Постанова № 40994898, 15.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року № 813/5582/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Косів М.Б.,

за участю представника позивача Кардаш М.Р., представника відповідача Біляк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олмар» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2014 року № 0000232100. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем сплачено збір за березень 2014 року в повному обсязі з дотриманням строків, передбачених законодавством. Однак через недостовірні відомості про реквізити рахунків, розміщені на сайті Міндоходів, такий збір сплачено на невірний рахунок, закритий Державною казначейською службою, тому збір був повернутий банком на поточний рахунок товариства. Вказано, що момент належного виконання податкового зобов'язання для платників податків не може бути пов'язаний з моментом завершення переказу та зарахування коштів до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Додатково зазначив, що у квітні на роботу було прийнято нового працівника на посаду заступника головного бухгалтера, який скориставшись інформацією, оприлюдненою на сайті ГУ Міндоходів у Львівській області, провів сплату на невірний рахунок. Вказав, що правильність сплати платником податків такого збору за попередні періоди не звільняє органи Міндоходів від обов'язку надавати платнику достовірну інформацію про актуальні реквізити рахунків. Просив позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідач позов заперечив. У запереченнях зазначив, що перевіркою встановлено, що позивачем 05.05.2014 року сплачено суму збору за березень 2014 року, граничний термін сплати якого - 30.04.2014 року. Зазначене стало підставою для застосування штрафу відповідно до статті 126 Податкового кодексу України. Вказано, що на офіційному порталі ГУ Міндоходів у Львівській області на відповідному коді платежу містився чинний рахунок для зарахування до бюджету збору. Зокрема за лютий 2014 року товариством сплачено збір за новими реквізитами, які діють і на даний час.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Додатково зазначив, що дані про реквізити рахунків для сплати певного податку та збору розміщені Головним управлінням Міндоходів у Львівській області на дошці оголошень. Той факт, що новий працівник помилився в рахунку не звільняє товариство від обов'язку вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори і відповідні платежі до відповідного бюджету. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів Львівської області проведено камеральну перевірку податкової звітності зі збору на розвиток виноградства, садівництва та хмелярства за березень 2014 року, за результатами якої складено акт № 423/21-00/22411887 від 13.05.2014 року. Перевіркою встановлено порушення пункту 126.1 статті 126 розділу 11 Податкового кодексу України - несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання зі збору на розвиток виноградства, садівництва та хмелярства за березень 2014 року в сумі 86 283,00 грн.

На вказаний акт позивачем подано заперечення, у якому зазначено, що товариство сформувало та подало до банку платіжні доручення з реквізитами рахунку для сплати збору, котрі були доведені до відома платника в порядку, передбаченому Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013 року. Також товариство здійснило сплату у відведений законодавством строк, тому діяло добросовісно та не порушувало правил сплати (перерахування) податків. У зв'язку з недостовірними відомостями щодо реквізитів рахунків, які містилися на сайті Міндоходів, такий збір сплачений на невірний рахунок, який закритий Державною казначейською службою та був повернутий банком на поточний рахунок товариства. У зв'язку з цим збір сплачений 05.05.2014 року платіжним дорученням № 1485.

Вказане заперечення залишено без задоволення та 26 травня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232100, яким на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 5 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 86 211,40 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 %, а саме 8 621,14 грн. за платежем збір на розвиток виноградства, садівництва та хмелярства.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарги її залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, платіжним дорученням № 1485 від 05.05.2014 року ТзОВ «Олмар» фактично сплатило на відповідний бюджетний рахунок збір на розвиток виноградства, садівництва та хмелярства за березень 2014 року в сумі 86 283,00 грн. Вказана сума збору є узгодженою, граничний термін її сплати - 30 квітня 2014 року.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таки розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплат суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати сумі грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, товариство фактично сплатило податкове зобов'язання з затримкою 5 календарних днів, за що пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Щодо здійснення сплати податкового зобов'язання платіжними дорученнями № 1427 від 25.04.2014 року та № 1449 від 28.04.2014 року на рахунок, який закритий Державною казначейською службою, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 розділу 4 наказу Міністерства доходів і зборів України від 5 грудня 2013 року №765 Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів інформацію про реквізити рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування єдиного внеску, територіальні органи Міндоходів доводять до платників шляхом її розміщення на дошці оголошень, установленій на доступному для огляду місці (біля входу до приміщення органу Міндоходів), на офіційному веб-порталі Міндоходів.

Таким чином, платник податків який самостійно визначив податкові зобов'язання, повинен сплатити їх у законодавчо встановлені строки до бюджетів на рахунки Держказначейства, які доводяться до його відома податковою службою (податковою інспекцією за місцем реєстрації платника) шляхом оприлюднення на дошці податкових оголошень, на офіційному веб-порталі Міндоходів.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи скрін-шоту огляду вкладення веб-порталу Міндоходів, на якому розміщені реквізити рахунків для сплати податків та зборів, такий містив реквізити рахунку для сплати збору на розвиток виноградства, садівництва та хмелярства, який закритий Державною казначейською службою.

Суд зауважує, що на вказаній сторінці веб-порталу Міндоходів містилася інформація, що зміни і доповнення до бюджетних рахунків оприлюднюються у додатках, а рахунки по платежах, які не зазнали змін у додатках не перевідкриваються. Отже, для того, щоб встановити чи чинний наявний у списку рахунок та чи зазнав такий рахунок змін, необхідно перевірити його реквізити у додатку.

Зазначену інформацію, яку доведено на офіційному веб-порталі Міндоходів, позивач до уваги не взяв.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, у додатку 3 Доповнення до переліку рахунків для зарахування платежів містився чинний рахунок для зарахування бюджетного збору на розвиток виноградства, садівництва та хмелярства. Однак новий працівник товариства, всупереч тому, що протягом 2013 року та за лютий 2014 року ТзОВ «Олмар» сплачувало такий збір на вірний та чинний рахунок, у зв'язку з своєю неуважністю сплатив збір на закритий рахунок, що в подальшому призвело до сплати зобов'язання з порушенням граничного терміну сплати саме з вини цього працівника.

Факт несвоєчасного надходження відповідної суми збору до місцевого бюджету підтверджує те, що позивач не виконав обов'язок зі сплати податку.

Окрім того, як зазначив представник відповідача чинні реквізити рахунків оприлюднені на дошці податкових оголошень у приміщенні Міндоходів. Отже, відповідачем виконано обов'язок щодо доведення до відома інформації про реквізити рахунків для сплати відповідних платежів.

Оскільки помилкове перерахування товариством збору на закритий рахунок вплинуло на виконання ним обов'язку платника зі сплати збору, то у відповідача були підстави для застосування до позивача штрафу в порядку пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлене, суд вважає, що контролюючий орган при донарахуванні податковим повідомленням-рішенням штрафів, діяв на підставі та в межах повноважень, наданих чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати позивачеві, якому відмовлено в позові, не відшкодовуються.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у вигляді судового збору в сумі 182,70 грн. слід покласти на позивача та стягнути з нього до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар» до бюджету судовий збір у сумі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська