Ухвала суду № 41012823, 29.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/25504/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011

у справі № 2а-14778/10/2670

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.04.2010 № 0000221830/0 та № 0000231830/0, від 21.05.2010 № 0000221830/1 та № 0000231830/1, від 03.08.2010 № 0000221830/2 та № 0000231830/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011, у задоволенні позову відмовлено.

Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ч. 1, ч. 3 ст. 1, п. 9 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 1, ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, наголошуючи на тому, що рентна плата не є загальнодержавним податком, збором (обов'язковим платежем), а тому на неї не поширюються процедури, визначені в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Гадяцька МДПІ Полтавської області у письмових запереченнях на касаційну скаргу просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача у справі - Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області її правонаступником - Гадяцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Гадяцькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» за період: жовтень та листопад 2008 року, за результатами якої складено акт від 06.04.2010 № 11/152-30019775, в якому зафіксовано порушення вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ (далі - Закону № 2181-ІІІ), що полягало у сплаті узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за нафту з порушенням граничного строку такої сплати. Так, рентну плату за нафту за жовтень 2008 року в сумі 418192,70 грн. сплачено 26.12.2008 із затримкою на 25 днів та 29.12.2008 із затримкою 28 днів, а рентну плату за нафту за листопад 2008 року в сумі 286733,58 грн. сплачено 30.01.2009 із затримкою на 31 день.

На підставі зафіксованих в акті від 06.04.2010 № 11/152-30019775 висновків про порушення своєчасності сплати податкових зобов'язань податковим органом відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0000221830/0 від 16.04.2010 про застосування штрафу в сумі 41819,27 грн.;

- № 0000231830/0 від 16.04.2010 про застосування штрафу в сумі 57346,72 грн.;

- № 0000221830/1 від 21.05.2010 про застосування штрафу в сумі 41819,27 грн.;

- № 0000231830/1 від 21.05.2010 про застосування штрафу в сумі 57346,72 грн.;

- № 0000221830/2 від 03.08.2010 про застосування штрафу в сумі 41819,27 грн.;

- № 0000231830/2 від 03.08.2010 про застосування штрафу в сумі 57346,72 грн.

Суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірного застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ та не може погодитися з позицією позивача, викладеною у касаційній скарзі, щодо неможливості притягнення його до вказаної відповідальності, яка обґрунтована тим, що рентна плата за нафту не належить до загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів.

Види податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено ст. 14 та ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII, перелік яких є вичерпним.

Згідно з п. 9 ст. 14 зазначеного Закону рентні платежі віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи наведене, рентні платежі є податковим зобов'язанням, на які поширюються положення Закону № 2181-ІІІ.

Зважаючи на викладені обставини, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун