Ухвала суду № 41026012, 14.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р.Справа № 820/13251/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2014р. по справі № 820/13251/14

за позовом Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИЛА:

15.07.2014 року Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення реалізації виробу з м'яса без відповідного маркування,етикетування та документів,які підтверджують якість та безпеку харчових продуктів,виявлених під час перевірки дотримання санітарного законодавства викладених в акті перевірки дотримання санітарного законодавства від 01.07.2014 року та протоколі про порушення санітарних норм від 01.07.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2014 року позов задоволено частково.

Застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення реалізації виробу з м'яса смаженого - "шаурми" в кількості 20,00 кг без відповідного маркування, етикетування та документів, які підтверджують якість та безпеку харчових продуктів, виявлених під час перевірки дотримання санітарного законодавства 01.07.2014 року при здійсненні торгової діяльності у торговельному павільйоні Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову,якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 23.05.2014 р. прокуратурою Московського району м. Харкова відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", начальнику Харківського міського управління Головного управління державної санітарно - епідеміологічної служби Харківської області Зубковій І.А., було направлено копію звернення щодо здійснення торгівлі продуктами харчування відповідачем в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1

В порядку реагування на вказане звернення, позивачем, державним санітарним лікарем м. Харкова на підставі листа Державної санітарно - епідеміологічної служби України від 16.06.2014 р. №04.04-23-5838/28-5839/28-5841/28 прийнято наказ №454 від 26.06.2014 р. про проведення позапланової перевірки об'єкту з питань дотримання вимог санітарного законодавства відповідача.

На підставі направлення на перевірку №2432 від 26.06.2014 року та відповідно до наказу №454 від 26.06.2014 р., 01.07.2014 р. проведено позапланову перевірку на предмет дотримання санітарного законодавства, за наслідками якої складено акт перевірки дотримання санітарного законодавства №2432 від 01.07.2014 р..

Згідно вищевказаного акту перевірки складені протокол про порушення санітарних норм від 01.07.2014 р., розпорядження про усунення порушень санітарного законодавства №497 від 02.07.2014 р., постанова про накладення штрафу від 03.07.2014р. №899.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з приписів Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 36 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", забороняється обіг харчових продуктів на потужностях (об'єктах), що не відповідають вимогам санітарних заходів.

Згідно п.8 ч.6 ст. 20 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, повинні добровільно вилучати харчові продукти, які вони виробили або вводять у обіг, у разі виявлення факту, що такі харчові продукти небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" встановлено, що продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов'язковій сертифікації.

Відповідно до ч.1,2 ст. 17 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов'язковій сертифікації.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров'я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм.

Частина 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" говорить про те, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Матеріали справи свідчать про те що під час перевірки позивачем зафіксовані наступні порушення законодавства,а саме: реалізація виробу зі смаженого м'яса - «шаурми» при відсутності необхідного маркування та документів, що свідчать про якість та безпеку; відсутність в торговельному павільйоні проточної гарячої та холодної води, підключення павільйону до каналізаційних мереж, що є порушенням ст. 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», пп.10.5, 3.1, 3,5, 3,6 «Санитарных правил для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое» №42-123-5777-91 від 19.03.1991 р., ст. 22, 17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та зафіксовано в акті перевірки №2432 від 01.07.2014 р..

Доводи апеляційної скарги позивач обмежує помилковим незадоволенням судом першої інстанції вимог про необхідність вилучення із обігу виробу,щодо якого були встановлені порушення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаних вимог з наступних підстав.

Згідно п.8 ч.6 ст. 20 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, повинні добровільно вилучати харчові продукти, які вони виробили або вводять у обіг, у разі виявлення факту, що такі харчові продукти небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані.

Тобто, дії по вилученню харчових продуктів повинні здійснюватися особою,яка реалізує дані продукти або органом на який покладені такі повноваження.

Таким чином,колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про неможливість суду перебирати на себе повноваження іншого органу по здійсненню вилучення з обігу виробу.

Колегія суддів зауважує,що разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2014 року відмовлено в задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе стягнути з позивача не сплачений судовий збір під час подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється:за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду: апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Отже ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду немайнового характеру скаладає 36,54 грн.

Колегія суддів,зазначає про необхідність сплати судового збору особою,що подала апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення,а постанову суду-без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2014р. по справі № 820/13251/14 залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 36,54 грн. на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №31210206781011, отримувач коштів: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області,Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача ГУ ДКСУ в Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011,код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір, за подання апеляційної скарги Головним управлінням Держсанепідслужби, Харківський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 20.10.2014 р.