Постанова № 4100843, 26.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

            Справа № 22-а-17828/08                            Головуючий у І інстанції – Скалозуб Ю.О.

                                                                                          Суддя-доповідач Зайцев М.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            26 травня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                              головуючого – судді Зайцева М.П.

                              суддів                          Мамчура Я.С., Усенка В.Г.

                              при секретарі              Яковенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою  Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління державного казначейства у Вінницькій області  на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Україна» (м. Вінниця) до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Головного управління державного казначейства у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,  -

В С Т А Н О В И В :

16 листопада 2007 року ТОВ «Барлінек Україна» (надалі – позивач) звернулось з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду, в якому просило:

1) визнати дії ДПІ у м. Вінниці (надалі – відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в м. Вінниці (надалі – відповідач-2), щодо невідшкодування ТОВ «Барлінек Україна»  суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 11552 грн. протиправними.

2) Зобов’язати ДПІ у м. Вінниці направити Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області та Управлінню Державного казначейства у м. Вінниці висновок про відшкодування ТОВ «Барлінек Україна» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень в розмірі 11552 грн.

3) Зобов’язати  Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області та Управління Державного казначейства у м. Вінниці провести відшкодування ТОВ «Барлінек Україна» сум бюджетного відшкодування  по податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 11552 грн.

Представник позивача 12.02.2008 р. подав заяву про зміну та доповнення позовних вимог, відповідно до якої змінив та доповнив позовні вимоги і просить суд визнати бездіяльність відповідача-1 щодо ненадання відповідачу-2 висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 527555 грн. протиправною, та стягнути з Державного бюджету зазначені суми бюджетної заборгованості. 

Постановою  Вінницького окружного адміністративного  суду від 19 лютого 2008 року – позов ТОВ «Барлінек Україна» задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ДПІ у м. Вінниці  подало апеляційну скаргу, в якій просить:

- скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2008 року у справі №2-а-17205/07 за позовом ТОВ «Барлінек Україна» та прийняти нову постанову в якою у задоволенні позовних вимог відмовити;

В  той же час Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу на вказану вище постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2008 року, в якій просить:

- змінити постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2008 р. по адміністративній справі за адміністративним позовом ТОВ «Барлінек Україна» до ДПІ у м. Вінниці та ГУДКУ у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість, в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Барлінек Україна» судових витрат в сумі 3,40 гривень та стягнути зазначену суму  судових витрат з ДПІ у м. Вінниці.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з’явилисьв судове засідання. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області підлягає задоволенню, а постанова суду – підлягає зміні в ч. 6 резулятивної частини постанови з таких підстав:

- на підставі ч. 3 ст. 94 КАС України, яка вказує: «якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено».

Враховуючи те, що судом визнаний факт протиправної бездіяльності ДПІ у м. Вінниці та в постанові не вказано про протиправні дії Державного казначейства України у Вінницькій області, звільнити Державне України від сплати судових витрат понесених ТОВ «Барлінек Україна», в розмірі 3,40 грн.

 Щодо доводів, що вказані в апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Вінниці, то на думку колегії суддів апеляційного адміністративного суду, яка розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі та вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

            Позивачем до відповідача-1  17.08.2006 року подана декларація з податку на додану вартість за липень 2006 року, де в додатку № 4 декларації заявлено суму до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 256715, 00 гривень.

            Також  Позивачем до відповідача-1 18.12.2006 року подана декларація з податку на додану вартість за листопад 2006 року, де в додатку 4 декларації заявлено суму до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 640, 00 гривень.

            11.01.07 року Позивачем до відповідача-1 подано уточнюючий розрахунок  до декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року, в якому сума до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок позивача збільшилась до 557640, 00 гривень.

            Відповідач-1 проводив позапланові виїзні перевірки позивача з питань достовірності нарахувань суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача  за період з 01.07.2006 р. по 01.10.2006 р. та з 01.10.06 р. по 01.12.06р., про що склав відповідні довідки від 24.11.06 р.  за  № 2054/2330/330887947 та від 02.02.07р. № 207/2330/33088794 відповідно до яких дані подані позивачем в деклараціях з податку на додану вартість від 17.08.06 р. та 18.12.06р, в уточнюючому розрахунку від 11.01.07 року і повністю підтверджені відповідачем-1.

            Судом встановлено,що  відповідач-1 надав відповідачу-2 висновки про бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок позивача сум податку на додану вартість за липень 2006 р.  за № 210, 211  від 07.03. 2007 року на суму 245613,00 грн. та за листопад місяць 2006 року № 207 від 07.03.2007 року та 373 від  25.04. 2007 року на суму  30085, 00 грн.  

Відповідно до цих висновків відповідач-2 перерахував на рахунок позивача зазначені у висновках суми бюджетного відшкодування, що підтверджується виписками Вінницької філії АКБ «Правекс – Банк» від 13.03.2007 р. та від 27.04.2007р.

            Також згідно висновку № 244 від 19.03.2007 року № 11/70/1085 позивачу була перерахована сума бюджетного відшкодування за грудень 2006 року в розмірі 483780,00 грн., що також підтверджується випискою філії АКБ «Правекс – банк» від 22.03.2007 року, копія якої наявна в матеріалах справи. 

Інших висновків про бюджетне відшкодування позивачу сум податку на додану вартість за липень 2006 року в сумі 11552,00 грн. та за листопад 2006 року в сумі 527555,00 грн. відповідач-1 відповідачу-2 не надавав.

Твердження відповідача-1 про те, що сума вказана у висновку № 244 від 19.03.2007 року є бюджетним відшкодуванням позивачеві за листопад 2006 року підтвердження не знайшло та всупереч ч. 2 ст. 71 КАСУ доказовою базою не обґрунтовано.

Так, не дивлячись на надану судом 1 – ї інстанції перерву яка була оголошена 18.02.2008 року, для зобов’язання сторін провести звірку сум бюджетного відшкодування за листопад 2006 року та грудень 2006 року та складання відповідного акту для подальшого надання його суду, відповідач-1 даною можливістю не скористався, змін до висновку не вніс, не відкликав висновок та не прийняв новий про відшкодування вказаної вище суми за листопад 2006 року.  

Щодо самовільного збільшення позивачем суми яка підлягає сплаті до бюджету на 636969,00 грн. в уточнюючому розрахунку до декларації податку на додану вартість за жовтень 2007 року, встановлено, що допущена помилка під час коригування показників декларації у зв’язку з прийняттям відповідачем-1 податкового повідомлення – рішення від 26.10.2007 року № 0000632330/0 яким встановлено суму заниження бюджетного відшкодування в розмірі 660833,00 грн.

Згідно ст. 5 п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач 06.02.2008 року подав новий уточнюючий розрахунок до декларації по податку на додану вартість за жовтень 2007 року з виправленими показниками та розрахунок суми що підлягає сплаті до бюджету, відповідно до яких 660833,00 грн. були виключені з податкових зобов’язань та включені в рахунок погашення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів.

Стосовно зазначеного відповідачем-1 податкового повідомлення – рішення форми «Р» , то судом першої інстанції вірно надано оцінку дії апелянта, як таким, які вчинено з перебільшенням наданих йому повноважень відповідно Закону України «Про податок на додану вартість» та  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами». 

Отже, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Вінниця спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниця – залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України у Вінницькій області задовольнити повністю.

3. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2008 р. по адміністративній справі за адміністративним позовом ТОВ «Барлінек Україна» до ДПІ у м. Вінниці та ГУДКУ у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість, змінити в  частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Барлінек Україна» судових витрат в сумі 3,40 гривень.

Повний текст постанови виготовлений 29 травня 2009 року. 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 30 травня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                                         М.П. Зайцев

Судді:                                                                                                Я.С. Мамчур

                                                                                                          В.Г. Усенко