Ухвала суду № 41002275, 14.10.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"14" жовтня 2014 р. Справа № 5023/414/11

вх. № 414/11

Суддя господарського суду Дзюба О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.

За участю сторін:

Представника ліквідатора: Ільчинської В.А. дов за №1671., від 12.11.2012 р.

Розглянувши скаргу ПАТ "ОТП Банк" на дії ліквідатора

по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гавас-52", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріус", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2014 року відкладено розгляд скарги ПАТ "ОТП Банк" на 14 жовтня 2014 року; зобов'язано учасників процесу виконати в повному обсязі вимоги попередніх ухвал суду.

В судове засідання представник ПАТ "ОТП Банк" не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Присутній у засіданні суду представник ліквідатора проти скарги ПАТ "ОТП Банк" заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши присутнього у засіданні суду учасника процесу, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 04.06.2013 року боржника - ТОВ «Акваріус» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Івлєву Н.А., яку виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, докази надати суду.

Кредитор ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду зі скаргою на дії ліквідатора ТОВ «Акваріус» арбітражного керуючого Івлєвої Н.А., в якій просить усунути арбітражного керуючого Івлєву Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Акваріус». В обґрунтування вимог скарги ПАТ «ОТП Банк» зазначає, що ліквідатор неналежним чином виконує обов'язки ліквідатора, зокрема - здійснює оцінку належного боржнику заставного майна без погодження із заставним кредитором - ПАТ «ОТП Банк», не вживає заходів, спрямованих на припинення договорів оренди належного ТОВ «Акваріус» нерухомого майна, а кошті від оренди майна боржника не надходять боржнику.

Також у скарзі ПАТ «ОТП Банк» вказує, що ліквідатором у справі - арбітражним керуючим Івлєвою Н.А. подано на адресу суду клопотання про звільнення її від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Акваріус»

Згідно п.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч.3 ст. 114 Закону про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений (усунений) господарським судом від виконання повноважень ліквідатора за клопотанням комітету кредиторів, або за власною ініціативою у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (ліквідатора). Зазначене положення кореспондується з приписами ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, відповідно до якої до компетенції комітету кредиторів належать повноваження про припинення повноважень ліквідатора та про призначення іншого ліквідатора, про що комітет кредиторів в особі голови комітету кредиторів подає суду відповідне клопотання.

Відповідно до ч.1-3 ст. 89 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор зобов'язаний, неухильно дотримуватися вимог законодавства, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника, аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію. Під час реалізації своїх прав та обов'язків ліквідатор зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до частин 2, 11, 12 статті 41 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами 3 - 5 статті 98 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв). Порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

Частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону (в редакції ЗУ №4212-VI від 22.12.2011 року), майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Частинами 1, 2 статті 43 Закону (в редакції ЗУ №4212-VI від 22.12.2011 року) передбачено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Отже, зазначеними приписами законодавства про банкрутство не передбачається обов'язку ліквідатора проводити узгодження із заставним кредитором процедури оцінки заставного майна боржника. Процедура оцінки заставного майна є самостійної дією ліквідатора в ході інвентаризації майна боржника та підготовки його до продажу.

Також суд вважає такими, що не ґрунтуються на цивільному законодавстві та нормах закону про банкрутство доводи скарги стосовно невжиття ліквідатором Івлєвою Н.А. достатніх заходів, спрямованих на прийняття майна банкрута до свого відання, так як на момент розгляду справи судом частина спірного нежитлового приміщення, яке було предметом застави та підлягало реалізації в ліквідаційній процедурі, здавалася в оренду третім особам.

Відповідно до частини 1 статті 769 ЦК України, передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави.

Згідно з частиною 1 статті 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Отже, дії ліквідатора щодо припинення договорів оренди (відмови від виконання договорів оренди) в ході ліквідаційної процедури є правом ліквідатора, яким він користується за погодженням із заставодержателем для забезпечення можливості реалізації майна за вищою ціною, а не його безумовним обов'язком. Заставне майно може бути реалізованим, незалежно від того, що його частина перебуває в оренді третіх осіб, якщо проти цього не заперечує заставодержатель.

Відтак, оскільки скаржник (заставодержатель спірного приміщення) не наполягав на припиненні (розірванні договорів оренди) ліквідатором, такі дії Івлєвої Н.А. не можна вважати порушенням законодавства в ході проведення ліквідаційної процедури.

Суд також зазначає, що аналогічних висновків стосовно фактів, покладених в основу скарги ПАТ «ОТП Банк» дійшов і Вищий господарський суд України у постанові від 28 січня 2014 року по справі № 5023/414/11. Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З огляду на зазначене та встановлені судом обставини справи, доводи скарги в частині здійснення ліквідатором Івлєвою Н.А. оцінки майна боржника без узгодження із заставодержателем, та в частині неповноти дій ліквідатора Івлєвої Н.А. на предмет невжиття достатніх заходів, спрямованих на прийняття майна банкрута до свого відання не відповідають зазначеним нормам законодавства про банкрутство та цивільного законодавства.

Стосовно посилання скаржника на те, що ліквідатор Івлєва Н.А. звернулась до суду із клопотанням про усунення її від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Акваріус», суд зазначає, що 1 жовтня 2014 року до суду надійшло клопотання ліквідатора Івлєвої Н.А. із проханням не розглядати раніше подане клопотання про усунення її від виконання обов'язків ліквідатора у зв'язку із тим, що обставини, які унеможливлювали виконання нею обов'язків ліквідатора, минули.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку в задоволенні скарги ПАТ «ОТП Банк» на дії ліквідатора ТОВ «Акваріус» арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. відмовити.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 37-46, 97-114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги ПАТ «ОТП Банк» на дії ліквідатора ТОВ «Акваріус» арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. відмовити.

2. Дану ухвалу направити ліквідатору, скаржнику.

Суддя Дзюба О.А.