Ухвала суду № 41011626, 07.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7233/14 Справа № 209/3442/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шендрик К. Л. Доповідач - Міхеєва В.Ю. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Свистунової О.В., Ремеза В.А.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 червня 2014 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк) із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/135537/3125/73 від 28 серпня 2007 року у загальному розмірі 649462,56 грн. та судових витрат.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 червня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 156561,34 грн., яка складається з непогашеної суми кредиту - 65200 грн., несплачених відсотків - 56361,34 грн., нарахованої пені по тілу кредиту та по відсотках - 35000 грн. Стягнуто судовий збір в сумі 775,98 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимогу повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до кредитного договору № 014/135537/312/73 від 28 серпня 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, остання отримала від позивача кредит на споживчі цілі (покупка автомобіля) у розмірі 65200 грн. строком на 48 місяців по 28 серпня 2011 року включно зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% відповідно до графіку погашення кредиту (а.с.3-8).

За порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених кредитним договором, сторони у п.10.1 кредитного договору передбачили відповідальність позичальника щодо сплати Банку пені в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Внаслідок порушення ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, виникла заборгованість, яка за розрахунком Банку, станом на 22 січня 2013 року становила 649462,56 грн., з яких 65200 грн. - непогашена сума кредиту, 56361,34 грн. - заборгованість по відсоткам, 527901,22 грн. - нарахована пеня по тілу кредиту та відсоткам (а.с.17,18).

За вимогами статті 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Неможливість виконання зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від відповідальності, що закріплено положеннями статті 625 ЦК України. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.

Про порушення умов кредитного договору та необхідність їх усунення відповідачка письмово повідомлялася Банком шляхом направлення повідомлення про прострочку платежу за кредитом від 27 листопада 2007 року № 25/1085, вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором від 27 листопада 2011 року № 10914, які згідно повідомлень про вручення поштового рекомендованого відправлення отримала відповідно 03 грудня 2007 року та 04 грудня 2012 року (а.с.11,16).

3 урахуванням встановлених по справі обставин, положень ст.ст.526, 530, 1050 ЦК України та умов договору, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом та несплачених процентів є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення пені відповідно до вимог ст.551 ЦК України - зменшив суму, що підлягає стягненню.

Доводи апеляційної скарги, що суд ухвалив рішення, посилаючись на неналежні докази, не звернувши уваги на заперечення відповідачки проти факту отримання нею кредитних коштів, а також ненадання позивачем оригіналів документів на підтвердження видачі кредиту, колегія суддів відхиляє як такі, що не спростовують висновків суду, які ґрунтувалися на завірених позивачем копіях кредитного договору № 014/135537/312/73 від 28 серпня 2007 року з графіком погашення кредиту та додатками до кредитного договору, заяви відповідачки на видачу готівки від 29 серпня 2007 року, меморіального ордеру № 125/446-19 від 29 серпня 2007 року, заяви про відкриття поточного рахунку, заяви на отримання споживчого кредиту у розмірі 65200 грн. для придбання автомобіля, квитанції до прибуткового ордеру № 124 по оплаті за автомобіль ВАЗ 21101 у розмірі 65200 грн. (а.с.3-9, 67-73)

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта стосовно того, що суд не врахував в достатній мірі її матеріальний та сімейний стан при стягненні неустойки.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшуючи суму пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, суд першої інстанції врахував надані відповідачкою докази матеріального стану, наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей, один із яких є інвалідом дитинства, а також значне перевищення нарахованої позивачем пені розміру суми заборгованості за кредитним договором та процентам та співрозмірно зменшив розмір пені з 527901,22 грн. до 35000 грн.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді