Ухвала суду № 41007519, 22.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1833/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінскьий В.Р. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхімгруп» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Інтерхімгруп» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.11.2013 року № 00107/2204/2206.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Білоцерківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію, з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з ПДВ ТОВ «Інтерхімгруп» за липень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а саме, ТОВ «Інтерхімгруп» до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року включено суму податкового кредиту в розмірі 15 114,00 грн. на підставі податкових накладних, (продавцем товарів/послуг, контрагентам ТОВ «АХК» та ТОВ «Світ електронної техніки».

Зазначені вище обставини слугували підставою для прийняття спірного податкових повідомлень-рішень 06.11.2013 року № 00107/2204/2206, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 18893,00 грн., з яких 15114,00 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3779,00 грн.

Так, при включені в реєстр виданих та одержаних податкових накладних № 27 TOB «АХК» на суму 20 655,12 грн., в т.ч. ПДВ 3 442,52 грн., № 63 ТОВ «АХК» на суму 69 982,80 грн., в т. ч. ПДВ 11 663,8 грн., № 755 ПП «Світ електронної техніки» на суму 48,00 грн., в т.ч. ПДВ 8,00 грн., в гр.7 розділ 2 отримані податкові накладні, позивачем було допущено арифметичну помилку в індивідуальному номері при реєстрації податкової накладної, та замість індивідуального номеру вписано номер свідоцтва.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПАУ від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011, при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність та вказують на помилки, які потрібно виправити. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (пп. 7.4 п. 7 розділу ІІІ Інструкції).

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп. 7.5 п. 7 розділу ІІІ Інструкції).

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані в першій квитанції (пп. 7.7 п. 7 розділу ІІІ Інструкції). Вказана норма фактично кореспондується з п. 201.10 ст. 201 (абз. 4).

В силу п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України:

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 2).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 3).

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин (абз. 5).

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 6).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз.9).

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абз. 10).

Матеріали справи не містять жодних доказів, що квитанція № 1 до реєстру виданих та отриманих податкових накладних про здачу звітів за липень 2013 року органами ДПС на електронну адресу позивача не надсилалась.

Таким чином, помилки в квитанції № 1 були не відомі позивачу і в десятиденний термін він не мав можливості їх виправити.

За таких обставин, вказана вище помилка не є підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а отже судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо наявності правових підстав для його скасування.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Карпушова О.В.