Ухвала суду № 41025869, 13.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р.Справа № 816/2430/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 816/2430/14

за позовом Виробничо-господарська фірма "СПМК-516 ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

23.06.2014, Виробничо-господарська фірма "СПМК-516 ЛТД" (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2014 року № 0000102310, від 14.04.2014 року №№ 0000102310,000112310.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "КИЇВЖИТЛОСПЕЦСЕРВІС" за період часу з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року, про що складений акт від 08.01.2014 року №31/16-01-22-07-12/01354898.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.138.2 п.138.4 ст.138 ПК України в результаті чого занижений податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 91735 грн., у тому числі в розрізі звітних періодів за 1 півріччя 2012 року в сумі 91735грн., у тому числі за 2 квартал - 91735 грн.; п.198.1 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 87367 грн., в тому числі за травень 2012 року в сумі 60000 грн.; за червень 2012 року в сумі 27367 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № 0000102310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 137 603,00 грн., із них за основним платежем - 91735,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45 868,00 грн.; № 0000112310 від 20.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на суму 131501,00 грн., із них за основним платежем - 87367,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43 684,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.04.2014 року № 0000102310, яким поз ивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1400669,00 грн., із них за основним платежем - 91735,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22934,00 грн.; та податкове повідомлення-рішення від 14.04.2014 року № 0000112310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 190299,00 грн., із них за основним платежем - 87367,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 842,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, дійшов до висновку про підтвердження вироком про кримінальній справі вини ОСОБА_1 під час перерєстрації на своє ім"я ПП "Київжитлоспецсервіс" та запропонування ОСОБА_2 стати директором підприємства без наміру здійснювати реальну фінансово-господарську діяльність, та як наслідок відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП "Київспецсервіс" за договором підряду №1 від 25.04.2012 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п.п.138.2,138.4 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер та правильність формування податкового кредиту з податку на додану вартість в загальній сумі 87367 грн., в тому числі за травень 2012 року в сумі 60000 грн.; за червень 2012 року в сумі 27367 грн.; та віднесення до податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 91735 грн.,за результатами господарських операцій з ПП "Київжитлоспецсервіс".

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач, основним видом діяльності якого є будівництво житлових та нежитлових будівель мав взаємовідносини з ПП "Київжитлоспецсервіс" з яким укладений договір підряду від 25.04.2012 року №1 про виконання робіт про влаштування проколів під залізницею в напряму Полтава-Красноград кількістю 370 м.

Укладання даного договору обумовлено необхідністю виконання договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Полтаваобленерго" про виконання робіт по реконструкції повітряних ліній по об"єкту "Впровадження швидкісного руху пасажирських поїздів по ділянці Гребінка-Полтава-Красноград-Харків-Лозова" та по об"єкту "Винесення КЛ-10 кв с.Копили Полтавського району, район автодорожного шляхопроводу".

Для обгрунтування реального характеру виконання господарської операції з ПП "Київспецжитлоспецсервіс" позивачем до матеріалів справи надані наступні документи:

акти №1,№2,№3,№4,№5,№6,№7 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року від 25.04.2012 року;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року від 25.04.2012 року;

рахунок №3-28/4 від 28.04.2014 року;

платіжні доручення № 3803 від 04.05.2012 року, № 4109 від 01.06.2012 року;

податкові накладні 04.05.2012 року №2, 01.06.2012 року №3;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року № 1661 від 18.05.2012 року;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року № 478 від 22.02.2012 року;

акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року від 22.02.2012 року № 478;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року № 480 від 22.02.2012 року;

акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року від 22.02.2012 року № 480;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року № 474 від 22.02.2012 року;

акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року від 22.02.2012 року № 474;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року № 477 від 22.02.2012 року;

акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року від 22.02.2012 року № 477;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року № 481 від 22.02.2012 року;

акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року від 22.02.2012 року № 481;

довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року № 483 від 22.02.2012 року;

акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року від 22.02.2012 року № 483.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи копії документів бухгалтерського обліку, не можуть підтвержувати виконання спірної господарської операції, саме ПП "Київспецжитлоспецсервіс".

Так, вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 18.05.2013 року у справі №761/12023/13-к (провадження №1-кп/761/416/2013) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України - фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона вчинене повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам,

Встановлено, зокрема, що перебуваючи в м. Києві, в період 2012 року, переслідуючи свій злочинний умисел, запропонував ОСОБА_2, перереєструвати ПП «Київжитлоспецсервіс» на своє ім'я та стати директором вказаного підприємства, за щомісячну грошову винагороду, без наміру здійснювати реальну фінансово-господарську діяльність, а з метою прикриття незаконної діяльності іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, використав паспортні дані ОСОБА_2 та використовуючи попередньо складений статут підприємства ПП «Київжитлоспецсервіс» та протоколи Загальних Зборів Учасників ПП «Київжитлоспецсервіс» підписані від імені ОСОБА_2, забезпечив придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП «Київжитлоспецсервіс» шляхом перереєстрації на її ім'я в Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації та в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, як платника податків та за невстановлених слідством обставин забезпечив відкриття розрахункового рахунку в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" з метою використання його в подальшій злочинній діяльності, направленій на прикриття незаконної діяльності та ухилення від сплати податків.

Стосовно доводів апеляційної скарги позивача про те, що на день подання позову контрагент позивача - ПП "Київжитлоспецсервіс" перебував у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровано як платник податку на додану вартість, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до матеріалів справи документи не доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій ПП "Київжитлоспецсервіс", та відбуття змін у власному капіталі, що відбулись у позивача.

З приводу посилань апеляційної скарги на необгрунтованність висновків суду першої інстанції про нікчемність укладеної між позивачем та ПП "Київжитлоспецсервіс" угоди від 25.04.2013 року, то колегія суддів зауважує про відсутність даних висновків в судовому рішенні.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виробничо-господарської фірми "СПМК-516 ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 816/2430/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.