ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/18448/14 20.10.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік"
про розірвання Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 р. про спільну діяльність на Сахалінському родовищі, укладеного між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Надра України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік"
за участю Прокуратури міста Києва
Суддя Гумега О.В.
Представники
від позивача: Борисенко Д.В. за довіреністю № 56 від 15.07.2014 р.
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Левицька Н.В., посвідчення № 002805 від 05.09.2012 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (відповідач) про розірвання Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 р. про спільну діяльність на Сахалінському родовищі), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік".
Поданий позов обґрунтовано тим, що 30.04.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу № 136/13 (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 р. про спільну діяльність на Сахалінському родовищі). Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач не сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6 360 000,00 грн. по Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р., що є істотним порушенням відповідачем умов вказаного договору та підставою для його розірвання в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18448/14 та призначено розгляд справи на 22.09.2014 р. об 11:20 год.
22.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла довідка про відсутність аналогічного спору.
22.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами. Клопотання судом задоволене.
22.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просив суд відкласти розгляд справи та надати більш тривалий строк для проведення звірки взаєморозрахунків по спірному договору, вивчення матеріалів справи та підготовки відзиву на позовну заяву.
В судове засідання, призначене на 22.09.2014 р. з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 22.09.2014 р., не з'явився, відзив на позов з доказами, що підтверджують викладені в ньому обставини, суду не подав та не надіслав, разом з тим, повідомив суд про поважні причини неявки, подавши 22.09.2014 р. через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні, призначеному на 22.09.2014 р., здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, поданого 22.09.2014 р. через відділ діловодства суду.
Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про задоволення вищезазначеного клопотання відповідача.
Враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 22.09.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. відкладено розгляд справи на 06.10.2014 р. о 14:10 год.
06.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Закритого акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське", оскільки вони є учасниками спільної діяльності з відповідачем на підставі Договору про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р. і рішення по справі № 910/18448/14 може вплинути на їх права та обов'язки. Зазначеним клопотанням відповідач також просив суд відкласти розгляд справи для належного повідомлення третіх осіб.
06.10.2014 р. через відділ діловодства суду від Заступника прокурора міста Києва надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу № 910/18448/14. Беручи до уваги, що засновником Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" є держава в особі Кабінету Міністрів України, Прокуратура міста Києва відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України з метою захисту інтересів держави повідомила суд про вступ у дану справу, у зв'язку з чим просила направляти на адресу Прокуратура міста Києва процесуальні документи та надати можливість представнику Прокуратури міста Києва ознайомитись з матеріалами справи.
В судове засідання, призначене на 06.10.2014 р., з'явились представника позивача та Прокуратури міста Києва.
Представник відповідача в судове засіданні 06.10.2014 р. не з'явився, відзив на позов з доказами, що підтверджують викладені в ньому обставини, суду не подав та не надіслав, разом з тим, подав 06.10.2014 р. через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні, призначеному на 06.10.2014 р., представник позивача подав клопотання про долучення копії протоколу обшуку від 12.05.2014 р. до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
В судовому засіданні 06.10.2014 р. здійснювався розгляд клопотання відповідача, поданого 06.10.2014 р. через відділ діловодства суду, про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Закритого акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське", а також про відкладення розгляду справи для належного повідомлення третіх осіб Наведене клопотання судом відхилене як необґрунтоване.
В судовому засіданні, призначеному на 06.10.2014 р., прокурор Ткаченко Т.М. звернулась до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з її матеріалами.
Представник позивача вищенаведене клопотання прокурора підтримав.
Заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з її матеріалами.
Враховуючи клопотання прокурора про відкладення розгляду справи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд прийшов до висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 06.10.2014 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 20.10.2014 о 14:00 год.
10.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене, 14.10.2014 р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.
17.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява (клопотання) про забезпечення позову № 1701/2/13 від 16.10.2014 р., відповідно до якої позивач просить суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальність "Голден Деррік" (вул. Западинська, буд.13, літ. А, м. Київ, 04123, код ЄДРПОУ 35251246) вчиняти будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі (продаж, дарування, передачу в заставу, внесення як внесків до статутних фондів інших юридичних осіб незалежно від форм власності тощо) частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р.
В судове засідання, призначене на 20.10.2014 р., з'явились представника позивача та Прокуратури міста Києва.
Представник відповідача в судове засіданні 20.10.2014 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме: рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0412304926720, № 0412305719079, № 04512305724129. Крім того, 14.10.2014 р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, про що зробив відповідну відмітку на своєму клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи, поданому через відділ діловодства суду 10.10.2014 р., що додатково підтверджує обізнаність відповідача про час і місце судового засідання, призначеного ухвалою суду від 06.10.2014 р. на 20.10.2014 р. о 14:00 год. В той же час, письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 20.10.2014 р. відповідач суду не подав та не надіслав.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що в жодне судове засідання (22.09.2014 р., 06.10.2014 р., 20.10.2014 р.) з розгляду даної справи, представник відповідача не з'явився, при цьому двічі ним подавались клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема, клопотання про відкладення розгляду справи, подане представником відповідача через відділ діловодства суду 22.09.2014 р., судом було задоволене.
З матеріалів справи також вбачається, що вимоги ухвал суду від 04.09.2014 р., від 22.09.2014 р. та від 06.10.2014 р. відповідач не виконав, відзив на позов з доказами, що підтверджують викладені в ньому обставини, суду не подав та не надіслав.
Вищенаведені дії (бездіяльність) відповідача розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
При цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Обставини, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом не були встановлені.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.10.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2014 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю, а також підтримав подану ним 17.10.2014 р. через відділ діловодства суду заяву (клопотання) про забезпечення позову № 1701/2/13 від 16.10.2014 р. (далі - заява про забезпечення позову).
Прокурор в судовому засіданні 20.10.2014 р. надала усні пояснення по суті спору, заяву про забезпечення позову просила вирішити на розсуд суду.
В судовому засіданні 20.10.2014 р. здійснювався розгляд заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року заяву Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Надра України" про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальність "Голден Деррік" (вул. Западинська, буд.13, літ. А, м. Київ, 04123, код ЄДРПОУ 35251246) вчиняти будь-які дії по відчуженню або обтяженню у будь-якій формі (продаж, дарування, передачу в заставу, внесення як внесків до статутних фондів інших юридичних осіб незалежно від форм власності тощо) частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.10.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Клопотанням про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів та про відкладення розгляду справи, подане представником відповідача через відділ діловодства суду 20.10.2014 р., судом не розглядалось, оскільки фактично було подане після закінчення розгляду справи та оголошення судом вступної та резолютивної частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників позивача та прокурора, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
30.04.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (позивач), визначеним як продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (відповідач), визначеним як покупець, був укладений Договір купівлі-продажу № 136/13 (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 р. про спільну діяльність на Сахалінському родовищі, укладеним між Національною акціонерною компанією "Надра України", Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахалінське") (з усіма додатками, змінами і доповненнями, додатковими угодами, що є невід'ємною частиною останнього вказаного договору).
Відповідно до п. 1 Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. (далі - Договір купівлі-продажу) продавець (позивач) підтверджує, що станом на дату укладення даного договору частка продавця у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 про спільну діяльність від 26.12.2003 р. (надалі - Договір про спільну діяльність) становить 24 %.
Згідно п. 2 Договору купівлі-продажу продавець (позивач) передає покупцю (відповідачу), а покупець з дати підписання сторонами акту приймання-передачі частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність набуває права власності на цю частку продавця в розмірі 24% (надалі - частка).
Відповідно до п. 3 Договору купівлі-продажу сторони узгодили, що ціна продажу частки за цим договором без урахування ПДВ становить 5 300 000,00 гривень (п'ять мільйонів триста тисяч грн. 00 коп.), сума ПДВ 1 060 000,00 гривень (один мільйон шістдесят тисяч грн. 00 коп.), разом з ПДВ 6 360 000,00 грн. (шість мільйонів триста шістдесят тисяч грн. 00 коп.) і сплачується покупцем (відповідачем) продавцю (позивачу протягом 60 банківських днів з дати підписання цього договору).
У п. 7 Договору купівлі-продажу передбачено, що всі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач зазначив, що 13.05.2014 р. сторони підписали Акт приймання-передачі частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) до Договору № 136/13 від 30.04.2013 р., яким підтвердили, що продавець передав, а покупець прийняв у власність частку у розмірі 24% у спільній частковій власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р., укладеним між Національною акціонерною компанією "Надра України", Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахалінське") (з усіма додатками, змінами і доповненнями, додатковими угодами, що є невід'ємною частиною вказаного договору).
Натомість, в порушення договірних зобов'язань відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати грошових коштів у розмірі 6 360 000,00 грн. по Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. у визначений цим договором строк.
24.04.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 491/2/02/11 від 24.04.2014 р., в якій акцентував увагу, що відповідачем не виконується зобов'язання за Договором купівлі-продажу та вимагав від останнього перерахувати на рахунок Національної акціонерної компанії "Надра України" суму заборгованості по Договору купівлі-продажу у розмірі 6 360 000,00 грн.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0412304901671 вищенаведена претензія була отримана 28.04.2014 р. представником відповідача за довіреністю.
За результатами розгляду претензії № 491/2/02/11 від 24.04.2014 р., відповідач листом № б/н від 11.06.2014 р. повідомив позивача про те, що адміністрацією підприємства відповідача вирішуються питання із банківською установою щодо відкриття кредитної лінії, всі отримані кошти будуть спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем.
Проте, станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач претензію позивача про сплату заборгованості по Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. у розмірі 6 360 000,00 грн. не задовольнив, грошові кошти в наведеній сумі позивачу не сплатив.
Невиконання відповідачем прийнятих на себе за Договором купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. обов'язків по оплаті частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р., позивач вважає істотним порушенням умов спірного договору, яке надає йому право вимагати розірвання Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, припинення правовідношення.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
За наведених обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 р. про спільну діяльність на Сахалінському родовищі), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік".
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, за змістом статті 651 ЦК України - договір може бути розірвано за наявності істотного порушення умов договору.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Разом з тим, передбачене статтею 188 ГК України надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору. Наведена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 р. № 22/110 (див. абз. 8 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.11.2011 р. № 01-06/1642/2011).
Отже, за відсутності в матеріалах справи доказів надсилання позивачем відповідачу пропозиції про розірвання спірного договору в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, позивач не позбавлений права звернутись за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.
При цьому суд взяв до уваги, що позивач відповідно до приписів господарського процесуального кодексу України звернувся до відповідача з відповідача з претензією № 491/2/02/11 від 24.04.2014 р., в якій акцентував увагу, що відповідачем не виконується зобов'язання за Договором купівлі-продажу та вимагав від останнього перерахувати на рахунок Національної акціонерної компанії "Надра України" суму заборгованості по Договору купівлі-продажу у розмірі 6 360 000,00 грн., проте наведена претензія залишена відповідачем без задоволення. Крім того, заявлений позов до суду ще раз підтверджує волю позивача, направлену на ініціювання вимоги про розірвання Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р.
Зі змісту укладеного сторонами Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. вбачається, що за своєю правовою природою наведений договір є договором купівлі-продажу, а тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфу 1 глави 54 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої ним купівлі-продажу майна (товару) та його оплати.
Згідно із статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що згідно з пунктом 3 Договору купівлі-продажу № 136 від 30.04.2013 р. відповідач (покупець) був зобов'язаний сплатити позивачу (продавцю) ціну продажу частки за цим договором в розмірі 6 360 000,00 грн. (з урахуванням ПДВ) протягом 60 банківських днів з дати підписання цього договору.
Як свідчать матеріали справи, Договір купівлі-продажу № 136 підписаний сторонами 30.04.2013 р., а отже відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу ціну продажу частки за цим договором в розмірі 6 360 000,00 грн. протягом 60 банківських днів з 30.04.2013 р. (дати підписання цього договору).
Судом також встановлено, що відповідач не виконав вищенаведене зобов'язання щодо сплати грошових коштів в сумі та в строк, які передбачені в пункті 3 Договору купівлі-продажу, а рівно таке зобов'язання відповідач не виконав і станом на момент вирішення спору по суті, належних доказів протилежного суду надано не було.
Отже, враховуючи те, що належних доказів виконання відповідачем умов п. 3 Договору купівлі-продажу суду станом на момент вирішення спору по суті не надано та позивач заперечує здійснення відповідачем оплати ціни продажу частки за спірним договором в розмірі 6 360 000,00 грн., зазначене порушення відповідачем умов оспорюваного Договору купівлі-продажу щодо оплати вважається судом істотним порушенням відповідачем Договору купівлі-продажу, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що він розраховував під час укладання даного договору. Позивач взагалі не отримав грошові кошти в розмірі 6 360 000,00 грн. за продану частку відповідно до умов Договору купівлі-продажу.
Отже, невиконання відповідачем прийнятих на себе за Договором купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. обов'язків по оплаті частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р. є істотною умовою вказаного договору і надає позивачу право вимагати розірвання Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 р. про спільну діяльність на Сахалінському родовищі), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік".
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За умови повного задоволення позовних вимог позивача, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 22, 525, 526, 530, 611, 651, 655, 656, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 р. про спільну діяльність на Сахалінському родовищі), укладений між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (проспект Повітрофлотський, 54, м. Київ, 03151; ідентифікаційний номер 31169745) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (вул. Западинська, буд.13, літ. А, м. Київ, 04123; ідентифікаційний код 35251246).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (вул. Западинська, буд.13, літ. А, м. Київ, 04123; ідентифікаційний код 35251246), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" (проспект Повітрофлотський, 54, м. Київ, 03151; ідентифікаційний номер 31169745) 1218,00 грн. (дві одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 копійок) судового збору.
4. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.10.2014 р.
Суддя Гумега О.В.
Судове рішення № 41020756, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.10.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/18448/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: