Ухвала суду № 41003416, 20.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11 кп/790/1525/14 Головуючий 1 інстанції Фатєєва Н.І.

Справа № 641/6915/14-к Доповідач: Мозговий О.Д.

Категорія: ч. 2 ст. 389 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Мозгового О.Д.

- суддів: Емця О.П., Остапчика С.В.

- при секретарі Дригайло С.М.

- за участю прокурора Золочевського С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2014 року, матеріали кримінального провадження № 11 кп/790/1525/14 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2014 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 389 КК України, повернуто прокурору Комінтернівського району м. Харкова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи засудженим Червонозаводським районним судом м. Харкова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України до 120 часів громадських робіт, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, діючи з умислом, спрямованим на ухилення від відбування призначеного за вироком суду покарання, без поважних причин жодного дня не з'явився за визначеним місцем відбуття покарання у вигляді громадських робіт, а також впродовж часу - з 12 вересня 2012 року по 31 березня 2014 року не з'явився до КВІ Комінтернівського району м. Харкова на реєстрацію, чим умисно ухилився від відбування покарання у вигляді громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції указав, що в порушення ч.2 ст.291 КК України обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 не містить відомості про місце мешкання обвинуваченого.

Крім того, в своїй ухвалі суд першої інстанції вказав, що згідно обвинувального акту місцем реєстрації обвинуваченого вказано: АДРЕСА_1, а місце його мешкання в м. Харкові та Харківської області не відоме.

Також, в ухвалі суду вказано, що до ОСОБА_1 слідчим суддею було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, але обвинувачений порушив умови, у судове засідання не з'явився, місце знаходження обвинуваченого суду не відоме, чим порушується вимога ст. 318 КПК України.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 в суді першої інстанції зі стадії судового розгляду.

В своїй апеляції прокурор посилається на те, що суд першої інстанції, повертаючи в судовому засіданні обвинувальний акт прокурору, обґрунтував свою позицію порушенням вимог ч.2 ст. 291 КПК України, а саме - відсутність в обвинувальному акті відомостей про місце мешкання обвинуваченого, залишивши поза увагою, що вимоги законодавця в цій частині органом досудового розслідування та прокурором додержано, а саме, в обвинувальному акті зазначено, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, без визначеного місця проживання.

Крім того, апелянт зазначає, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.06.2014 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Обставини щодо відсутності в останнього постійного місця мешкання за наявності реєстрації враховано слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, який був присутній в судовому засіданні.

Апелянт також зазначає, що ОСОБА_1 під час досудового розслідування з'являвся до слідчого та прокурора, контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснювався належним чином.

В апеляції державний обвинувач також вказує, що з метою виконання приводу вжито відповідні заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження обвинуваченого. За результатами цих заходів встановити місцезнаходження виявилось неможливим, про що було складено рапорт, згідно з яким ОСОБА_1 останнім часом мав намір залишити межі Харківської області та відбути за адресою своєї реєстрації.

Також в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що розгляд питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому не виявилось можливим, беручи до уваги вимоги ст. 200 КПК України.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 188 КПК України унеможливлений розгляд клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу.

На думку апелянта, наявність відомостей про відсутність обвинуваченого за місцем реєстрації, та за відсутності інформації про місце тимчасового мешкання останнього обумовлює необхідність оголошення ОСОБА_1 в розшук на підставі ст. 335 КПК України.

Окрім того, державний обвинувач зазначає, що повернення обвинувального акту зі стадії судового слідства не передбачене чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, і факт повернення обвинувального акта прокурору на цій стадії судового процесу є істотним порушення кримінального процесуального закону.

В судовому засіданні прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, провівши судові дебати, обговоривши доводи осіб, які приймали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт повернутий прокурору Комінтернівського району м. Харкова 15 вересня 2014 року під час судового розгляду, що не передбачено чинним законодавством.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

З обвинувального акту вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, а тому обвинувальний акт відповідає п.5 ч.2 ст.291 КК України.

Застосовуючи привід до обвинуваченого ОСОБА_1, суд не з'ясував причину його відсутності за місцем реєстрації в Донецькій області, оскільки з рапорту працівника Комінтернівського РВ ХГУ МВС України в Харківській області вбачається лише про з'ясування причини його відсутності за місцем тимчасового проживання в м. Харкові.

Крім того, суд першої інстанції не вжив заходів, передбачених ст.ст. 188, 331 КПК України, що сприяли б доставці обвинуваченого до суду та зміні йому запобіжного заходу.

Виходячи із вище приведеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 15.09.2014 року про повернення обвинувального акту прокурору відносно ОСОБА_1 є не законною та не обґрунтованою, і підлягає скасуванню, а апеляція прокурора - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.09.2014 року про повернення прокурору Комінтернівського району м. Харкова обвинувального акту відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Направити обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, для розгляду до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

______ ______ ___