Рішення № 41026311, 15.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22ц/790/5787/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 635/2754/14-ц Караченцев І.В.

Категорія: договірні Доповідач - Костенко Т.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Міненкової Н.О., Гальянової І.Г.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою генерального директора ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» Вереітінова В.В. на рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування витрат, -

в с т а н о в и л а

ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» звернулося до відповідачів про відшкодування витрат, посилаючись на те, що 13.01.2006 року між Акціонерним товариством закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс» (зараз Публічне акціонерне товариство «Куряжський домобудівельний комплекс») та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір № 1028 про дольову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1. 03 листопада 2010 року Позивачем, на виконання умов Договору було передано у власність відповідачів квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 55,00 кв. м, про що складено відповідний акт прийому-передачі. Відповідно до умов розділу 4 Договору, відповідачі зобов'язалися компенсувати позивачу затрати, понесені за умовами тимчасових договорів по обслуговуванню будинку, платежі за спожиті комунальні послуги у відповідності із тарифами, встановленими діючим законодавством України, та експлуатаційні послуги по тарифам, і затвердженим місцевими органами виконавчої влади. Згідно зазначеного Акту Відповідачі зобов'язалися укласти з усіма організаціями, обслуговуючими будинок, і постачальниками енергоресурсів відповідні договори та у 3- денний строк укласти з Позивачем договір про відшкодування ними експлуатаційних витрат і спожитих комунальних послуг на період до переводу їх на прямі договори з енергопостачальними організаціями. Прямий договір про надання послуг з постачання теплової енергії був укладений Відповідачами у вересні 2011 року, а договір на відшкодування ними експлуатаційних витрат і спожитих комунальних послуг Позивачеві не укладено взагалі. За умовами тимчасового договору №13624 про постачання теплової енергії, що укладений 01 листопада 2006 року між Позивачем та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі», та додатків до нього, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, входить до переліку об'єктів теплоспоживання. В опалювальний період 2011 року Відповідачам надавалися послуги з теплопостачання, про що свідчать акт №177/6520 від 12.12.2010р. про підключення споживача до джерела теплової енергії, акт №177/5769 від 19.04.2011р. про відключення споживача від джерела теплової енергії, та акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період з січня по квітень 2011 року. За вказаний період КП «Харківські теплові мережі» виставило Позивачу рахунки за надані послуги з постачання теплової енергії у житловий будинок по АДРЕСА_1 на загальну суму 289617,47 грн., які останній був вимушений оплатити з метою забезпечення нормальних життєвих умов мешканцям, збереження технічного стану будівлі та запобіганню пошкодженню майна відповідача та інших мешканців. До складу вищезазначеної їй увійшли і витрати на забезпечення тепловою енергією квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позивачу було завдано збитків. Таким чином, позивач за період з січня по квітень 2011 року сплатив у розмірі 1520,58 грн. послуги теплопостачання за належну відповідачам квартиру АДРЕСА_1.

Про необхідність компенсації відповідачами вказаних витрат, яких зазнав позивач, відповідачам неодноразово вказувалось в усних бесідах та письмовими повідомленнями, але відповідачі до цього часу вартість витрат на теплопостачання до належної йому квартири позивачу не відшкодували.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти позову та просили застосувати наслідки спливу строку позовної давності, передбачені ч.4 ст.267 ЦК України.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2014 року з задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Генеральний директор ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» Вереітінов В.В. звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення та просив його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, його незаконності та необґрунтованості, а також просив ухвалити нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, 13.01.2006 року між Акціонерним товариством закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс» (у теперішній час ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс») та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір № 1028 про дольову участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1. 03 листопада 2010 року позивачем на виконання умов Договору було передано у власність відповідачів квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 55,00 кв. м, про що складено відповідний акт прийому-передачі.

Судом також встановлено, що відповідачами не виконані умови, передбачені розділом 4 Договору, та актом прийому передачі щодо укладання з усіма організаціями, обслуговуючими будинок, і постачальниками енергоресурсів відповідних договорів, а з позивачем договору про відшкодування ними експлуатаційних витрат і спожитих комунальних послуг на період до переводу їх на прямі договори з енергопостачальними організаціями.

Прямий договір про надання послуг з постачання теплової енергії був укладений відповідачами лише 12 липня 2012 року, а договір на відшкодування ними експлуатаційних витрат і спожитих комунальних послуг позивачеві не укладено взагалі, в зв'язку з чим позивачем були сплачені КП «Харківські теплові мережі» витрати за послуги теплопостачання в період з січня по квітень 2011 року, в тому числі за квартиру відповідачів у розмірі 1520,58 грн.

Таким чином, районний суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами Закону.

Разом із тим, районний суд відмовив у задоволенні позову, з підстав, передбачених ч.4 ст.267 ЦК України, вважаючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

Такий висновок, на думку судової колегії, є помилковим, оскільки зроблений він без урахування всіх обстави справи.

За правилами, передбаченими ст.ст.256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, умовами розділу 4 Договору про дольову участь у будівництві житлового будинку від 13.01.2006 року, що укладений між сторонами, відповідачі зобов'язалися компенсувати позивачу витрати, понесені за умовами тимчасових договорів по обслуговуванню будинку, платежі за спожиті комунальні послуги у відповідності із тарифами, встановленими діючим законодавством України, та експлуатаційні послуги по тарифам, затвердженим місцевими органами виконавчої влади. Згідно акту прийому-передачі квартири від 03 листопада 2010 року відповідачі зобов'язалися укласти з усіма організаціями, обслуговуючими будинок, і постачальниками енергоресурсів відповідні договори та у 3- денний строк укласти з позивачем договір про відшкодування ними експлуатаційних витрат і спожитих комунальних послуг на період до переводу їх на прямі договори з енергопостачальними організаціями.

Суд вважав, що саме з цього моменту починається перебіг позовної давності.

Між тим, позовні вимоги стосуються відшкодування фактично понесених позивачем витрат. Ці витрати позивач поніс 23 квітня 2013 року, фактично оплативши послуги теплопостачання за період з січня по квітень 2011 року.

Судова колегія вважає, що саме з цього часу у позивача виникло право на відшкодування відповідачами витрат, а не з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі квартири, так як на той час позивачем ніякі витрати понесені не були.

Що стосується вимог про солідарне стягнення судових витрат, то вони, на думку судової колегії, підлягають частковому задоволенню з урахуванням положень ст.88 ЦПК України. Судовий збір, сплачений при зверненні до суду у розмірі 243,60 гривень, а також 121,80 гривень, сплачений при зверненні до апеляційного суду, необхідно стягнути з відповідачів по 182,70 гривні з кожного ((243,6+121,8):2)

Оскільки неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» .

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 309, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу генерального директора ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» Вереітінова В.В. задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2014 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІДН НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІДН НОМЕР_2, проживаючих за адресою: 62418, АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» (62418, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Кільцева, 41, код ЄДРПОУ 04852585, п/р 26004301019100 в ПАТ «Терра Банк», МФО 380601) відшкодування витрат у сумі 1520,58 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять грн. 58 коп.), а також судові витрати по 182 (сто вісімдесят дві) гривні сімдесят копійок з кожного.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -