Рішення № 41003417, 15.10.2014, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Маслов М. І.

Справа № 2029/12231/12

Провадження № 2/644/2016/14

15.10.2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2014 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Маслова М.І.,

при секретарі - Шпиця Л.В.,

за участю представника позивача - Щербак Є.С.,

відповідача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_2, що діє від свого імені та від імені малолітньої ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської Ради про примусове виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, що діє від свого імені та від імені малолітньої ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської Ради про примусове виселення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила надати час для виплати кредиту.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в поданій заяві просив суд розглядати справу без його участі.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання з'явився, просив надати час для виплати кредиту, зазначав, що зможе його погасити протягом 1 року.

Представник третьої особи - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської Ради Кухта О.Г. в судове засідання не з'явилась, подала заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, та як і в попередніх судових засіданнях по справі, на яких була присутня, проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав необхідності врахування інтересів малолітньої дитини, в позові просила відмовити.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази окремо та в їх сукупності з іншими доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

16 жовтня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, що діє від свого імені та від імені малолітньої ОСОБА_4 про примусове виселення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував обставинами зазначеними в позовній заяві, а саме тим, що спірна квартира АДРЕСА_1, була передана відповідачкою в іпотеку, в забезпечення виконання зобов'язань третьої особи - ОСОБА_3 згідно умов кредитного договору № 5690019 від 21.09.2007 року укладеного з позивачем. Іпотечний договір № 5690427 був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 21.09.2007 року за реєстровим № 313, договір про зміни, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 30.06.2009 року за реєстровим № 1345. ОСОБА_3 було порушені умови кредитного договору, про що його було письмово повідомлено 19.08.2011 року, відповідачку - ОСОБА_2 повідомлено 27.08.2010 року. В зв'язку з тим, що вищевказані порушення умов договору не були ліквідовані, виконавчим написом приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_7 було звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. Зазначений виконавчий напис було пред'явлено позивачем на виконання до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Позивач 17.08.2011 року, в порядку ст. 109 Житлового кодексу УРСР та ст. 40 Закону України "Про іпотеку" направив відповідачці вимогу про виселення

№ 3587/120 від 16.08.2011 року, в якій пропонував добровільно протягом 1 (одного) місяця з дня отримання вимоги забезпечити звільнення предмета іпотеки, а саме: квартири під номером АДРЕСА_1 всіма її мешканцями. Зазначена вимога про виселення була отримана ОСОБА_2 26.08.2011 року та нею досі не виконана, і тому позивач звернувся до суду.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила надати час для виплати кредиту ОСОБА_3.

Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні просив надати час для виплати кредиту, зазначав, що зможе його погасити протягом 1 року. Проте жодних доказів на підтвердження своїх намірів не надав, так само і матеріали справи не містять жодних даних, що змогли би свідчити про можливість повного виконання взятих на себе кредитних зобов'язань третьою особою - ОСОБА_3 протягом року, зважаючи що до цього моменту протягом кількох років він кредит не сплачував.

Представник третьої особи - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської Ради Кухта О.Г. проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав необхідності врахування інтересів малолітньої дитини, в позові просила відмовити.

Судовим розглядом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між Закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є позивач - Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» та третьою особою по справі - ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 5690019 від 21 вересня 2007 року з додатковими угодами № 7750220 від 30.06.2009 року та № 7783488 від 02.07.2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 4-16).

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов'язався надати кредит у розмірі 22600,00 доларів США. 30.06.2009 року було укладено додаткову угоду

№ 7750220, згідно якої відповідачу було надано другий транш кредиту у розмірі 171746,38 гривень. ОСОБА_3 зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань боржника перед позивачем за кредитним договором між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки № 5690427 від 21.09.2007 року (а.с. 17-27), який, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 313, згідно з яким в забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором було передано в іпотеку банку наступне нерухоме майно: квартиру, реєстраційний номер 2199766, загальною площею 31,3 кв.м., житлова площа 18,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира була предметом іпотеки.

У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, позивач 19.08.2010 року на підставі п.п. 3.5.7., 3.5.8. і 4.2.2. кредитного договору вручив боржнику вимогу (вих. № ДО/2129и від 18.08.2010 року), в якій зазначав про необхідність у тридцятиденний термін достроково повернути кредит та проценти за користування кредитом.

Відповідно до умов п. 1.6. договору іпотеки, за рахунок предмету іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафи та всі інші суми, передбачені кредитним договором), а також відшкодувати в повному обсязі всі свої витрати, пов'язані із реалізацією прав, що випливають з договору іпотеки (зокрема, але не виключно, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією, включаючи витрати на оплату винагороди залученим експертам, організацію торгів тощо).

Так, 27.08.2010 року позивач вручив відповідачці - іпотекодавцю повідомлення, а саме вимогу усунути порушення кредитного договору та повернути всю суму кредиту та процентів (вих. ДО/4361и від 19.08.2010 року), також зазначеною вимогою іпотекодавця було попереджено про намір позивача звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимоги у тридцятиденний строк з моменту її одержання. Боржник та іпотекодавець порушення основного зобов'язання не усунули, кредит та проценти за користування ним достроково не повернули.

Таким чином, у позивача виникло передбачене ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та п. 4.1 Договору іпотеки право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно ч. 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" та п. 4.2. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі й на підставі виконавчого напису нотаріуса.

11 квітня 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 здійснено виконавчий напис № 774 (а.с. 32), яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки в розмірі 226996,48 гривень.

Зазначений виконавчий напис було пред'явлено позивачем на виконання до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

На момент оформлення договору іпотеки № 5690427 від 21.09.2007 року згідно з довідкою № 3414 від 19.09.2007 року виданою КБ «Жилкомсервіс» Орджонікідзевською філією дільницею № 48 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована лише ОСОБА_2 (а.с. 37).

Згідно вже з довідкою № 292 від 26.07.2011 року виданою КП «Жилкомсервіс» дільницею № 48 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 36).

Відповідно до п. 1.7.4 договору іпотеки без попереднього письмового погодження Іпотекодержателя, Іпотекодавець не має права реєструвати третіх осіб на житловий площі, що входить до складу Предмета іпотеки. Сторонами не заперечувався той факт, що жодного звернення про реєстрацію третіх осіб на житловій площі, що є предметом іпотеки від відповідача - іпотекодавця на адресу позивача - іпотекодержателя не надходило, жодних письмових дозволів про реєстрацію третіх осіб іпотекодержатель іпотекодавцю не надавав.

Враховуючи вищевикладене, позивач 17.08.2011 року, в порядку ст.109 Житлового кодексу УРСР та ст. 40 Закону України "Про іпотеку" направив відповідачці вимогу про виселення № 3587/120 від 16.08.2011 року, в якій пропонував добровільно протягом 1 (одного) місяця з дня отримання вимоги забезпечити звільнення предмета іпотеки, а саме: квартири під номером АДРЕСА_1 всіма її мешканцями. Зазначена вимога про виселення була отримана ОСОБА_2 26.08.2011 року.

Невиконання відповідачкою вимоги позивача про виселення з предмета іпотеки перешкоджає його реалізації, внаслідок чого порушується право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 40 Закону України "Про іпотеку" якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи все вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 3, 4, 5, 6, 9, 14, 15, 30, 38, 40, 42, 44, 61, 77, 80, 107, 110, 118-120, 158, 208, 209, 220, 294, 295 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 38, 39 ЗУ "Про іпотеку", суд -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_2, що діє від свого імені та від імені малолітньої ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської Ради про примусове виселення, - задовольнити у повному обсязі.

Примусово виселити та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_4 з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Маслов М.І.