ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/49483/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2014 року у справі №826/1754/13-а за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "Ітрако" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2013 року підприємство з іноземними інвестиціями "Ітрако" звернулося в суд з позовом до Київської регіональної митниці Державної митної служби України (правонаступник Київська міжрегіональна митниця Міндоходів), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 30 жовтня 2012 року №100190000/2012/211986/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30 жовтня 2012 року №100210000/2012/70343.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем наданий достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, також надані частина витребуваних додаткових документів щодо товару який імпортувався, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 30 жовтня 2012 року №100190000/2012/211986/2. Визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30 жовтня 2012 року №100210000/2012/70343. Зобов'язаний орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства з іноземними інвестиціями "Ітрако" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Київської регіональної митниці.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2014 року скасовані постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою скасування судових рішень стало не з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, зокрема: не перевірені доводи відповідача чи мав можливість митний орган на час митного оформлення визначитися, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, чи декларант зазначав про дані обставини у декларації, не встановлено, які додаткові документи витребовувалися митним органом та які додаткові документи надавалися декларантом, які складові входили до митної вартості товару та за яких умов постачався товар, не перевірені доводи відповідача, що мали місце додаткові витрати у зв'язку з умовами транспортування, що мала місце участь третьої сторони за обставин, що продавець не являється виробником товару а посередником, що надані документи для митного оформлення мали розбіжності та в чому вони полягали, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 30 жовтня 2012 року №100190000/2012/211986/2. Визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100210000/2012/70343, оформлена 30 жовтня 2012 року Київською міжрегіональною митницею Міндоходів.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Київська міжрегіональна митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою здійснення митного оформлення ввезених на територію України товарів, позивачем 18 жовтня 2012 року надана відповідачу вантажна митна декларація №100210000/2012/555464 та відповідна декларація митної вартості на товари - фарби друкарські для офсетного друку. Митна вартість товарів визначена позивачем за ціною договору (основним методом) з урахуванням витрат на транспортування: фарба друкарська чорна для офсетного друку (код товару 3215110000) - 1,4712 євро/кг; фарба друкарська кольорова для офсетного друку (код товару 3215190000) - 2,6612 євро/кг (далі - товари).
Фарба друкарська чорна та кольорова для офсетного друку позивачем ввезена на підставі контракту від 21 липня 1997 року №038/97/01, укладеного між фірмою "ITRACO GmbH" (Німеччина), як продавцем, та позивачем, як покупцем (далі - контракт). На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надані відповідачу: контракт, доповнення до контракту від 8 жовтня 2012 року, інвойс від 10 жовтня 2012 року № 419959, копія вантажної митної декларації країни відправлення від 10 жовтня 2012 року №MRN12DE633365203958E3, довідка про транспортні витрати від 12 жовтня 2012 року.
Митний орган, вважаючи, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей витребував додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів із третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умови, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товарів або сировини; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; рахунок ціни (калькуляцію). Позивачем надані відповідачу наступні документи: прайс-лист від підприємства-виробника товарів "Flint Group" про рівень цін, дійсних протягом 2012 року; висновок спеціалізованої експертної організації "Укрпромзовнішекспертиза" від 29 жовтня 2012 року № 4497; додаткову інформацію вартості товарів у країні-експортері (рахунок виробника "Flint Group" від 28 серпня 2012 року № 110095667; технічну інформацію з мережі Інтернет щодо роз'яснення особливостей ролевого офсетного друку; інформацію з мережі Інтернет щодо рівня цін на подібні товари в Україні).
Відповідачем прийняте оскаржуване рішення з проведенням консультації з декларантом, згідно з яким, проведене коригування митної вартості товарів за резервним методом, а саме митну вартість товару "Фарба друкарська, кольорова, для офсетного друку" (код товару 3215190000) визначено на рівні 5,29 євро/кг, товару "Фарба друкарська, чорна, для офсетного друку" (код товару 3215110000) - 3,65 євро/кг.
Зазначене рішення мотивоване тим, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною контракту щодо товарів, що імпортуються (вартість операції), оскільки документи, що надані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів з урахуванням умов поставки. Відповідачем також оформлена оскаржувана картка.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 30 жовтня 2012 року №100210000/2012/211986/2 не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, крім того не зазначено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, а також відсутності письмового обґрунтування митного органу, що взаємопов'язаність продавця і покупця вплинула на ціну оцінюваних товарів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення митного органу щодо коригування митної вартості товару за другорядним 2 - резервним методом з підстав наявності розбіжностей у поданих документах та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Статтею 4 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Частина тринадцята та чотирнадцята статті 58 Митного кодексу України встановлюють, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що покупець і продавець пов'язані між собою особи. Разом з тим, 18 жовтня 2012 року позивачем для митного оформлення ввезених на територію України товарів надана відповідачу вантажно-митна декларація №100210000/2012/555464 на товар - фарби друкарські для офсетного друку, та надані відповідні супровідні документи, зокрема, копії контракту, статуту позивача та картки обліку від 12 січня 2012 року № 10000/26/12/5268, які свідчать про те, що у відповідача починаючи із 18 липня 1997 року була у наявності інформація про ввезення позивачем у постійному режимі товарів на митну територію України на договірних умовах, згідно з контрактом. Таким чином, постановка декларанта на облік у митному органі, відбувається з обов'язковим наданням йому копії статуту такого декларанта, де вказано його засновника (учасника) (у даному випадку відповідно до статуту позивача, його засновником є саме фірма "ITRACO GmbH" (Німеччина).
Виходячи з наведеного відповідач на час митного оформлення товарів мав можливість визначитися, що продавець і покупець пов'язані між собою особи. При цьому встановлено, що на момент здійснення митного оформлення товарів відповідач мав усі підстави для встановлення факту пов'язаності вказаних суб'єктів господарювання, однак останнім не доведено, що такі відносини вплинули на ціну товарів.
Судами було також встановлено, що при опрацюванні документів, наданих для митного оформлення товарів, відповідачем витребувані у позивача такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів із третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умови, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), виробника товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товарів або сировини; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; рахунок ціни (калькуляцію).
На виконання зазначених вимог та у строк, передбачений ч. 4 ст. 54 МК України, позивачем надані відповідачу наступні документи: прайс-лист від підприємства-виробника товарів "Flint Group" про рівень цін, дійсних протягом 2012 року; висновок спеціалізованої експертної організації "Укрпромзовнішекспертиза" від 29 жовтня 2012 року № 4497; додаткову інформацію вартості товарів у країні-експортері (рахунок виробника "Flint Group" від 28 серпня 2012 року № 110095667; технічну інформацію з мережі Інтернет щодо роз'яснення особливостей ролевого офсетного друку; інформацію з мережі Інтернет щодо рівня цін на подібні товари в Україні).
Також суди першої та апеляційної інстанції встановили, що поставка товарів відбувалася на умовах EXW-Leubeck, згідно з якими, покупець несе витрати на навантаження товарів на транспорт. Витрати на транспортування товарів підтверджені наданою позивачем для митного оформлення товарів відповідачу копією довідки про транспортні витрати від 12 жовтня 2012 року б/н, у якій зазначені не лише витрати по перевезенню товарів, а й витрати з навантаження транспортного засобу, що відповідає зазначеним вище умовам поставки товарів.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивачем підтверджене включення транспортних витрат до ціни товарів, що імпортуються на митну територію України.
Також судами встановлено, що відповідно до п.2 ст.2 контракту поставки від 7 грудня 2011 року № 151112, укладеного між фірмою "ITRACO GmbH" (Німеччина) та "Flint Group", передбачена реалізація товарів за ціною, яка не перевищує прайсову.
Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що нижчий рівень ціни у порівнянні з прайс-листом не є порушенням договірних зобов'язань сторонами контракту. Згідно вказаного контракту, прайс-лист є орієнтиром граничної допустимої ціни товарів, зафіксованої на період 2012 року, а офіційними документами, які підтверджують відпускну ціну на товари компанії - виробника "Flint Group", є рахунки (інвойси). Згідно інвойсів, різниця вартості товарів по ідентичних артикулах складає 0,12 євро/кг (рівень ціни в інвойсі компанії - виробника "Flint Group" - 2,40 євро/кг, а рівень ціни в інвойсі для позивача - 2,52 євро/кг).
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що така різниця у вартості товарів дозволяє стверджувати, що у ціні товарів, згідно з інвойсом від 10 жовтня 2012 року №419959, продавцем враховані витрати на завантаження/розвантаження, транспортування, страхування, обробку товарів та прибуток посередника. Крім того, за одним з таких рахунків позивачем надана банківська виписка, що підтверджує перерахування грошових коштів фірми "ITRACO GmbH" (Німеччина) на розрахунковий рахунок компанії "Flint Group" у відповідному розмірі.
З урахуванням зазначеного вище колегія суддів вважає обґрунтованим висновки судів попередніх інстанцій, що коригування митної вартості товарів у межах спірних правовідносин відбулося за відсутності передбачених МК України підстав необґрунтовано та без відповідних розрахунків числового значення митної вартості товарів.
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів відхилити.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 41013891, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/1754/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: