Ухвала суду № 41029647, 20.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 р. Справа № 876/13363/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Лановецької міської ради Тернопільської області на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 04.10.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лановецької міської ради, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Лановецького районного суду з адміністративним позовом до відповідача Лановецької міської ради, в якому просить визнати протиправними і скасувати рішення 28 сесії шостого скликання Лановецької міської ради № 879 та № 880 від 04.06.2013 р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1», посилаючись на те, що прийняті рішення суперечать вимогам законів, порушують її законні права і охоронювані законом інтереси.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником двох квартир №№ 2,4 у житловому будинку по АДРЕСА_1. Власниками інших двох квартир за №№ 1,3 є треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в подальшому змінили статус квартир на нежитлові приміщення і в даний час використовують їх для підприємницької діяльності. Для обслуговування нежитлових приміщень ОСОБА_4 і ОСОБА_5 викупили в Лановецької міської ради земельні ділянки і на даний час є власниками земельних ділянок для роздрібної торгівлі та комерційних послуг площею відповідно 0,0122 га та 0,0101 га. Площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 на даний час становить менше 0,0722 га.

Рішеннями Лановецької міської ради №№ 879,880 від 04 червня 2013 року здійснено розподіл земельної ділянки без згоди позивачки як співвласника житлового будинку та не дотримано проекту забудови територіїї та містобудівної документації.

Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 04.10.2013 року адміністративний позов задоволено.

Постанова обґрунтована тим, що рішення 28 сесії шостого скликання Лановецької міської ради №№ 879,880 від 04.06.2013 р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 були прийняті всупереч вимогам земельного законодавства, без врахування розмірів та конфігурації земельної ділянки, встановлених генеральним планом, та вже прийнятих рішень про виділення земельних ділянок, що порушує права та інтереси позивачки.

Не погодившись з рішенням суду, його оскаржила Лановецька міська рада Тернопільської області покликаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає постанову суду першої інстанції прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права на неповно з'ясованих обставинах справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог земельного законодавства.

Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою рішення Лановецької міської ради №879 та № 880 від 04.06.2013р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішенням 28 сесії шостого скликання Лановецької міської ради № 879 від 04 червня 2013 р. вирішено дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 га для будівництва індивідуального гаража у власність ОСОБА_5 за рахунок земель під житловою забудовою, забудовані землі в межах населеного пункту по АДРЕСА_1.

Рішенням 28 сесії шостого скликання Лановецької міської ради № 880 від 04 червня 2013 р. вирішено дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 га для будівництва індивідуального гаража у власність ОСОБА_4 за рахунок земель під житловою забудовою, забудовані землі в межах населеного пункту по АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником квартир №№ 2,4 в житловому будинку по АДРЕСА_1, що стверджується витягами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 01.12.2008 р. і від 22.09.2011 р.

Власниками двох квартир №№ 1,3 є треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які змінили статус квартир на нежитлові приміщення для підприємницької діяльності. Для обслуговування нежитлових приміщень третім особам виділена земельна ділянка площею відповідно 0,0122 та 0,0101 га.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Лановецького районного суду від 18 жовтня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Лановецької міської ради, за участі третіх осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій встановлено, що розподіл прибудинкової території в АДРЕСА_1 є незаконним, оскільки здійснений без погодження з усіма власниками багатоквартирного будинку, зокрема з позивачкою ОСОБА_3, незаконно змінена конфігурація земельної ділянки, яка була раніше визначена матеріалами інвентаризаційної справи на будинковолодіння, а також змінила порядок користування земельною ділянкою прибудинкової території без згоди усіх співвласників будинків.

Постановою Лановецького районного суду від 18 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Лановецької міської ради, за участі третіх осіб ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 встановлено, що площа земельної ділянки по АДРЕСА_1, що може бути передана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становить менше 0,0722 га.

За змістом ст.39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Відповідно до даної норми при прийняття рішень про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража Лановецької міська рада зобов'язана перевірити чи таке будівництво відповідає генеральному плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою.

Відповідно до ч.4 ст.42 ЗК України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкова територія, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації, а згідно ч.3 ст.42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території, визначаються співвласниками.

Приймаючи рішення №№ 879,880 від 04 червня.2013 р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_1» Лановецької міською радою в порушення встановлених обставин надала дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за рахунок земель під житловою забудовою, забудовані землі, без згоди співвласника будинку, тобто позивачки.

Крім того, при прийнятті оскаржуваних рішень Лановецької міською радою не враховані розміри земельної ділянки, яка залишилась.

Рішенням Лановецької міської ради № 253 від 16 червня 2011 року внесено зміни в п.1 рішення Лановецької міської ради № 1241 від 04 жовтня 2010 року і надано дозвіл ОСОБА_3 щодо складання технічної документації на земельну ділянку орієнтовною площею до 0,0600 га по АДРЕСА_1.

Дані рішення є чинними, про що ствердили в судовому засіданні представники Лановецької міської ради і встановлено постановою Лановецького районного суду від 18 жовтня 2011 року та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року.

При виділенні земельної ділянки ОСОБА_3 площею до 0,0600 га із земельної ділянки площею менше 0,0722 га неможливо виділити земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 загальною площею 0,02 га для будівництва індивідуального гаражу. Не враховано Лановецькою міською радою, що в разі будівництва гаражу необхідно виділити земельну ділянку для заїзду до гаражів.

Як видно з матеріалів справи, Лановецька міська рада при прийнятті оскаржуваних рішень брала до уваги схему, виготовлену ПП «Геодезія і землевпорядкування».

Із схеми ПП «Геодезія і землевпорядкування» видно, що вона виготовлена без врахування рішення Лановецької міської ради про виділення земельної ділянки орієнтовною площею до 0,0600 га ОСОБА_3

З даної схеми вбачається, що при її виготовлені змінена конфігурація земельної ділянки, яка визначена матеріалами інвентаризаційної справи на будинковолодіння (генеральним планом).

Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При прийнятті оскаржуваних рішень Лановецькою міською радою не враховано те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з даної земельної ділянки вже виділялась земельна ділянка для обслуговування нежитлових приміщень, які використовуються для підприємницької діяльності.

Також необхідно звернути увагу і на ту обставину, що станом на час прийняття оскаржуваних рішень власником квартири АДРЕСА_1 значилась ОСОБА_6, а не третя особа ОСОБА_4, що слідує з витягу про державну реєстрацію прав КП «Лановуцьке районне бюро технічної інвентаризації» №37035442 від 27.12.2012 року.

Частиною третьою ст.152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лановецької міської ради Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 04.10.2013 року у справі № 602/940/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г.Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 21.10.2014 р.