Ухвала суду № 41012676, 15.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

15 жовтня 2014 року м. Київ К/800/11498/13

К/800/11220/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Горбатюка С.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, за касаційними скаргами управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому (далі - УПФ) та Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - ГУКС) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року, -

встановив:

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:

визнати неправомірними дії УПФ щодо повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля;

стягнути з Державного бюджету України на його користь 3560 грн. помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля марки КІА Rio, державний номер НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2.

Свої вимоги мотивував тим, що 11.06.2012 придбав автомобіль марки КІА Rio, № кузова НОМЕР_2. При реєстрації автомобіля ним помилково було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (3 % вартості автомобіля) у розмірі 3560 грн., який, на його переконання, підлягає поверненню.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним рішення УПФ № 23400/06 від 20.11.2012. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 3560 грн., сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля.

У касаційних скаргах ГУДКС та УПФ, посилаючись на порушення судами попередніх станцій норм матеріального та процесуального права, просять судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні касаційних скарг.

Встановлено, що 11.06.2012 ОСОБА_4 придбав автомобіль марки КІА Rio, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. При реєстрації автомобіля позивачем до Пенсійного фонду України було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % вартості автомобіля у сумі 3560 грн. Вважаючи, що помилково сплачений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає поверненню, позивач звернувся до УПФ із відповідною заявою.

Листом № 23400/06 від 20.11.2012 УПФ відмовило позивачу у задоволенні заяви з посиланням на відсутність підстав для повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

У пункті 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказано, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, задовольняючи позов суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про те, що позивач має право на повернення помилково сплаченого збору при купівлі автомобіля у сумі 3560 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційних скарг його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому та Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: