Рішення № 41020724, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9365/14 15.10.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп"

про стягнення 18 166, 21 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Машковська О.А.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за угодою № 3746167 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку у розмірі 18 166,21 грн.. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/9365/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

07.07.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну підстав позову у даній справі, у якій зазначає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київстар" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем угод про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку та генеральної угоди № КК 597/2010 від 17.06.2010 р. на корпоративне використання мобільного стільникового зв'язку.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви. Заяви про зміну предмета або підстави позову подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Тож, приймаючи до уваги, що заява Приватного акціонерного товариства "Київстар" не суперечить нормами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду та задовольнив.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що наведені у позові телефонні номери не відповідають укладеному між сторонами договору, заборгованість заявлена лише за одним номером, а надані позивачем рахунки-фактури не відповідають ознакам первинного документа, оскільки не фіксують господарську операцію, розпорядження або дозвіл на неї, а носить лише інформаційний характер.

Позивач подав письмові пояснення на відзив, у яких зазначає, що за умовами договору відповідачу надавався один рахунок, який включав вартість наданих послуг по всіх телефонних номерах, які обліковувались за Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" та, при цьому, відповідач оплачував спожиті послуги за попередні періоди на підставі наданих позивачем рахунків.

Також позивач зазначає, що послуги надавались відповідачу у відповідності до тарифних планів погоджених сторонами.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.10.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 2008 року до 2010 року між Приватним акціонерним товариством "Київстар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" укладались угоди про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" отримало у користування телефонні номери та базові послуги обслуговування таких номерів.

Умовами укладених між сторонами угод передбачено, що відповідач користується замовленими послугами в мережі оператора в Україні, а також в мережах інших операторів, з якими позивачем укладені відповідні угоди та зобов'язаний сплачувати щомісячну абонентну плату.

За правилами угод про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг, позивач має право призупинити їх надання.

На підставі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" останнім отримано телефонні номери, вказані у відповідних заявах.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що на підставі угоди № 3746167 від 05.04.2008 р. відповідачу надано у користування певні номери та послуги з їх обслуговування, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" зобов'язане було оплачувати у порядку та у строк визначені угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено рахунок-фактуру № 58-10324121 від 31.03.2014 р. на оплату послуг за період з 01.03.2014 р. до 01.04.2014 р. за угодою № 3746167 від 05.04.2008 р. (особовий рахунок абонента 374616) на суму 18 166, 21 грн., термін оплати якої - 5 днів.

Водночас, позивач відзначає, що відповідачем допущено порушення в частині оплати послуг зв'язку за березень 2014 року у розмірі 18 166, 21 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Частино 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд вважає за необхідне відзначити, що факт отримання послуг відповідно до угоди № 3746167 від 05.04.2008 р., а також рахунку-фактури № 58-10324121 від 31.03.2014 р. відповідач не заперечує.

При цьому, заявки про надання послуг рухомого (мобільного зв'язку) до угоди № 3746167 від 05.04.2008 р., у яких вказані надані у користування відповідачу номери підписані представником останнього та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп", документів, які б спростовували наведені позивачем обставини Товариством з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" суду не надано.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", якою передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Cтаттею 68 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач заявлені до нього вимоги не спростував, обґрунтованих причин неможливості виконання грошових зобов'язань не навів.

Тож, здійснивши оцінку наявних у справі доказів та пояснень сторін за привалами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи приписи ст.ст. 4-3, 32, 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Київстар" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляна Україна груп" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12А, код ЄДРПОУ 36592399), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03110, м. Київ, пр. Червонозоряний, 51, код ЄДРПОУ 21673832) заборгованість у розмірі 18 166, 21 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят шість грн. 21 коп.) грн. та 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.10.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.