Ухвала суду № 40996101, 14.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 7737/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Державної податковї інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року з адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.03.2014 року №0001511702, №0001521702, №0001531702.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки ,викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки він не надавав послуг з ремонту мобільних телефонів юридичній особі, яка перебуває на загальній системі оподаткування, а надавав такі послуги як платник єдиного податку 2 групи населенню, відтак йому невідомо звідки надійшли вказані у акті кошти, ним жодного разу не підписувались та не видавались юридичним особам рахунки по оплаті послуг та акти здачі - приймання робіт. Дані кошти на його думку можливо помилково перераховані вказаною юридичною особою, а ремон телефону здійснювався працівникам даного підприємства як фізичним особам. Тому вважає, що ним в повній мірі дотримано норми законодавства щодо чисельності працівників, щодо обсягу доходу який би не перевищував 1000000 грн., щодо видів діяльності здійснення яких надає йому право перебувати на другій групі платника єдиного податку і застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Крім того, зазначає, що податковий орган не мав повноважень самостійно переводити суб»єкта господарювання зі спрощеної системи оподаткування на загальну, і, як наслідок визначати грошове зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість. Тому вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року адміністративний позов задоволений повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 12.03.2014 року №0001511702, №0001521702, №0001531702

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки суд неповно зясував усі обставини, що мають значення для справи та прийшов до помилкового висновку про обгрунтуваність задоволення заявлених позовних вимог.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі пп.20.1.4, 75.1.2, 78.1.12, 82.2 ПК України податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фізичної - особи - підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 25.02.2014 року №105/17- 02/НОМЕР_1 як вбачається з акта перевірки, ОСОБА_1 порушено пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 та п.177.5, 177.11 ПК України неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, п.187.1 ст.187 ПК України занижено податок на додану вартість у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року на загальну суму 793 грн., п.177.2, 177.4 ПК України донараховано податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року на суму 39275,36 грн., пп.4 п.293.4 ПК України донараховано єдиного податку в сумі 64,5 грн., та ст.4 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва», пп.296.1.1, 296.1 ст.296 ПК України, а саме неведення книги обліку доходів за 2011 - 2012 років.

На підставі акта перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 12.03.2014 року: №0001511702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 49264,20 грн., в тому числі за основним платежем 39275,36 грн. та за штрафними санкціями 9988,4 грн.; №0001521702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 991,25 грн., в тому числі за основним платежем 793 грн.. за штрафними санкціями 198,25 грн., №0001531702 ,яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку в розмірі 96,75 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 64,50 грн. ,та за штрафними санкціями в сумі 32,25 грн.

У п.1.17.1 акта перевірки вказано, що позивач оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року здійснював на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку. У п.1.17.3 вказано, що позивач не був платником ПДВ.

Висновки податкового органу про порушення позивачем п.177.2, 177.4, 177.5, 187.1, 201.4.2, пп.4 п.293.4 ст.293 ПК Україниобґрунтовується тим, що позивач, здійснюючи діяльність на другій групі спрощеної системи оподаткування порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності фізичних осіб - підприємців, в частині надання послуг юридичним особам, які не були платниками єдиного податку. В п.2.1.3. акта перевірки вказано, що за результатами аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів встановлено, що позивач отримав доходи у першому та другому кварталі 2012 року від неплатника єдиного податку ДААДУ «Служби автомобільних доріг у Львівській області». Також покликаються на довідку зустрічної звірки №428/22-10/25253009 з питань правових відносин з платником податків ФОП ОСОБА_1 складеною ДПІ у Галицькому районі м. Львова, в якій зазначено, що ФОП ОСОБА_1 надано послуги ДААДУ «Служба автомобільних доріг у Львівській області» по ремонту мобільних телефонів згідно актів здачі - приймання робіт від 01.02.2012 року №20 (рахунок №1 від 31.01.2012 року) надано послуги по ремонту мобільних телефонів (Nokia Х3-02 та Nokia 6303 с)на суму 430 грн. та акта здачі приймання робіт від 10.04.2012 року №92 (рахунок №3 від 10.04.2012 року) надано послуги по ремонту мобільних телефонів (Nokia Х3-02) на суму 300 грн. Розрахунки за надані послуги проводились в безготівковій формі, в рахунок оплати отримано банківські виписки №228 від 31.01.2012 року, №302 від 10.04.2012 року. Також вказано, що у представлених до перевірки позивачем виписках банку відсутні найменування контрагентів.

Відповідно до п.291.2. ПК України (із змінами і доповненнями), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.4. ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Згідно п. 292.13. ПК України, дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.

В силу п. 292.16. ПК України, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку. При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Згідно п.297.1. ПК України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою; податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.

Щодо покликань податкового органу на порушення позивачем п.291.4.2 ПК України, то відповідачем не обґрунтовано в якій саме частині вона порушена: чи перевищено кількість осіб, що перебували у трудових відносинах, чи перевищено обсяг доходу. Про такі обставини у акті перевірки не вказано.

Щодо покликань податкового органу на п.293.4.4. ПК України, то слід зазначити, що вказана норма передбачає застосування ставки єдиного податку для платників єдиного податку в тому числі 2 категорії до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Такий перелік видів діяльності наведений у п.295.5 ПК України,однак податковий орган в акті перевірки не вказав конкретний пункт вказаної норми, який ними був застосований та передбачає вид діяльності, що здійснює позивач та не дає йому права застосовувати спрощену систему оподаткування, а також висновки податкового органу про те, що всі три квартали 2012 року позивач вважається таким, що здійснював діяльність на загальній системі оподаткування не обґрунтована нормами ПК України.

Стосовно висновків податкового органу про те, що позивач отримав доходи у першому та другому кварталі 2012 року від неплатника єдиного податку ДААДУ «Служби автомобільних доріг у Львівській області» то такі спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема: копіями платіжних доручень №148 від 20.03.2014 року на суму 300 грн., №147 від 20.03.2014 року на суму 430 грн. як докази повернення позивачем ДААДУ «Служби автомобільних доріг у Львівській області» помилково перерахованих коштів за ремонт мобільних телефонів згідно рахунків №1 від 31.01.2012 року та №3 від 10.04.2012 року; копіями замовлень №5 від 31.01.2012 року, №4 від 31.01.2012 року, №1 від 10.04.2012 року, виписані на ім'я ОСОБА_2

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Висновки податкового органу про порушення позивачем п.177.2, 177.4, 177.5, 201.4.2, пп.4 п.293.4 ст.293 ПК України в наслідок отримання ним доходу у першому та другому кварталі 2012 року від неплатника єдиного податку ДААДУ «Служби автомобільних доріг у Львівській області», відтак він вважається таким здійснював діяльність на загальній системі оподаткування - не обґрунтовані нормами ПК України та є безпідставними.

Як вбачається з розрахунків донарахованих сум платежів по податку на доходи фізичних осіб та по податку на додану вартість, як додатків до акта перевірки, крім донарахувань по вищеописаних обставинах до позивача також застосовувались штрафні санкції за інші порушення, які ним не оскаржувались.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій у якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, слід врахувати, що рішення в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, визначену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій (штрафів), яка визначена контролюючим органом правомірно, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню в цілому.

Враховуючи ст. 162 КАС України, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, податкові повідомлення - рішення від 12.03.2014 року №0001511702, №0001521702, №0001531702 є протиправними і підлягають скасуванню. Відтак, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, адміністративний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податковї інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року у справі № 813/3227/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор