Ухвала суду № 40992007, 24.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2014 р. м. Київ К/800/20554/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників: позивача:Хомутенка С.В., відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства «Кролевецьке лісомисливське господарство»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014

у справі № 818/8516/13-а

за позовом Державного підприємства «Кролевецьке лісомисливське господарство»

до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Кролевецьке лісомисливське господарство» (надалі - позивач, ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство») до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області (надалі - відповідач, Глухівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2013 № 0000332200.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що проведення позивачем господарських операцій на підставі укладених договорів засвідчується документально, що підтверджує правильність включення ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство» понесених витрат до складу валових витрат.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення Глухівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області № 0000332200 від 23.10.2013 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 497 887,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 103 801,00 грн. і прийнято в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 залишено без змін.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 20.08.2013 по 17.09.2013 відповідачем проведено планову виїзну перевірку ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 01.10.2013 № 387/22/00993001.

Актом перевірки встановлено порушення:

- п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 138.2, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податку на прибуток в сумі 781 420 грн., у тому числі: за IV квартал 2010 року - 2 668 грн., за I квартал 2011 року - 36 121 грн., за II квартал 2011 року - 126 334 грн., за III квартал 2011 року - 85 692 грн., за IV квартал 2011 року - 109 404 грн., за I квартал 2012 року - 53 443 грн., за II квартал 2012 року - 81 715 грн., за III квартал 2012 року - 103 944 грн., за IV квартал 2012 року - 182 099 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 № 0000332200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 700 155,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 584 990,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115 165,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшла висновку про безпідставність формування позивачем валових витрат за операціями з ДП «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг», ФОП Коваленко Л.С., ФОП Бойко Р.Т., TOB «Агрофірма Грета», TOB «О.П.С.» та за рахунок оплати витрат фізичним особам-працівникам підприємства позивача в межах цивільно-правових договорів на виконання робіт, оскільки ці витрати не підтверджено належним чином оформленими документами і не підтверджено реальність виконання робіт та надання послуг.

Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про помилковість висновків суду апеляційної інстанції та наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 даного Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 Кодексу встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України).

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Із зазначених правових норм вбачається, що валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 1090-р «Про схвалення Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини» та у відповідності до наказу Державного комітету лісового господарства України від 27.05.2010 № 159 «Про активізацію роботи щодо створення єдиної державної системи електронного обліку деревини», позивачем укладено договір з ДП «Український лісогосподарський центр консалтингу і логістики «Укрлісконсалтинг» від 01.11.2010 № СМ-135 на виконання робіт з інформаційного обслуговування та програмного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини.

30.12.2010 укладено додаткову угоду № 1 до договору від 01.11.2010.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано:

- видаткові накладні: від 02.09.2011 № ЦА-01697, від 19.09.2011 № ЦА-02040, від 27.10.2011 № ЦА-02466, від 25.11.2011 № ЦА-02909, від 28.12.2011 № ЦА-02985;

- акти здачі-прийняття робіт: № ЦА-001746, № ЦА-004644, № ЦА-004634, № ЦА-005242, № ЦА-13803, № ЦА-15382;

- податкові накладні: від 15.02.2011 № 885, від 12.04.2011 № 1337, від 12.04.2011 № 1344, від 31.05.2011 № 3170;

- платіжні доручення № 373 від 14.02.2011, № 69 від 11.04.2011, № 874 від 11.04.2011, № 1216 від 30.05.2011, № 515 від 14.12.2011, № 68 від 25.01.2012, № 795 від 31.03.2011, № 576 від 09.03.2011.

Між позивачем та ФОП Коваленко Л.С. укладено договори від 01.08.2011 № 388 та від 15.08.2011 № 415 про надання послуг в лісовому господарстві. На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано звіти по оплаті праці та чисельності працівників, журнали виконаних лісогосподарських робіт, протоколи узгодження договірної ціни до договорів № 388 від 01.08.2011 та № 415 від 15.08.2011, акти здачі-прийому виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення.

01.02.2011 між позивачем та ФОП Бойко Р.Т. укладено договір № 71 про надання послуг по заготівлі деревини.

03.11.2011 між позивачем та ФОП Бойко Л.В. укладено договір № 558 про надання послуг по заготівлі деревини.

На підтвердження виконання умов цих договорів позивачем надано щоденники приймання робіт по заготівлі лісопродукції; акти здачі-прийому виконаних послуг; рахунки; журнали виконаних лісогосподарських робіт; звіти про рух лісопродукції; платіжні доручення; товарно-транспортні накладні.

14.08.2012 між позивачем та ДП «Український транспортно-логістичний центр» укладено договір № 1478/626-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів.

Крім того, позивачем 07.04.2011 укладено договір оренди спеціалізованих лісовозних платформ з ТОВ «Агрофірма Грета» № 07/4-11 та додаткову угоду № 21/04/11 до договору № 07/4-11. Реальність виконання умов вказаних договорів підтверджується: актами виконаних робіт (наданих послуг) з ТОВ Агрофірма «Грета»; податковими накладними; актами наданих послуг з ДП «Український транспортно-логістичний центр»; залізничними накладними на перевезення лісопродукції у платформах та напіввагонах; платіжними дорученнями про перерахування коштів за послуги, отримані від ДП «Український транспортно-логістичний центр»; платіжними дорученнями про перерахування коштів за послуги, отримані від ТОВ Агрофірма «Грета».

У подальшому, необроблену деревину позивач реалізовував, що підтверджується:

- реєстром договорів на постачання лісопродукції за період вересень-грудень 2012 року; договорами з ТОВ «Кроно Україна»: № 122/1 від 07.09.2012, № 82/1 від 15.06.2012; податковими накладними: № 181 від 30.09.2012, № 244 від 31.10.2012, № 352 від 30.11.2012, № 298 від 31.12.2012; реєстром виписок з банківських рахунків про рух іноземної валюти; рахунками на попередню оплату з вітчизняними виробниками, де вказано залізничний тариф; актами звірок з іноземними фірмами; даними про виконання (реєстр) експортних контрактів за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 на поставку залізничним транспортом; контрактом від 01.03.2012 № 11 з фірмою «Метрополь»; вантажно-митними деклараціями по контракту від 01.03.2012 № 11 з фірмою «Метрополь».

Крім, того у спірному періоді позивач отримував послуги за цивільно-правовими договорами, надані підприємству громадянами по збиранню насіння, висаджуванню лісу, догляду за лісовими культурами, доповненню лісових культур та виконанню інших робіт, пов'язаних з лісокультурною діяльністю, що підтверджується цивільно-правовими договорами з фізичними особами, актами приймання виконаних робіт та журналами виконаних лісогосподарських робіт (що містяться в матеріалах справи).

Оплата за цивільно-правовими договорами підтверджується довідками з особових рахунків працівників, відомостями нарахування коштів та видатковими касовими ордерами.

Також, ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство» здійснювало придбання державної символіки у ТОВ «О.П.С.», що підтверджується видатковою накладною № ОПС-008596 від 05.07.2011, податковою накладною від 24.05.2011 № 829, платіжним дорученням від 23.05.2013 № 1172, даними моніторингу цін на символіку, експертним висновком на герби Київської торгово-промислової палати.

Враховуючи досліджені первинні документи та зазначені норми законодавства, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач правильно сформував валові витрати за результатом проведення господарських операцій із зазначеними контрагентами в межах господарської діяльності з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із посиланнями відповідача на нікчемність укладених позивачем договорів, оскільки, надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи в акті перевірки на нікчемність правочину, податковий орган виходить за межі своєї компетенції. Висновки про наявність мети укладання правочину, що порушує публічний порядок, може зробити лише суд в межах кримінального провадження, що має наслідком винесення вироку суду щодо конкретних суб'єктів та набуття чинності таким вироком. Оскільки укладені між ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство» та названими суб'єктами господарювання договори не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, наведене свідчить про передчасність висновків органу владних повноважень про наявність в діях позивача при укладанні договорів ознак порушення публічного порядку, удаваності з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди, порушення конституційних прав, невідповідність інтересам держави та суспільства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання ДП «Кролевецьке лісомисливське господарство» та його контрагентами зобов'язань за спірними правочинами, чим спростовується позиція колегії суддів апеляційної інстанції, що полягає у переконаності в штучному створенні документообігу задля імітації господарських операцій, які дають право позивачу на збільшення розміру валових витрат.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, що прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Згідно статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Кролевецьке лісомисливське господарство» задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 у справі № 818/8516/13-а скасувати.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 у справі № 818/8516/13-а залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. ЛосєвСудді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна