Ухвала суду № 41013942, 30.09.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/1875/14 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.

Провадження № 22-ц/783/3922/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

Секретар Гацій І.І.

З участю: представника позивача Львівської міської Ради Кіндратів С.І., представника відповідача ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5, представника 3-ьої особи «Інвест-Регіон» Шуст С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2014 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_7, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Приватне підприємство «Глобал Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон» про визнання недійсним договору іпотеки в частині передачі земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 квітня 2014 року у задоволенні заяви Львівської міської Ради про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-якими особами дій пов»язаних з користуванням та/або розпорядженням земельною ділянкою площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 відмовлено.

Ухвалу суду оскаржила Львівська міська Рада в особі представника Кіндратіва С.

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що на підставі неправдивої інформації, яка містилась в незаконному договорі іпотеки укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 така була незаконно відчужена, що є порушенням ч.1 ст.321 ЦК України.

Зазначає, що спірна земельна ділянка була надана в постійне користування для виробничих потреб ВАТ «Львівський дослідний нафто маслозавод», а тому останній не мав права її відчужувати. Враховуючи дані обставини, спірна земельна ділянка належить Львівській міській Раді, а тому суд неправомірно відмовив у вжитті заходів забезпечення позову, що в майбутньому може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду або потягне за собою залучення до судового процесу інших набувачів вказаної земельної ділянки.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-якими способами дій пов»язаних з користуванням та/або розпорядженням земельною ділянкою площею 0,1500 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610137500:05:001:0075.

Заслухавши пояснення представника позивача Львівської міської Ради Кіндратіва С.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5, думку третьої особи ТзОВ «Інвест-Регіон» ОСОБА_6, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Із матеріалів справи вбачається, що на даний час власником нерухомого майна - комплексу АЗС по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,15 га кадастровий номер 4610137500:05:001:0075 за цією є адресою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Регіон».

Відмовляючи позивачу Львівській міській Раді у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що власник земельної ділянки «Інвест-Регіон» є у статусі третьої особи і Львівська міська Рада не заявляє до товариства позовних вимог.

Крім цього, судом зазначено, що вжиті заходи до забезпечення позову шляхом заборони вчинення и особами дій пов»язаних з користуванням та /або розпорядженням земельною ділянкою площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 унеможливлюють використання комплексу АЗС по вул. Липинського 27 третьою особою ТзОВ «Інвест-Регіон» у повному обсязі фактично призведе до втручання у підприємницьку діяльність товариства.

Із зазначеними вище висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається із вимог позовної заяви, позивач в особі Львівської міської Ради вважає себе власником спірної земельної ділянки.

Статтею 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову з метою виконання в майбутньому судового рішення.

Вирішуючи заяву щодо забезпечення позову, суд передчасно прийшов до висновку, який висловив в оскаржуваній ухвалі, що власником є ТзОВ «Інвест-Регіон», в той час як справа по суті ще не розглянута.

Відповідно до ст. 312 ч.1 п.3 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 314 ч.1 п.2, 315, 317,319 ЦПК Країни, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Львівської міської Ради задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2014 року скасувати, справу направити в Шевченківський районний суд м. Львова для вирішення питання забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді А.В.Ніткевич

О.Ф.Павлишин