Ухвала суду № 41012906, 14.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/11799/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Мороз В.Ф.

Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за позовом Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці до ОСОБА_4 про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся із позовом про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг в сумі 315, 33 грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 перебував на обліку в Лівобережному міжрайонному центру зайнятості м. Вінниці з 09 квітня 2012 року по 13 листопада 2012 року як безробітний. Проте, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в період з 01 по 11 листопада 2012 року працював за договором про надання послуг у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та отримував кошти у сумі 315, 33 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2012 року, залишеною без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом від 18 грудня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача кошти сумі 315, 33 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення ч. 2 ст. 36 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», бо як працевлаштована особа згідно з Законом України «Про зайнятість населення» належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій ОСОБА_4 просить, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено наступне. 09.04.2012 на підставі наказу № НТ 120409 відповідачу було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 09 квітня 2012 року по 03 квітня 2013 року.

За період з 09 квітня 2012 року по 03 квітня 2013 року ОСОБА_4 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 507 грн. 68 коп.

Органом державної служби зайнятості населення була проведена перевірка обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу в результаті якої було встановлено приховання ОСОБА_4 факту працевлаштування в період виплати допомоги по безробіттю з 01 по 11 листопада 2012 року.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

П. 11 ч. 1 ст. 22 вказаного Закону визначено серед основних завдань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, який зареєстрований у встановленому законом порядку як безробітний, своєчасно не повідомив позивача про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання додаткового доходу ОСОБА_4 підтверджується належним чином завіреною копією листа № 9 від 14.06.2013 та договором про надання послуг від 01 листопада 2012 року, який підписаний обома сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За правилами пункту 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1 у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_4 порушив вимоги ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки неправомірні дії відповідача призвели до безпідставного отримання ним допомоги по безробіттю в сумі 315 грн. 33 коп.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року - без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуто Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець