Ухвала суду № 41026704, 14.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р.Справа № 227/883/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.04.2014р. по справі № 227/883/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИЛА:

28.02.2014 року позивач - ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради, в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку у розмірі меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату вказаної допомоги, за період з 28 вересня 2013 року по 28 лютого 2014 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, за рахунок коштів Державного бюджету України;

-стягнути з відповідача недоплачену суму допомоги при народженні дитини в розмірі 5232 грн.;

-зобов'язати відповідача призначити відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 01 березня 2014 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, з наступним підвищенням щомісяця підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, до закінчення строку передбаченої законом виплати.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.04.2014 року позовні вимоги були задоволенні частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 28.09.2013 року по 28.02.2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської Ради здійснити, з врахуванням виплачених сум, перерахунок та виплату ОСОБА_1, щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною (донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення ним трирічного віку, за період з 28.09.2013 року по 28.02.2014 року включно, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради, як застрахована особа, одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Як вбачається з довідки про отримання (неотримання) допомоги від 11.03.2014 року № 454, державна соціальна допомога позивачу була надана відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 130 гривень.(а.с.8-9)

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII), в редакції яка діяла на час призначення позивачу допомоги, при народженні дитини, повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму.

Також, колегія суддів зазначає, що до 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-УІ) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-XII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІИ), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Статтею 43 Закону № 2240-ІІІ було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пунктів 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-XII та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-111.

Пунктом 2 розділу III Закону № 107-УІ було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Тому, колегія судів вважає, що з часу проголошення вищевказаного рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року № Ю-рп/2008, відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 01 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-XII.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-111 на виконання статті 45 Закону № 2154-У1 Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Законами України Про державний бюджет України на 2013, 2014 рік не встановлювалось на 2013, 2014 рік іншого, ніж визначено законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розміру допомоги.

Аналізуючи вищенаведене, колегія судів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати ОСОБА_1 допомоги за період з 28.09.2013 року по 28.02.2014 року, як особі застрахованій у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширювалися норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року, яка є обов'язковою для суду відповідно до статті 244-2 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 04.04.2014р. по справі № 227/883/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.