Ухвала суду № 41026710, 13.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р.Справа № 643/6283/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради на постанову Московського районного суду м. Харкова від 27.06.2014р. по справі № 643/6283/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (далі - перший відповідач), Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (далі - другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради по нарахуванню та виплаті йому разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» неправомірними;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради підготувати розпорядження про нарахування та виплату йому недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5342 гривень відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та направити це розпорядження до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації;

- стягнути з Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації недоплачену йому разову грошову допомогу до 5 травня за 2014 рік у розмірі 5342 грн.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 27.06.2014р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» неправомірними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня за 2014 рік у відповідності зі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням фактично здійснених виплат.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської підготувати розпорядження про нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5342 грн., відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та направити це розпорядження до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог п. 1 Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

Перший відповідач - Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради також не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги перший відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 95, 113 Конституції України, ст. 51 Бюджетного кодексу України, абз.8 п. 27 ч.1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004р. «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 25.05.2006р. і має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с.5).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 8 мінімальних пенсій за віком.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Між тим, відповідачем у квітні 2014 року допомога до 5 травня була нарахована та виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 2250 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача, що позивачу правомірно виплачено грошову допомогу до 5 травня за 2014 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2014р. № 102, у зв'язку з тим, що положеннями ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 22.05.2014р. (зі змінами від 28.12.2007 р.), визначено, що допомога до 5 травня інвалідам війни виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 було визнано неконституційними зміни, внесені до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Відповідно до ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, чинною є редакція ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 09.07.2007р., якою передбачено виплату інвалідам війни ІІ групи грошової допомоги до 5 травня у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо правомірності нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, в розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 102.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з другого відповідача недоплаченої йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік у розмірі 5342 грн.

Так, згідно п. 1 Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25 квітня 2006 р. N 147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 червня 2006 р. за N 683/12557, центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) є державною установою і підпорядковується головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної (у місті Києві - Головному управлінню соціального захисту населення міської) державної адміністрації.

За приписами п. 3.2 зазначеного Положення одним із завдань центру є підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги.

Згідно п.п. 4.6, 4.9 Положення центр відповідно до покладених на нього завдань разом з регіональними органами праці та соціального захисту населення та під їх керівництвом уживає заходів до попередження і погашення сум переплат і недоплат соціальної допомоги, інших грошових виплат; проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.

Таким чином, враховуючи, що грошову допомогу до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком ОСОБА_1 нараховано не було, підстави для стягнення зазначеної суми з Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації відсутні.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 27.06.2014р. по справі № 643/6283/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.