Постанова № 40997817, 07.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року № 813/4396/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судових засідань - Петрика Р.І.,

за участі представників сторін:

позивача - Вахняк О.Є., згідно довіреності,

відповідача - Мілевич В.В., згідно довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод « до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису, -

встановив:

державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» звернулося до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису № 3471 від 25.04.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в травні 2014 року ДП «Львівський бронетанковий завод» отримано припис Державної експертизи умов праці Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації №3471 від 25.04.2014 року. Приписом було зобов'язано доопрацювати матеріали атестації робочих місць за умовами праці 1997 року і подати їх до Державної експертизи умов праці Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації для здійснення експертизи якості проведення атестації і підготовки висновку органам пенсійного фонду для підтвердження права працівників підприємства на пенсію на пільгових умовах. Позивача вважає, що оскаржуваний припис № 3471 від 25.04.2014 є неправомірним, а тому підлягає скасуванню, оскільки станом на 1997 рік Державна експертиза умов праці не була наділена повноваженнями щодо направлення до органів Пенсійного фонду України висновків для підтвердження права працівників на пенсію на пільгових умовах. Таке право їй було надано лише постановою КМ України від 11.04.2002 року № 497. Крім того, проведення повторної атестації або доопрацювання атестації 1997 року є неможливим, оскільки, на думку позивача, зміни можливо внести лише до останньої атестації. А після 1997 року була проведена атестація ще в 2002, 2005 та 2010 роках. В зв'язку з наведеним позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві, представник позивача підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, посилаючись на обставини, викладенні в запереченні від 22.08.2014 року та в поясненні на заперечення від 23.09.2014 року, суть яких зводиться до наступного. При проведенні експертизи атестації 1997 року експерт керувався Законом України «Про пенсійне забезпечення», «Про охорону праці», «Про відпустки», листом Мінпраці від 16.12.1999 року № 01 - 3/2890 - 02- 6 «Про висновки та порядок вжиття заходів за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці», рішенням Колегії Львівської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 27.01.2000 року №4 п.5, пунктом 11 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»), згідно яких контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці. Так, встановлено, що матеріали атестації робочих місць (наказ від 01.04.1997 року) не відповідають вимогам нормативних документів (постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, Методичних рекомендацій…» , затверджених постановою Мінпраці України і Мінохорони здоров'я України від 01.09.1992 року № 41 та Інструкції по заповненню карт умов праці), і фактично не підтверджують пільгові пенсії. Так, в поданих ДП «Львівський бронетанковий завод» матеріалах атестації фотографії робочого часу відсутні. У наданні штатного розпису та структури підприємства, які мають подаватись одночасно з матеріалами атестації, Держекспертизі відмовлено. Таким чином, є певні порушення в проведенні атестації 1997 року, які необхідно усунути. Звідси, позовні вимоги є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» зареєстровано як юридична особа 29.11.1996 року, номер реєстраційного запису 1 415 120 0000 001057. Згідно інформації в Єдиному державному реєстрі ДП «Інформаційно-ресурсний центр», ДП «Львівський бронетанковий завод перебуває за адресою: 79031, Львівська область, м. Львів , вул. Стрийська, 73 , код ЄДРПОУ 07985602.

25.04.2014 року Державною експертизою умов праці був винесений припис № 3471, яким встановлено, що атестація вимагає доопрацювань, а саме підприємству необхідно:

1. привести назви професійних працівників підприємства у відповідність до робіт, професій визначених «Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником» галузі, «Класифікатором професій» та Списками на пільгове пенсійне забезпечення;

2. детально, фактично відобразити роботи та затрати часу на їх виконання у фотографіях робочого дня працівників, зайнятих у важких та шкідливих умовах праці;

3. визначити тривалість дії шкідливих факторів у відсотках за зміну в «Картах умов праці»;

4. провести санітарно-гігієнічні дослідження всіх факторів виробничого середовища, зокрема: важкості та напруженості, протоколи досліджень долучити до матеріалів атестації:

5. переглянути висновки атестаційної комісії щодо обґрунтованого підтвердження пільг та компенсацій працівникам атестованих робочих місць;

6. в «Картах умов праці» визначити позиції, шифри та коди професій працівників згідно із чинними Списками на пільгове пенсійне забезпечення, «Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником» галузі та «Класифікатором професій» (за фактичним характером робіт, які вони виконують та розділом (підрозділом) виробництва, до якого вони віднесені);

7. доопрацювати наказ про завершення атестації робочих місць за умовами праці та викласти у вигляді додатків до нього переліки робочих місць, яким підтверджено (скасовано) право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги на компенсації за роботу в шкідливих умовах праці, де вказати коди професій працівників згідно із чинним «Класифікатором професій»;

8. розробити заходи щодо проведення умов праці на робочих місцях у відповідність з вимогами стандартів, нормативних актів з охорони праці;

9. ознайомити працівників, зайнятих у важких та шкідливих умовах праці з результатами атестації робочих місцях;

10. внести відповідні зміни і доповнення до трудових книжок та колективного договору.

Доопрацьовані матеріали атестації (оригінали) потрібно було подати до Державної експертизи умов праці Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації для здійснення експертизи якості проведення атестації робочих місць і підготовки висновку органам Пенсійного фонду та підприємству.

Окрім цього, потрібно було долучити відомості про структуру та штатний розпис працівників підприємства.

08.05.2014 року ДП «Львівський бронетанковий завод» скерувало відповідачу листа за вх. №794, у якому зазначило, що припис № 3471 від 25.04.2014 року не містить конктеризації щодо того, яка саме атестація робочих місць підлягає доопрацюванню, оскільки на ДП «Львівський бронетанковий завод» було проведено чотири атестації робочих місць за умовами праці: 01.04.1997 року, 02.12.2002 року, 06.12.2005 року та 16.11.2010 року. Також позивач вказав, що у приписі не зазначено, коли проводилась перевірка, на підставі якої було видано припис, на підставі аналізу яких документів Державна експертиза умов праці дійшла висновку, що атестація вимагає доопрацювання тощо. Враховуючи наведене позивач просив конкретизувати дану інформацію.

20.05.2014 року ДП «Львівський бронетанковий завод» отримано відкорегований припис №3471 від 25.04.2014 року, в якому вказано, що доопрацювання вимагає атестація 1997 року. Крім того, доопрацьовані матеріали атестації слід подати до Державної експертизи умов праці для здійснення експертизи якості проведення атестації робочих місць і підготовки висновку органам Пенсійного фонду та підприємству.

Слід зазначити, що реквізити уточненого припису (його дата і номер) відповідачем не змінювались. Тобто, на даний час існує два різних за змістом приписи, однак, однакові за датою та номером.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Постановою Ради Міністрів України РСР №357 від 01.12.1990 року затверджено Положення про Державну експертизу умов праці, до якого 11.04.2002 року постановою КМ України № 497 було внесено зміни до п. 5. Зокрема, пункт 5 Положення, який встановлював обов'язки працівника Державної експертизи умов праці, був доповнений абзацом 7 такого змісту: «надавати органам, що призначають та виплачують пенсії, висновок щодо підтвердження (скасування) права працівників на пенсію на пільгових умовах».

Таким чином, тільки з 11.04.2002 року на Державну експертизу умов праці був покладений обов'язок надавати органам Пенсійного фонду України висновок, складений за наслідками проведеної атестації робочих місць з метою підтвердження права працівників на пенсію на пільгових умовах.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно п.п. б, ж п. 1 вищевказаного Положення про Державну експертизу умов праці (в редакції, чинній станом на 1997 рік), на останню покладено обов'язок здійснення державного контролю, в тому числі і за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесенням їх до категорії зі шкідливими і важкими умовами праці, особливо робочих місць, де застосовується праця жінок; визначення порядку та здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними вимоги відповідача про доопрацювання атестації робочих місць за 1997 рік з метою надання органам Пенсійного фонду України висновку про підтвердження права працівників на пенсію на пільгових умовах, оскільки право на надання такого висновку виникло у Держекспертизи праці лише з 11.04.2002 року.

Щодо вимоги про доопрацювання атестації робочих місць, проведеної в 1997 році, суд зазначає наступне.

Згідно п.3 вказаного Положення, Держекспертиза умов праці має право провадити експертизу умов праці на підприємствах незалежно від форм власності та їх відомчої належності і давати розпорядження про усунення виявлених порушень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 затверджений Порядок проведення атестацій робочих місць за умовами праці, відповідно до п. 1 якого, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Відповідно до п.2 Порядку проведення атестацій робочих місць за умовами праці, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до абзацу 1 п. 4 вищевказаного Порядку, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження яко визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років. Абзацом 4 цього ж пункту встановлено, що позачергова атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно - епідеміологічної служби МОЗ. Отже, атестаційні документи діють протягом п'ятирічного строку і саме у межах цього строку у них можна вносити зміни тільки на підставі позачергової атестації.

Суд також вказує на те, що на ДП «Львівський бронетанковий завод» атестація робочих місць крім 01.04.1997 року проводилась ще 02.12.2002 року, 06.12.2005 року, 16.11.2010 року. Тобто, на підприємстві мали місце зміни умов праці, технологічних процесів, обладнання, могли з'явитись чи зникнути ті чи інші посади. Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, на підприємстві відсутній колективний договір, який діяв станом на момент 01.04.1997 року.

Тому, на думку суду, доопрацювати матеріали атестації робочих місць, які існували станом на 01.04.1997 року, є неможливим.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , передбачений Конституцією та законами України .

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на все викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис Державної експертизи праці, що входить до складу Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, № 3471 від 25.04.2014 року є протиправним, а, відтак, підлягає скасуванню.

Звідси, позовні вимоги слід задовольнити.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 73,08 грн., то такі судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис № 3471 від 25.04.2014 року Державної експертизи умов праці Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації.

Стягнути з Державного бюджету в користь Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», код ЄДРПОУ 07985602, м. Львів, вул. Стрийська,73, 73,08 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 13.10.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.