Ухвала суду № 41027227, 15.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р.Справа № 820/12867/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Управління Укртрансінспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. по справі № 820/12867/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Управління Укртрансінспекції у Харківській області , Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті

про визнання дій протиправними та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Харківській області (далі - перший відповідач), Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправними дії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та Управління Укртрансінспекції у Харківській області з призначення та проведення планової перевірки виконання позивачем ФОП ОСОБА_2 додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом згідно ліцензії НОМЕР_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 24.12.2013 року №1043 в частині затвердження Плану перевірок додержання ФОП ОСОБА_2 Ліцензійних умов з автомобільного транспорту на І квартал 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Укртрансінспекції у Харківській області від 08 січня 2014 року №01-08/4 щодо проведення планової перевірки позивача ФОП ОСОБА_2 з приводу додержання ним Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом згідно ліцензії НОМЕР_1 від 23.06.2012 року;

- визнати протиправними дії Управління Укртрансінспекції у Харківській області з складання Акту про відмову ліцензіата від проведення планової перевірки №4 від 09.01.14 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №14 від 14 січня 2014 року в частині анулювання ФОП ОСОБА_2 ліцензії НОМЕР_1 від 23.06.2012 року на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Укртрансінспекції у Харківській області зі складання Акту про відмову ліцензіата від проведення планової перевірки №4 від 09.01.14 року.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті № 14 від 14 січня 2014 року в частині анулювання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 ліцензії НОМЕР_1 від 23.06.2012 року на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині, якою позовні вимоги задоволено не було, подав апеляційну скаргу, просить рішення в суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а саме, на його думку судом не враховано, що дійсні правові та фактичні підстави для проведення планової перевірки позивача були відсутні. Також в апеляційній скарзі позивач зазначає, що до спірних правовідносин необґрунтовано не було застосовано положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та порушено вимоги ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправомірної відмови в задоволенні частини позовних вимог.

Також з постановою суду першої інстанції не погодився перший відповідач - Управління Укртрансінспекції у Харківській області та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, а саме Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», норми якого не містять положень про існування у ліцензіата більш ніж однієї діючої ліцензії на здійснення одного і того ж виду господарської діяльності.

Також відповідач наполягає на дотриманні ним вимог п. 2.6 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" та зазначає, що Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області було належним чином повідомлено позивача про проведення перевірки.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2014 року Комісією Управління Укртрансінспекції у Харківській області відповідно до графіку перевірок ліцензіатів проведено планову перевірку Ліцензійних умов провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_2

За результатами перевірки, на підставі п.7.9.3 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, фахівцями складено акт про відмову ліцензіата в проведенні планової перевірки №4 від 09.01.2014 р.

Підставою для складання вказаного Акту слугував висновок фахівців про незабезпечення ліцензіатом призначення уповноваженої особи, яка мала право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової перевірки у відсутності ліцензіата фізичної особи підприємця.

Листом від 11.01.2014 року № 34/04/59-14 Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області було повідомлено Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті про відмову ФОП ОСОБА_2 в проведенні перевірки та направлено матеріали перевірки для порушення питання про анулювання ліцензії.

14.01.2014 року на засіданні ліцензійної комісії було розглянуто матеріали перевірки ФОП ОСОБА_2 та прийнято рішення про анулювання ліцензії НОМЕР_1, що підтверджується протоколом засідання Ліцензійної комісії №01 від 14.01.2014 року.

В подальшому на підставі прийнятого Ліцензійною комісією рішення Укртрансінспекцією видано Наказ №14 від 14.01.2014 року "Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій"

Приймаючи рішення про задоволення частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Управління Укртрансінспекції у Харківській області зі складання Акту про відмову ліцензіата від проведення планової перевірки №4 від 09.01.2014 року та протиправності наказу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №14 від 14 січня 2014 року в частині анулювання ФОП ОСОБА_2 ліцензії НОМЕР_1 від 23.06.2012 року на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За приписами пункту 1.3 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 02.07.2010 року № 429, контроль за додержанням ліцензіатами (суб'єктами господарювання, які одержали ліцензію на провадження певного виду господарської ліцензуванню) Ліцензійних умов здійснює орган ліцензування - Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті та її територіальні управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 2.1. Положення контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов за місцезнаходженням ліцензіата та в автотранспортних засобах, що він використовує під час надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом (далі - надання послуг з перевезення).

В пункті 1.1 зазначено, що це положення розроблено відповідно до Законів України, серед яких - «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За приписами ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до п. 2.6 Положення повідомлення про проведення планової перевірки надсилається не пізніше ніж за десять днів до дня проведення планової перевірки рекомендованим листом, телефонограмою або вручається особисто ліцензіату (фізичній особі), або керівнику ліцензіата (юридичній особі), або іншій особі, уповноваженій на це установчими документами, довіреністю, законом та іншими актами цивільного законодавства (далі - ліцензіат та уповноважена особа відповідно), під розписку на примірнику повідомлення про проведення планової перевірки, що залишається в органі контролю.

Згідно зворотного поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.71) та пояснень позивача, повідомлення від 26.12.2013р. про проведення планової перевірки ОСОБА_2 було отримано 09.01.2014р. При цьому, позивач вказує, що зазначене повідомлення ним особисто було отримано 09.01.2014р. у другій половині дня.

Разом з тим, згідно пояснень представника відповідачів, вихід на адресу позивача для проведення перевірки комісією з перевірки ліцензіата було здійснено у першій половині дня 09.01.2014 року.

При цьому, доказів вручення позивачу вказаного повідомлення про проведення планової перевірки, саме до початку проведення перевірки, відповідачами до суду не надано.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень в порушення вимог ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 2.6 зазначеного Положення приступив до проведення перевірки без отримання доказів належного повідомлення ліцензіата про проведення такої перевірки.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача щодо ухилення позивача від проведення перевірки органом ліцензування шляхом неповідомлення органа ліцензування про зміну місця знаходження, оскільки вищезазначеними нормами Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення встановлено обов'язок органу державного нагляду завчасно повідомляти суб'єкта господарювання про проведення заходів з державного нагляду. Отже, для виконання вимог цих правових норм, відповідач мав встановити дійсну адресу ліцензіата з метою належного його повідомлення про проведення перевірки або дочекатися повернення поштового повідомлення через зміну позивачем місця проживання.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо не поширення дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції від 04.07.2013р.) на спірні правовідносини, оскільки частиною 2 ст.2 цього Закону обмежено його дію щодо державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, а не щодо перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки Комісією з перевірки ліцензіата було складено Акт про відмову ліцензіата в проведенні планової перевірки №4 від 09.01.2014 року (т. 1, а.с. 69).

Підставою для складання зазначеного Акта став висновок Комісії про незабезпечення ліцензіатом присутності за місцем проживанням осіб, які б представляли інтереси ліцензіата (п.7.9.3 Положення).

Згідно п. 7.9 Положення відмовою ліцензіата від проведення планової (позапланової) перевірки вважається:

7.9.1 - відмова ліцензіата або уповноваженої особи надати всі необхідні документи, що підтверджують додержання вимог Ліцензійних умов;

7.9.2 - створення ліцензіатом або уповноваженою особою перешкод для проведення комісією планової (позапланової) перевірки (відмова в доступі комісії на територію, до будівель, споруд та інших приміщень);

7.9.3 - непризначення уповноваженої особи, яка має право представляти інтереси ліцензіата під час проведення планової (позапланової) перевірки, у разі відсутності керівника ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіата фізичної особи - підприємця.

Отже, враховуючи, що позивач не був обізнаний про заплановану перевірку, у зв'язку з чим не мав можливості забезпечити присутність осіб, які б представляли його інтереси під час проведення перевірки, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок Комісії про відмову ФОП ОСОБА_2 від проведення планової перевірки.

Крім того, зміст оскаржуваного Акту не відповідає вимогам п. 7.8 Положення, а саме, він не містить реквізитів документів, які б підтверджували обставини відмови ліцензіата в проведенні перевірки, що визначені п. 7.9.3 цього Положення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідачем не наведено достатніх доказів, які б свідчили про відмову позивача в проведенні перевірки та наявності обставин, визначених п. 7.9.3 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, законні підстави для складання Акту про відмову ліцензіата в проведенні планової перевірки відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що Акт про відмову ліцензіата в проведенні планової перевірки №4 від 09.01.2014 року складений із порушеннями вимог чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт про відмову ліцензіата в проведенні планової перевірки став підставою для анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_2

Так, зі змісту наказу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 14.01.2014р. № 14 вбачається, що він винесений на підставі протоколу засідання Ліцензійної комісії Укртрансінспекції від 14.01.2014р. № 01 (т.1, а.с. 80).

На засіданні комісії Укртрансінспекції було розглянуто матеріали планової перевірки ФОП ОСОБА_2 та зазначено в протоколі, що від перевірки ліцензіат відмовився, про що було складено Акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки № 4 від 09.01.2014р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ про анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_2 винесений на підставі неправомірного Акту № 4 від 09.01.2014р. , є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо необґрунтованого скасування судом першої інстанції наказу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №14 від 14 січня 2014 року в частині анулювання ФОП ОСОБА_2 ліцензії НОМЕР_1 від 23.06.2012 року на надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, оскільки це призвело до наявності у позивача двох діючих ліцензій на здійснення одного виду господарської діяльності.

Так, за приписами ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, адміністративний суд у спірних правовідносинах перевіряє правомірність прийняття Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті Наказу від 14.01.2014р. щодо анулювання ФОП ОСОБА_2 ліцензії НОМЕР_1 від 23.06.2012 року на момент його прийняття на підставі та в межах позовних вимог з метою відновлення порушених прав позивача, про захист яких він просив у своїй позовній заяві.

Колегія суддів, перевіривши спірний наказ суб'єкта владних повноважень на відповідність його вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України дійшла до висновку, що він прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті та Управління Укртрансінспекції у Харківській області при призначенні планової перевірки виконання позивачем ФОП ОСОБА_2 додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом згідно ліцензії НОМЕР_1, а також при видачі наказів №1043 від 24.12.2013 року про затвердження Плану перевірок додержання ФОП ОСОБА_2 ліцензійних умов з автомобільного транспорту на 1 квартал 2014 року та №01-08/4 від 08 січня 2014 року щодо проведення планової перевірки позивача ФОП ОСОБА_2 діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно ч. 9 ст. 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" планові перевірки дотримання ліцензіатами ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

За приписами розділу 2 Положення про порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" планова перевірка дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов здійснюється з метою встановлення стану додержання ліцензіатами Ліцензійних умов.

Предметом планової перевірки є відповідність діяльності ліцензіатів вимогам Ліцензійних умов під час здійснення ними господарської діяльності з надання послуг з перевезення.

Планові перевірки проводяться органами контролю відповідно до квартальних планів перевірок, що затверджуються наказом органу ліцензування до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №1043 від 24.12.2013 року було затверджено План перевірок одержання ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з автомобільного транспорту на І квартал 2014 року (т.1, а.с. 42).

На виконання п.3 зазначеного Наказу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області було розроблено регіональний графік перевірок ліцензіатів та листом №5808/04/59-13 від 26.12.2013 року надіслано на адресу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (т.1, а.с. 62- 64).

За приписами п. 2.12 Положення для проведення планових (позапланових) перевірок органи контролю видають наказ про утворення комісії з проведення планової (позапланової) перевірки (далі - комісія), у якому зазначаються найменування ліцензіата, щодо якого здійснюватиметься планова (позапланова) перевірка, та строк проведення такої перевірки.

На підставі наказу про проведення планової (позапланової) перевірки за підписом керівника органу контролю або його заступника оформляється посвідчення на проведення планової (позапланової) перевірки, яке засвідчується печаткою органу державного контролю.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.01.2014 року Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області видано Наказ №01-08/4 "Про утворення комісії з перевірки ліцензіата", яким зобов'язано комісію провести перевірку ФОП ОСОБА_2 (т.1, а.с 67)

Також Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області видано Посвідчення на проведення планової перевірки дотримання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності (т.1, а.с. 68).

Таким чином, відповідачами було виконано вимоги законодавства щодо призначення планової перевірки.

З приводу доводів апеляційної скарги позивача щодо безпідставного призначення та проведення планової перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності саме ФОП ОСОБА_2 серед усіх суб'єктів господарської діяльності, місцезнаходженням яких є населені пункти Харківської області та яким видано ліцензії на право провадження господарської діяльності з надання послуг перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.9 ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Доказів проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 щодо додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом у 2013 році, позивачем не надано.

Додатком до Плану перевірок додержання ліцензіатами Ліцензійних умов з автомобільного транспорту на І квартал 2014 року, затвердженого наказом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті визначено перелік з двадцяти суб'єктів підприємницької діяльності міста Харкова та Харківської області (у тому числі й ФОП ОСОБА_2) щодо яких у І кварталі 2014 року планується проведення перевірок (т.1, а.с. 42 - 61).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушень відповідачами законодавства при призначенні планової перевірки додержання ФОП ОСОБА_2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності надання послуг перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Управління Укртрансінспекції у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. по справі № 820/12867/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.10.2014 р.