Рішення № 41028289, 16.10.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року Справа № 925/869/14

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: представників за довіреностями - Шляпіна О.Ю., Єрмоченко К.В. (від позивача), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

позивача дочірнього підприємства "Теплокомуненерго"

публічного акціонерного товариства

"Монастирищенський ордена Трудового Червоного

Прапора машинобудівний завод"

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 4466,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 4466,03 грн. (з них: 4039,67 грн. основного боргу за період з 14.10.2011 по 15.04.14, 282,07 грн. інфляційних за період з 20.01.2012 по 20.05.2014, 144,29 грн. три проценти річних за той же період) з підстав несплати відповідачем коштів за отримані відповідачем послуги з теплпостачання у період з 01.10.2011 по 30.04.2014 та стягнення у зв'язку з цим судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив,

що розроблений ПМП "Політехнік" у 2008 році робочий проект на зміну системи теплопостачання квартири АДРЕСА_1 (далі - Робочий проект) виготовлено за замовленням відповідача відповідно до технічних умов, виданих позивачем, тобто за взаємним погодженням сторін спору;

що замовником Робочого проекту є саме ОСОБА_3, а не ДП "Теплокомуненерго";

що Робочим проектом передбачено два джерела опалення приміщень НОМЕР_2 - це від спрямлених труб попередньої системи опалення та від окремо змонтованої системи опалення через лічильник;

що рішенням Монастирищенської міської ради від 26.05.2011 №91 квартири АДРЕСА_1 було виведено з житлового фонду та їх статус змінено на "нежитлові приміщення" (далі - приміщення НОМЕР_2),

що вищеназване рішення міською радою було прийнято після перевірки стану дотримання Робочого проекту, у зв'язку з чим позивачем здійснювалось теплопостачання усього будинку протягом 2009 - 2014 років;

що на даний час відповідач не допускає позивача у приміщення НОМЕР_2, оскільки ним систему опалення через лічильник змонтовано з порушенням проектної документації;

що на даний час будь-які акти введення в експлуатацію виконаних відповідачем робіт з реконструкції приміщень за Робочим проектом відсутні, є лише акти перевірки дотримання виданих технічних умов та Робочого проекту, акти опломбування лічильника теплової енергії);

що опалювальний період розпочинався у визначені рішеннями міської ради строки і саме у ці строки проведені нарахування оплати за надані послуги.

Відповідач двічі повідомлявся рекомендованим листом про час і місце судового розгляду за місцем його державної реєстрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відмітками канцелярії на ухвалі суду про відправку, і, виходячи з положень ст.51 ЦК України, абз.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є доказами належного повідомлення сторони. Однак, відповідач наданого законом права на участь у судовому засіданні не використав, у направленому суду відзиві від 24.09.2014 вх.№21146/14 проти вимог позивача заперечив, вважає їх невмотивованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню з тих підстав,

що договір від 01.01.2010 про надання послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, укладений із власником квартир НОМЕР_2, втратив чинність з моменту зміни статусу на приміщення НОМЕР_2;

що приміщення НОМЕР_2 знаходяться в процесі реконструкції під магазин роздрібної торгівлі (дозвіл Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 17.08.2010 №312-10), яку на даний час не завершено, об'єкт в експлуатацію не прийнято, декларація про готовність об'єкту до експлуатації, яка є підставою для укладення договорів на постачання води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього, відсутня;

що посилання позивача на довідку Монастирищенської міської ради №2363 від 19.05.2014 не є належним доказом, оскільки приміщення НОМЕР_2 являються нежитловими, в них ніхто не проживає;

що відповідно до визначення, наведеного у ДБН В2.2-15-2005, нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, яке не відноситься до житлового фонду та є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин (лист Мінрегіонбуду №8/10-2770-13 від 21.10.2013);

що відповідно до розрахунку позивач вказує на заборгованість відповідача по втратах від існуючої будинкової системи опалення і всупереч вимог чинного законодавства пов'язує їх з наданням послуг з теплопостачання (діяльністю, яка передбачає надання повноцінної величини послуги, а не її складової), на власний розсуд поширює на них тариф, встановлений на повноцінні послуги з теплопостачання, в той час, як втрати від існуючої будинкової системи опалення являються складовою послуги і їх компенсація врахована у розмірі тарифу;

що чинним законодавством не передбачено укладення договору на надання послуг по втратах від існуючої будинкової системи опалення;

що позивач, заявив вимогу про стягнення заборгованості на надані ним послуги теплопостачання, однак на обгрунтування своїх вимоги посилається на договори, які нічого спільного із наданням таких послуг не мають;

що в реконструйованому під магазин нежитловому приміщенні згідно з робочим проектом встановлений прилад обліку теплової енергії, різниця показів якого за період, вказаний у позовній заяві, дорівнює нулю;

що оскільки не були надані послуги з теплопостачання, то і підстави нарахування суми втрат від існуючої будинкової системи опалення, як складової частини при формуванні тарифу з теплопостачання, відсутні;

що позивач визначений виконавцем послуг із виробництва, транспортування, постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів м.Монастирища рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради лише з 29.08.2012, але намагається стягнути борг з відповідача за надані послуги з 01.10.2011. Відповідач повідомив про неможливість явки в судове засідання за сімейними обставинами, заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Явка відповідача судом обов'язковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ст.75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Приміщення НОМЕР_2 придбані відповідачем як квартира НОМЕР_3 на підставі договору міни квартири від 07.08.2008 з ОСОБА_4 та як квартира НОМЕР_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.10.2005 із продавцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та належать відповідачу на праві приватної власності.

Відповідно до Робочого проекту, розробленого ПМП "Політехнік" у 2008 році на замовлення ОСОБА_3 та виходячи з технічних умов, виданих позивачем на встановлення приладу обліку, відповідачем було виконано роботи по частковому демонтажу існуючої системи опалення квартир НОМЕР_2. Так, згідно з Робочим проектом "після спрямлення стояків опалення в приміщенні магазину залишається 15 метрів трубопроводів діаметром 27 мм… Після спрямлення трубопроводів рушниковисушувачів в магазині залишається 6 метрів металопластикових трубопроводів діаметром 20 мм… Розрахункові сумарні втрати тепла ізольованих трубопроводів магазину складають 362 Вт/год." "Максимальне теплове навантаження приміщення складається з навантаження від втрат теплової енергії в ізольованих стояках та максимального теплового навантаження опалювальних приладів".

Згідно з робочим проектом "Вузол обліку теплової енергії на приміщення квартир НОМЕР_2, які переобладнуються під магазин в житловому будинку. Адреса АДРЕСА_1, розробленим позивачем, за замовленням відповідача було виконано пусконалагоджувальні роботи лічильника теплової енергії АДРЕСА_1 м. Монастирище та видана технічна документація, "прийнято до комерційного обліку вузол обліку тепла ULTRAHEAT 2WR6, що обраховує облік споживання теплової енергії приміщенням кв. №20, 21 ж.б. по АДРЕСА_1 про що складено два акти від 05.11.2008. Згідно із заявою відповідача від 08.11.2011 покази лічильника зафіксовані актом від 09.11.2011 на рівні "0000000 kwh".

Згідно з договором від 01.01.2010 відповідач отримував від позивача послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення квартир НОМЕР_2 по АДРЕСА_1. Договір втратив чинність, що визнається сторонами.

17.08.2010 інспекція Держархбудконтролю у Черкаській області надала дозвіл ОСОБА_3 на виконання будівельних робіт, підрядником яких є ПМП "Політехнік", з реконструкції квартир НОМЕР_2 під магазин роздрібної торгівлі відповідно до проектної документації, розробленої ТОВ "Уманьбудпроект" та затвердженої 07.08.2009.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.10.2010 у справі №2-358/10 визнано договір між дочірнім підприємством "Теплокомуненерго" відкритого акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" та ОСОБА_3 на надання послуг з централізованого опалення і обслуговування внутрішньобудинкових мереж, таким, що відбувся у період з 01.10.2009 до 01.08.2010, стягнуто на користь позивача заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за цей же період.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26.05.2011 №91 квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, виведено із житлового фонду, рекомендовано Монастирищенському виробничому відділку Черкаського бюро технічної інвентаризації погасити раніше існуючі документи на квартири НОМЕР_2, зобов'язано відповідача заключити договори по їх обслуговуванню з комунальними службами, а також по завершенню будівельних робіт, оформити документи на магазин змішаної торгівлі згідно з чинним законодавством.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.08.2012 у справі №2-17/12 визнано договір між дочірнім підприємством "Теплокомуненерго" відкритого акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" та ОСОБА_3 на надання послуг з централізованого опалення і обслуговування внутрішньобудинкових мереж, таким, що відбувся у період з 02.08.2010 по 26.05.2011, стягнуто на користь позивача заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з 02.08.2010 по 26.05.2011.

Вищеназваними рішеннями Монастирищенського районного суду встановлено факти виконання відповідачем робіт відповідно до вищеназваного Робочого проекту 2008 року, включення спрямлених стояків квартир НОМЕР_2 у внутрішньобудинкову систему опалення будинку АДРЕСА_1 і подачу протягом відповідних опалювальних сезонів 2009-2010 та 2010-2011 років теплової енергії позивачем, у зв'язку з чим (та в тому числі у зв'язку з чим) на користь позивача було стягнено з ОСОБА_3 вартість наданих послуг з опалення квартир НОМЕР_2.

Позивач листами від 01.06.2012 вих.№296 та від 09.10.2012 вих.№583 надіслав відповідачу проекти договорів №16-ТО від 29.05.2012 "Про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, холодного водопостачання і водовідведення" та №16-ТІ від 09.10.2012 "Про надання послуг з централізованого опалення" на нежитлові приміщення НОМЕР_2 для їх укладення та повернення одного екземпляру підписаного договору. Згідно з п.48 проекту договору №16-ТІ від 09.10.2012 "при встановленні вузла обліку теплової енергії - споживач сплачує за віддачу тепла від тепломереж, які знаходяться в приміщенні та які не обліковуються вузлом обліку теплової енергії або за віддачу тепла від мереж теплопостачання місць загального користування (згідно з проектних рішень)". Однак відповідач відповіді на них не надав, підписаних договорів позивачу не повернув, розбіжностей чи зауважень до змісту правочинів не направив.

Актом від 11.12.2012 "перевірки дотримання вданих технічних умов та проектних рішень на переобладнання АДРЕСА_1 під магазин роздрібної торгівлі", підписаним ОСОБА_3, зокрема було установлено, що схема підключення відповідає проекту, що теплове навантаження визначено проектом, що наявним є розрахунок втрат через ізольовані стояки, що спрямлення стояків і їх монтаж відповідає проектному рішенню.

Теплова енергія подавалась позивачем у будинок АДРЕСА_1 протягом опалювальних сезонів 2011-2014 років у періоди з 14.10.2011 по 16.04.2012, з 15.10.2012 по 15.04.2013 та з 03.10.2013 по 15.04.2014; відповідно до розпоряджень Монастирищенської районної державної адміністрації від 15.04.2014 №44, від 30.09.2013 №92, від 09.04.2013 №36, від 02.10.2012 №175, від 09.04.2012 №57/01-02-1 та від 10.10.2011 №194; а також рішень виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26.03.2014 №93, від 26.09.2013 №151, від 12.04.2013 №66, від 26.09.2012 №2012, від 28.03.2012 №45 та від 28.09.2011 №174 щодо початку і закінчення опалювальних періодів. Також подача теплової енергії у будинок підтверджується актами на відпуск теплової енергії позивачем іншим особам-споживачам цього будинку (від 24.10.2011 ПП ОСОБА_7; від 19.04.2012 ОСОБА_7; від 24.10.2012 ТВБВ "Ощадбанк" НОМЕР_4; від 17.04.2013 ТВБВ "Ощадбанк" НОМЕР_4; від 22.10.2013 ветаптека, ОСОБА_8; від 22.04.2104 ветаптека, ОСОБА_8.).

Протягом вищевказаних періодів відповідачу направлялись акти про відпущену кількість теплової енергії ("втрати теплової енергії від існуючих мереж, які проходять через приміщення і не обліковуються теплолічильником (згідно проектного рішення)", а також рахунки на оплату, які залишені відповідачем без підписання та оплати.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними доказами, а також: виписками по рахунку відповідача за 2011-2014 роки; договором міни квартир від 07.08.2008 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на кв. НОМЕР_3); витягом з Державного реєстру правочинів від 26.10.2005 №1649958, виданим приватним нотаріусом Монастирищенського району ОСОБА_9 (на кв.НОМЕР_2); випискою з рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №91 від 26.05.2011; листами від 01.06.2012 вих.№296 та від 09.10.2012 вих.№583 з проектами договорів №16-ТО від 29.05.2012 та №16-ТІ від 09.10.2012, та доказами їх відправки відповідачу (а.с.30-36 т.1); актами про відпущену кількість теплової енергії ("втрати теплової енергії від існуючих мереж, які проходять через приміщення і не обліковуються теплолічильником (згідно проектного рішення)") за жовтень 2011 року, від 18.11.2011, від 25.01.2012 (2 акти), від 20.02.2012, від 26.03.2012, від 19.04.2012, від 24.10.2012, від 26.11.2012, від 18.12.2012, від 23.01.2013, від 19.02.2013, від 20.03.2013, від 17.04.2013, від 22.10.2013, від 22.11.2013, від 24.12.2013, від 27.01.2014, від 24.02.2014, від 25.06.2014, від 22.04.2014; рахунками за теплопостачання від 22.11.2011 №1023, від 21.12.2011 №1199, від 23.01.2012 №137, від 23.02.2012 "262, від 26.03.2012 №429, від 23.04.2012 №543, від 23.10.2012 №761, від 26.11.2012 №881, від 20.12.2012 №1041, від 23.01.2013 №66, від 25.02.2013 №172, від 25.03.2013 №328, від 18.04.2013 №441 від 25.10.2013 №672, від 25.11.2013 №771, від 23.12.2013 №933, від 18.12.2013 №838, від 31.01.2014 №70, від 24.03.20145 №348, від 18.03.2014 №252, від 23.04.2014 №440 з доказами їх направлення відповідачу; робочим проектом "реконструкція системи опалення квартир АДРЕСА_1 які переобладнуються під магазин (розширення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", затвердженого директором ПМП "Політехнік" 20.10.2008, замовником якого є ОСОБА_3; рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 04.08.2011 №151 "Про затвердження тарифів на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для населення, бюджетних установ та інших споживачів"; Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 24.01.2014 №37 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ДП "Теплокомуненерго" ПАТ "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод"; Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.03.2014 №182 "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг" (із змінами); рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 29.08.2012 №180 про визначення виконавцем послуг із виробництва, поставчання, транспортування теплової енергії для усіх споживачів; рішеннями Монастирищенського районного суду від 07.08.2012 у справі №2-17/12 і від 29.10.2010 у справі №2-358/10; актом від 11.10.2013 проведення обстеження магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", підписаного із запереченнями ОСОБА_3; вимогою позивача відповідачу від 24.04.2014 №218 про сплату суми боргу; а також поясненнями представника позивача.

Відповідно до статей 11, 16, 177, 360 Цивільного кодексу України: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; об'єктами цивільних прав є … результати робіт, послуги, … а також інші матеріальні і нематеріальні блага; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до статей 16, 19, 20, 21 Закону України "про житлово-комунальні послуги": порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства: комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт…; 2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад…; 3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили; відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах; споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до статей 202, 509, 526 Цивільного кодексу України: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналізуючи установлені обставини та норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.

З придбанням у власність квартир НОМЕР_2 у відповідача, як їх власника, виник обов'язок брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна (житлового будинку). Обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов'язком його співвласників з утримання будинку з метою дотримання, зокрема, санітарних норм. Зміна складових (схеми) системи опалення двох квартир у межах усього будинку не може мати наслідком порушення балансу теплопостачання, теплозбереження (чи інших визначених первісним проектом на його будівництво технічних умов) із суміжними жилими приміщеннями інших власників (споживачів) цього будинку.

Саме тому Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758) з моменту внесення до нього змін наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 №169 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води саме усього житлового будинку, а не окремих приміщень у ньому, як це було визначено первісно. Тому відключення приміщень НОМЕР_2, навіть якби воно і відбулося, було б незаконним.

Робочий проект, розроблений ПМП "Політехнік" у 2008 році на замовлення ОСОБА_3 та виходячи з технічних умов, виданих позивачем на встановлення приладу обліку не передбачає відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води приміщень НОМЕР_2, як на цьому наполягає відповідач, а передбачає дві складових обігріву - "максимальне теплове навантаження приміщення складається з навантаження від втрат теплової енергії в ізольованих стояках та максимального теплового навантаження опалювальних приладів". Замовлення і виконання відповідачем цього проекту, погодження його позивачем, під'єднання зміненої системи опалення приміщень НОМЕР_2 до будинку, визначення розміру "розрахункових сумарних втрат тепла ізольованих трубопроводів магазину складають 362 Вт/год." і є діями осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, з яких виникли цивільні права та обов'язки, тобто є правочином і є зобов'язанням. Об'єктом цих цивільних прав і обов'язків є (зокрема в даному спорі) житлово-комунальна послуга, яку позивач зобов'язаний, незалежно від волі і прав відповідача, безперебійно надавати на весь будинок в цілому у опалювальний період відповідно до рішень виконавчих органів відповідних місцевих рад. З огляду на вчинені дії між сторонами виникло правовідношення, в якому одна сторона (позивач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (відповідача) певну дію (надати послугу), а кредитор (позивач) має право вимагати від боржника (відповідача) виконання його обов'язку. Таким обов'язком відповідача є сплата коштів за отриману послугу.

При цьому суд приймає до уваги те, що позивач виконав і інший свій обов'язок, який передує названому - відповідно до закону направив відповідачу проект договору №16-ТІ від 09.10.2012, який у п.48 передбачає саме цю особливість опалення приміщень НОМЕР_2. Однак, відповідач свій обов'язок з його укладення, прямо і безумовно покладений на нього законом, не виконав. Не погоджуючись із наданим проектом відповідач не позбавлений був можливості: а) викласти розбіжності у своєму проекті, б) передати спір на вирішення суду. Відмовитися укладати договір (а відсутність будь-яких дій відповідача після отримання проекту договору суд розцінює як відмову від його укладення) у відповідача право відсутнє.

"Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі."

"Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку."

Такі правові позиції містяться у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13. Відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Математичний обрахунок втрат теплової енергії на суму 4039,67 грн. основного боргу за період з 14.10.2011 по 15.04.14, позивачем здійснено виходячи із абз.2 п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року №1198, виходячи із визначеного Робочим проектом показника втрат теплової енергії, виходячи із установлених вищевказаними рішеннями органів місцевого самоврядування та виконавчої влади тарифів, виходячи із установлених вищевказаними рішеннями органів місцевого самоврядування опалювальних періодів, є вірним і відповідачем не спростовано доказами чи власним розрахунком. Правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу є п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

"За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України." (правові позиції у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13)

Отже, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем інфляційні та 3% річних за весь період прострочення з 21.12.2011 по 23.04.2014 складають відповідно 282,07 грн. та 144,29 грн. Розрахунок позивача за вказаний ним період є вірним і відповідачем не спростовано.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача суд відхиляє,

оскільки втрата чинності договором від 01.01.2010, як і визнаних укладеними рішеннями Монастирищенського районого суду договорів, вказують на те, що правовідносини між сторонами існують і на даний час, але вони не врегульовані договором відповідно до закону;

оскільки обставини не прийняття об'єкту в експлуатацію, не проживання в ньому фізичних осіб не спростовують фактів надання послуг з теплопостачання і наявності підстав та обов'язку врегулювання відносин сторін укладенням договору на наступний опалювальний період;

оскільки об'єктом цивільно-правових відносин є послуга, а не приміщення НОМЕР_2;

оскільки складові повноцінної послуги визначені Робочим проектом, тому саме невикористання відповідачем змонтованої ним системи опалення через лічильник (покази якого дорівнюють нулю) робить її (послугу) неповноцінною як для самого відповідача, так і створює неповноцінні умови обігріву для суміжних приміщень.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Судові витрати у розмірі 1827 грн. судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" (м.Монастирище, вул.Суворова,3, ідентифікаційний код 25584373) 4039,67 грн. основного боргу за надані послуги, 282,07 грн. інфляційних, 144,29 грн. 3% річних, 1827 грн. судових витрат - разом 6293,03 грн. (шість тисяч двісті дев'яносто три гривні три копійки).

Направити дане судове рішення сторонам рекомендованим листом з повідомленням.

Повне судове рішення складено 21.10.2014.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Хабазня

3