім.»я ОСОБА_5 та документи на відкриття поточного рахунку надавав в присутності ОСОБА_9 ОСОБА_10, а не ОСОБА_5, зазначаючи, що є представником останнього, відповідних документів на підтвердження своїх повноважень не надавав.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 21.12.2006 року та заяви від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про поновлення йому строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, то вказана вимога підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно вимог ч.ч.3,4,5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачається, що28.04.2014 року представник Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» подав до суду заяву про застосування строків позовної давності по позовних вимогах ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договору банківського рахунку №210399 від 21.12.2006 року та заяви від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 посилаючись на те, що про порушене право позивач дізнався після отримання висновку судово-почеркознавчої експертизи в кримінальній справі в серпні 2010 року, а тому трирічний строк позовної давності для звернення позивача до суду з даним позовом закінчився в серпні 2013 року, а з позовом до суду звернувся лише 02 грудня 2013 року. В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» посилався на те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до позовних вимог строк позовної давності.

Оцінюючи в сукупності надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для поновлення строку позовної давності та щодо застосування строку позовної давності, колегія суддів вважає, що заяву представник ПАТ «УкрСиббанк» про застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договору банківського рахунку №210399 від 21.12.2006 року та заяви від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 необхідно відхилити, поновити ОСОБА_5 строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, так як він пропущений з поважних причин, оскільки позивач був визнаний потерпілим та цивільним позивачем в кримінальній справі, в ході розслідування кримінальної справи були здобуті докази того, що позивач не підписував оспорювані правочини, встановлено обставини при яких і ким було подано до банку заяву про відкриття поточного рахунку, договір банківського рахунку та було отримано грошові кошти з вказаного рахунку, справа була направлена для розгляду до суду, проте провадження у кримінальній справі було закрито у зв»язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності і порушене право позивача в кримінальному провадженні захищено не було, що змусило його звернутись за захистом свого порушеного права в цивільному провадженні.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 31 липня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про поновлення ОСОБА_5 строку позовної давності для звернення до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договору банківського рахунку та заяви від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку, визнання недійсними договору банківського рахунку №210399 від 21.12.2006 року, укладеного між Акціоненим комерційним інноваційним банком « УкрСиббанк» та ОСОБА_5 та заяви від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 203, 215, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» Пащенко Тетяни Сергіївнизадовльнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору банківського рахунку та заяви про відкриття банківського рахунку задовольнити.

Поновити ОСОБА_5 строк позовної давності для звернення до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договору банківського рахунку та заяви від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку.

Визнати недійсними договір банківського рахунку №210399 від 21.12.2006 року, укладений між Акціоненим комерційним інноваційним банком « УкрСиббанк» та ОСОБА_5 та заяву від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: