Ухвала суду № 41007518, 13.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3506/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополус Біосайнсес» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.12.2013 року №0000292202,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.12.2013 року №0000292202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток при взаємовідносинах з основними постачальниками лікарських засобів, країни походження - Індія, в тому числі Колфлю, Кофекс, а саме: «Зверия Фармасьютикал лимитед» (Кіпр), «Капризо лимитед» (Кіпр), «Нимфи лимитед» (Кіпр) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 20.11.2013 року №2364/26-58-22-02-18/36406816.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року №168/704), що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 10241927,00 грн.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання орган державної податкової служби посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами.

11 грудня 2013 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення №0000292202, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 15362891,00 грн., у тому числі за основним платежем 10241927,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5120964,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки про завищення позивачем витрат за період 2012 року на 48771081,00 грн не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях за період, що перевірявся.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, та, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями пункту 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 статті 78 ПК України визначено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Колегія суддів вважає, що встановлюючи умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України одночасно встановлює наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Так, непред'явлення або ненадання контролюючим органом державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений в абзаці 1 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків щодо проведення органом державної податкової служби перевірки його діяльності за дотриманням умов, встановлених законом, захищений шляхом наділенням його правом не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі коли платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

В позовній заяві позивач зазначає, що будь - які перевірки за місцезнаходженням позивача в період, що вказаний в акті, не проводилися, посадові особи чи інші працівники відповідача не з'являлися.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, яка працює старшим державним ревізором-інспектором відділу контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в судовому засіданні пояснила, що нею 07.11.2013 року було здійснено виїзд на податкову адресу позивача для вручення наказу про проведення перевірки, копія якого була вручена директору позивача, що засвідчено підписом на наказі, проте директор зазначив, що документів не має і представити їх до перевірки не є можливим, у зв'язку з чим було вручено запит про надання матеріалів. Свідок пояснила, що проходила повз охорони, проте в журналі не розписувалась, на прохідну було викликано директора позивача, який повідомив про відсутність документів. Свідок повідомила, що фактично її було допущено до перевірки, проте у період проведення перевірки протягом 08-10, 12-13 листопада 2013 року вона за адресою позивача не з'являлась. 11.11.2013 року свідок з'явилась на адресу позивача, проте охорона зазначила, що посадових осіб позивача не має, тому було складено акт про ненадання документів до перевірки, документи було надано позивачем 14.11.2013 року частково, не надано документів, що підтверджують подальший продаж медикаментів, що були придбані позивачем.

Колегія суддів вважає, що метою проведення документальної виїзної позапланової перевірки є дослідження документів, які не були надані платником податків на письмовий запит органу державної податкової служби про надання пояснень та їх документальне підтвердження за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності.

Проте, у разі не проведення такої перевірки така перевірка не відповідає вимогам щодо документальної виїзної позапланової перевірки та суперечить нормам ПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що зазначене виключає право контролюючого органу, що передбачено пунктом 85.4 статті 85 ПК України, отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово - господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на акти про ненадання до перевірки документів від 08.11.2013 року №1993/26-58-22-06/36406816 (т. 1 а.с. 149 - 150), від 11.11.2013 року 2013/26-58-22-06/36406816 (т. 1 а.с. 151 - 152), від 12.11.2013 року №2016/26-58-22-06/36406816 (т. 1 а.с. 153 - 154), від 13.11.2013 року №2024/26-58-22-06/36406816 (т. 1 а.с. 155), оскільки такі акти відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України складаються у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу під час проведення, в даному випадку, документальної виїзної перевірки в приміщенні

Згідно акту перевірки, контролюючим органом у пункті 3.1 «Доході» зроблено висновок про неможливість підтвердити задекларований позивачем дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, у розмірі 129831890,00 грн, та дохід від операційної діяльності на загальну суму 135840184,00 грн.

Також, посадовими особами відповідача при перевірці визначення позивачем витрат, в пункті 3.2 «Валові витрати» зроблено висновок про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 2012 рік на загальну суму 48771081,00 грн.

В обґрунтування завищення витрат контролюючий орган посилається на те, що позивачем не було виконано запит від 07.11.2013 року №3 щодо підтвердження операцій з основними постачальниками лікарських засобів, про що посадовими особами було складено акти про ненадання до перевірки документів від 08.11.2013 року №1993/26-58-22-06/36406816, від 11.11.2013 року 2013/26-58-22-06/36406816, від 12.11.2013 року №2016/26-58-22-06/36406816, від 13.11.2013 року №2024/26-58-22-06/36406816.

Колегією суддів встановлено, що 07.11.2013 року посадовою особою позивача було отримано запит контролюючого органу від 07.11.2013 року №3, що також підтверджено свідком - ОСОБА_3, в якому, з метою підтвердження задекларованих даних, останній просив товариство в розрізі кожної здійсненої операції надати детальну розшифровку доходів, отриманих від подальшого продажу товарів, та витрат, понесених у зв'язку з такими операціями, а також надати копії документів, що підтверджують такі доходи та витрати, зокрема, договори купівлі - продажу (враховуючи термін дії); ВМД; акти прийому - передачі, акти пред'явлення до сплати, акти про оплату та передачу, акти виконаних робіт, інші документи, які підтверджують наявність фінансово - господарських взаємовідносин; банківські виписки та інші розрахункові, платіжні документи; оборотно - сальдову відомість по рахунку на якому обліковувався обсяг здійснених операцій за період, що перевіряється, з розбивкою по кварталам; розмір націнки по операціям продажу придбаних лікарських засобів в розрізі номенклатури лікарських засобів за період, що перевіряється, з розбивкою по кварталам; розмір націнки по операціям продажу придбаних лікарських засобів в розрізі номенклатури лікарських засобів за період, що перевіряється, з розбивкою по кварталам; інші підтверджуючі документи (купівля лікарських засобів у нерезидентів). Також, в запиті позивачу було запропоновано надати розшифровку валових доходів та витрат, що були задекларовані по контрагентами - «Зверия Фармасьютикал лимитед» (Кіпр), «Капризо лимитед» (Кіпр), «Нимфи лимитед» (Кіпр). Письмові пояснення та документальні підтвердження здійснених операцій купівлі - продажу лікарських засобів запропоновано надати до 15 год. 00 хв. 11.11.2103 року (т. 1 а.с. 148).

13 листопада 2013 року позивач через канцелярію контролюючого органу подав лист від 13.11.2013 року №44, згідно якого, товариство здійснює підготовку документів відповідно до запиту від 07.11.2013 року №3. Також у листі зазначено, що у зв'язку із необхідністю підготувати та надати великий обсяг документів, товариство гарантує надання документів у повному обсязі 14.11.2013 року (т. 1 а.с. 57).

Також, листом від 14 листопада 2013 року №45 позивач на виконання вимог запиту від 07.11.2013 року №3 надав документи, зокрема, копії контрактів, вантажних митних декларацій, інвойсів, специфікацій, платіжних доручень в іноземній валюті, декларацій з податку на прибуток, оборотно - сальдові відомості, та інші документи, за період, що перевірявся.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, посадовими особами були досліджені вантажні митні декларації за 2012 рік на загальну суму 7203983,00 доларів США, що еквівалентно 57579917,80 грн.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про невиконання позивачем запиту від 07.11.2013 року №3.

Також в акті перевірки зазначено, що листом від 25.06.2013 року №27 позивач повідомив відповідача, що первинні документи, які б свідчили про проведення господарської діяльності товариства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року були вилучені Головним слідчим управління СБ України, про що складено протокол обшуку від 01.03.2013 року з переліком вилучених документів та матеріалів.

Відповідно до пункту 85.9 статті 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Отже, у разі встановлення в ході проведення перевірки факту вилучення у платника податків правоохоронними органами первинних документів, перевірка переноситься, а орган державної податкової служби, який її проводить, зобов'язаний витребувати у органу, який вилучив такі документи, їхні копії.

Під час апеляційного розгляду справи на вимогу колегії суддів представником відповідача було надано копію протоколу обшуку від 01.03.2013 року, згідно якого старшим слідчим в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2013 року здійснено обшук та вилучення документів, зокрема, документів щодо лікарського засобу «Колдфлю», зовнішньоекономічні контракти з специфікаціями та доповненнями, вантажні митні декларації, інвойси, пакувальні листи, міжнародну транспортну накладну (CMR), висновки про якість ввезеного товару, сертифікати якості, відомості про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких находяться товари, картонні короби (палети) на яких мітяться ярлики з написом COFEX, та інші документи за період 2012 року (т. 1 а.с. 210 - 233).

Таким чином, не витребувавши у правоохоронного органу, який вилучив у позивача оригінали первинних документів та закінчивши документальну виїзну позапланову перевірку без дослідження зазначених документів, відповідач діяв упереджено, не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другою статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другої вказаної статті Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначену норму кореспондує пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки, між позивачем (покупець) та компанією «Zveria Pharmaceutical Limited» (Кіпр) (продавець) укладено контракт від 23.12.2011 року №ZV-AB/12-13 на підставі якого позивачем отримано товар (лікарські засоби) на загальну суму 9472373,52 доларів США (57511162,11 грн.), що було підтверджено наданими позивачем до перевірки вантажними митними деклараціями. Позивачем на виконання умов договору було зроблено оплату в загальному розмірі 3985911,53 доларів США (31854419,00 грн), що було підтверджено під час перевірки платіжними дорученнями в іноземній валюті. Також, посадовими особами відповідача було встановлено, що згідно наданих вантажних митних декларацій відправником/експортером товару є «Genom Botech PVT LTD» (Індія) та «Zveria Pharmaceutical Limited» (Кіпр).

Окрім цього, посадовими особами відповідача були досліджені вантажні митні декларації, що були надані позивачем до перевірки, за 2012 рік на загальну суму 7203983,14 доларів США (57579917,80 грн). Також, посилаючись на протокол обшуку від 01.03.2013 року, відповідач зазначає про вантажні митні декларації на загальну суму 6462439,44 доларів США (51654278,46 грн).

На думку відповідача, при порівнянні інформації, отриманої при опрацюванні програми «Митниця», бази даних АІС «Податки» та інформації, наданої підприємством до перевірки, встановлено, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року за вищенаведеним контрактом з нерезидентом позивачем надано неповну інформацію щодо купівлі товару у нерезидентів.

Проте, колегія суддів вважає такий висновком відповідача необґрунтованим, оскільки останнім були досліджені документи, що підтверджують фактичне надходження та оплату товару.

Крім того, позивачем була надана первинна документація, яка свідчить про реалізацію отриманого позивачем товару та отримання доходів - видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання від позивача товару, листи тощо (т. 13 а.с. 86 - т. 17 а.с. 93, т. 18 а.с. 77 - т. 20 а.с. 26) та про повернення товару - приходні накладні (повернення), розрахунки корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (т. 17 а.с. 94 - т. 18 а.с. 76, т. 20 а.с. 27 - т. 25 а.с. 216).

Таким чином, господарської операції позивача по зазначеним вище контрагентам є такими, що спричиняли реальні зміни майнового стану платника податку, що свідчить про їх реальність та правомірність віднесення до складу витрат відповідних сум витрат.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 11.12.2013 року №0000292202.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 20.10.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.