Ухвала суду № 41026015, 13.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р.Справа № 820/12420/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 820/12420/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головоного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.06.2014 року № 0001182200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 820/12420/14 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення № 00001182200 від 13.06.2014 року.

Відповідач, Нововодолазька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що позивач не мав права відносити суму сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки не підтверджується реальність здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ «АС-Колор». Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 р. по справі № 820/12420/14 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 26.05.2014 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "ПФ "Данко Декор" з питань підтвердження взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "АС-Колор" за грудень 2013 року - січень 2014 року, про що було складено акт від 30.05.2014 року № 456/2020-22-08/35777106 (т.1, а.с. 38-87).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаних матеріалах, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства в сумі 212525,00 грн., у тому числі за грудень 2013 року - 34490 грн., січень 2014 року - 110615 грн., березень 2014 року - 67420 грн. по податкових накладних, отриманих від ТОВ "АС-Колор".

На підставі вищезазначеного акту відповідачем 13.06.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001182200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 318787,50 грн., у тому числі 212525,00 грн. - за основним платежем, 106262,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості та протиправності податкового повідомлення - рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.06.2014 року № 0001182200.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.198.4. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що підставою збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок акту перевірки про безтоварність угод позивача із ТОВ "АС-Колор".

З матеріалів справи встановлено, що 09.12.2013 року між ТОВ "АС-Колор" (постачальник) та ТОВ "ПФ "Данко Декор" (покупець) укладено договір поставки технологічної оснастки (гумові пробки, штуцери, стійки, кембріки) № 9-1, необхідної підприємству для декорування скляних виробів. Згідно з пунктом 3.2. цього договору обов'язок щодо вивезення товару зі складу постачальника покладено на покупця.

19.12.2013 року між ТОВ "АС-Колор" (постачальник) та ТОВ "ПФ "Данко Декор" (замовник) укладено договір поставки керамічної фарби № 19-1. Відповідно до пункту 3.2. цього договору обов'язок щодо вивезення товару зі складу постачальника покладено на покупця.

Вказаними договорами передбачалось, що розгорнутий асортимент і кількість товару вказуються в рахунках - фактурах, специфікаціях або накладних.

Згідно з вказаними договорами у грудні 2013 року та січні 2014 року ТОВ "АС-Колор" було поставлено ТОВ "ПФ "Данко Декор" технологічної оснастки та керамічної фарби на загальну суму 1275150,0 грн., у т.ч. 212525,00 грн. податку на додану вартість.

Реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "АС-Колор" підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи: видаткові накладні № 10 від 11.12.2013 р. на суму 58140,00 грн., № 12 від 12.12.2013 р. на суму 58140,00 грн., № 17 від 17.12.2013 р. на суму 39780,00 грн., № 25 від 23.12.2013 р. на суму 152640,00 грн. , № 28 від 24.12.2013 р. на суму 50880,00 грн., № 1 від 08.01.2014 р. на суму 45510,00 грн., № 2 від 09.01.2014 р. на суму 57750,00 грн., № 4 від 10.01.2014 р. на суму 59760,00 грн., № 5 від 13.01.2014 р. на суму 57600,00 грн., № 6 від 14.01.2014 р. на суму 58140,00 грн., № 7 від 14.01.2014 р. на суму 59040,00 грн., № 8 від 15.01.2014 р. на суму 58140,00 грн., № 9 від 16.01.2014 р. на суму 58140,00 грн., № 10 від 17.01.2014 р. на суму 56970,00 грн., № 16 від 21.01.2014 р. на суму 249600,00 грн., № 18 від 27.01.2014 р. на суму 50880,00 грн., № 19 від 27.01.2014 р. на суму 58140,00 грн., № 20 від 28.01.2014 р. на суму 45900,00 грн.; податкові накладні: № 4 від 11.12.2013 р. на суму 58140,00 грн., № 6 від 12.12.2013 р. на суму 58140,00 грн., № 11 від 17.12.2013 р. на суму 39780,00 грн., № 24 від 23.12.2013 р. 152640,00 грн., № 26 від 24.12.2013 р. на суму 50880,00 грн., № 1 від 08.01.2014 р., на суму 45510,00 грн., № 2 від 09.01.2014 р. на суму 57750,00 грн., № 3 від 10.01. 2014 р., на суму 59760,00 грн., № 4 від 13.01.2014 р., на суму 57600,00 грн., № 6 від 14.01.2014 р. на суму 58140,00 грн., № 7 від 14.01.2014 р. на суму 59040,00 грн.,№ 8 від 15.01.2014 р., на суму 58140,00 грн., № 9 від 16.01.2014 р. на суму 58140,00 грн., № 10 від 17.01.2014 р. на суму 56970,00 грн., № 16 від 21.01.2014 р. на суму 249600,00 грн., № 18 від 27.01.2014 р. на суму 50880,00 грн., № 19 від 27.01.2014 р. на суму 58140,00 грн., № 20 від 28.01.2014 р. на суму 45900,00 грн.

Транспортування придбаного у ТОВ "АС-Колор" товару здійснювалось власними силами позивача автомобілем ЗАЗ ПІКАП 110557, державний номер АХ8596АР, який перебуває в користуванні ТОВ "ПФ "Данко Декор" на підставі договору оренди № 11/07-4 від 11.07.2011 року, водіями, які перебувають у трудових відносинах з ТОВ "ПФ "Данко Декор". Так, транспортування придбаного товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних: № 11/12-1 від 11.12.2013 р., № 12/12-1 від 12.12.2013 р., № 17/12-1 від 17.12.2013 р., № 23/12-2 від 23.12.2013 р., № 24/12-4 від 24.12.2013 р., № 08/01-1 від 08.01.2014 р., № 09/01-1 від 09.01.2014 р., № 10/01-1 від 10.01.2014 р., № 13/01-1 від 13.01.2014 р., № 14 / 01-1 від 14.01.2014 р., № 15/01-1 від 15.01.2014 р., № 16/01-1 від 16.01.2014 р., № 17/01-1 від 17.01.2014 р., № 21/01-3 від 21.01.2014 р., № 21/01-4 від 27.01.2014 р., № 27/01-3 від 27.01.2014 р., № 28/01-1 від 28.01.2014 р.

Продукцію було отримано за довіреностями складським працівником ТОВ "ПФ "Данко Декор", що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей.

За отриманий товар ТОВ "ПФ "Данко Декор" сплатило шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "АС-Колор" грошові кошти згідно з платіжними дорученнями № 35 від 15.01.2014 р. на суму 230000,00 грн., № 36 від 15.01.2014 р. на суму 135000,00 грн., № 51 від 20.01.2014 р. на суму 145000,00 грн., № 52 від 20.01.2014 р. на суму 147800,00 грн., № 75 від 23.01.2014 р. на суму 146000,00 грн., № 94 від 30.01.2014 р. на суму 146000,00 грн., № 95 від 30.01.2014 р. на суму 148000,00 грн., № 96 від 30.01.2014 р. на суму 145000,00 грн., № 170 від 19.02.2014 р. на суму 108000, 00 грн., № 169 від 19.02.2014 р. на суму 148000,00 грн.

Відповідно до наданих позивачем копій реєстрів отриманих податкових накладних за грудень 2013 року, січень та березень 2014 року, податкові накладні, отримані від ТОВ "АС-Колор", були належним чином зареєстровані у зазначених реєстрах.

З матеріалів справи встановлено, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту, а саме: за грудень 2013 року - 34490 грн., січень 2014 року - 110615 грн., березень 2014 року - 67420 грн., що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість та додаткам 5 за грудень 2013 року, січень та березень 2014 року.

Подальше використання технологічної оснастки та керамічні фарби, придбаних у ТОВ "АС-Колор" у грудні 2013 року - січні 2014 року, для декорації скляної продукції та її подальшої реалізації своїм замовникам, а саме: ТОВ "Атлантіс", ТОВ "Алеф-Віналь-Крим", ТОВ "Петрус-Алко", ПрАТ "КВКЗ "Бахчисарай", ТОВ "Кліо Продакс Груп", ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", ДП "Українська горілчана компанія Nemiroff", ПАТ "Таврія", ТОВ "Галерея скла та порцеляни", ТОВ "Латона-Інвест", ТОВ "ЗАМ Україна", ТОВ "Національна горілчана компанія", ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Прайм", ТОВ НВП "Абсолютний стандарт", ТОВ "Горобина", ТОВ "Олександрія - Бліг", ПрАТ "ЛЛВЗ "Луга-Нова", ТОВ "ТД "Максимум", ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка", "Івано-Франківське" об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, ТОВ "УДК", ТОВ "Перша винокурна компанія" тощо, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями: договорів підряду, актів прийому - передачі продукції, актів виконаних робіт, накладних на відвантаження, товарно - транспортних та податкових накладних, платіжних доручень, калькуляціями вартості виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи, облік отриманої від замовників пляшки ведеться на позабалансовому рахунку 026, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю, відтак твердження відповідача про ненадання позивачем первинних документів по господарським операціям ТОВ "ПФ "Данко Декор" з його замовниками є необґрунтованим.

Зазначені документи оформлені належним чином, стосовно чого не заперечував відповідач в акті перевірки. Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено порушень щодо їх оформлення, крім того, належне оформлення податкових накладних і витратних документів, на підставі яких сформовано спірні суми, не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених документів надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Довод апеляційної скарги відповідача про відсутність транспортних документів про перевезення вантажів (пляшки з нанесеним декором) від замовників до підрядника (ТОВ «ПФ «Данко Декор»): ТОВ «Атлантис», ТОВ «Петрус-Алко», ТОВ «Кліо Продакс Групп». ДП «Українська горілчана компанія Nemiroff», ТОВ «ЗАМ Україна», а також від підрядника (ТОВ «ПФ «ДАНКО ДЕКОР») до замовників: ТОВ «ЗАМ Україна», TOB «НГК», ТОВ «НВП «Абсолютний стандарт», ТОВ «ГОРОБИНА», ТОВ «Олександрія Бліг», ПРАТ «ЛЛГЗ ЛУГА -НОВА», ТОВ «Торгівельний Альянс «Максимум», Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, колегія суддів вважає не обгрунтованим, оскільки усі необхідні первинні документи по господарських взаємовідносинах позивача з його контрагентами були надані відповідачеві до перевірки. Документи надавались відповідачеві за період, який запитувався податковим органом, тобто за грудень 2013 року та січень 2014 року. При проведенні перевірки відповідачем не досліджено первинні та бухгалтерські документи позивача по господарських взаємовідносинах з його замовниками за інші періоди, проте безпідставно зроблено висновок про відсутність цих документів у позивача. Крім того, в ході перевірки предметом дослідження були господарські відносини з підприємством ТОВ "АС-Колор", а не з іншими платниками податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, тому колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу у перевіреному періоді, а тому суд першої інстанції правильно скасував податкове повідомлення - рішення від 13.06.2014 року № 0001182200.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 820/12420/14 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 820/12420/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 20.10.2014 р.