Ухвала суду № 40990210, 14.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 617/565/14-к Головуючий 1 інстанції: Глоба М.М.

Провадження № 11-кп/790/1376/14 Доповідач: Очеретний С.С.

Категорія: ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Очеретного С.С.,

суддів Алексєєва О.О., Савенко М.Є.,

при секретарі Корецькій М.І.,

за участю прокурора Криворучко І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 10.04.2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець д. Дегтярнов, м. Унеча, Брянської області, громадянин України, з вищою освітою, не працюючий, не одружений, маючий на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_3, 1998 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий 30 липня 2007 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком - 2 роки. 03 червня 2009 року постановою суду звільнення від відбування покарання з випробовуванням - скасоване. 12 листопада 2010 року постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звільнений від відбування покарання умовно-достроково на строк 6 місяців 21 день.

засуджений за ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державі в особі Головного управління охорони здоров'я Вовчанської районної ради Харківської області 1903 гривень 11 копійок.

Як встановив суд, ОСОБА_1 15 жовтня 2011 року близько 22 годин 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в домоволодінні АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, в ході сварки з ОСОБА_4. штовхнув його руками у бік, внаслідок чого вони впали на підлогу. Після того, як ОСОБА_1 опинився разом із ОСОБА_4 на підлозі, ОСОБА_1 діючи умисно, з метою позбавлення життя, завдав ОСОБА_4 один удар ножем у ліву половину грудної клітини, заподіявши йому колото-різане поранення лівої половини грудної клітини з наявністю рани в області проекції 3-4 міжребер'я в області грудини, проникаюче в ліву плевральну порожнину, яке супроводжувалось крововиливом в ліву плевральну порожнину (близько 500 мл. крові) і пневмотораксом (наявність повітря в плевральній порожнині), яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 361-ВЛ/П від 10 грудня 2011 року належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. В цей час до ОСОБА_1 підійшла ОСОБА_5, яка побоюючись за життя ОСОБА_4, з метою припинення дій ОСОБА_1, вдарила того по спині кухонною дошкою. Після отриманого від ОСОБА_1 удару, ОСОБА_4, також побоюючись, що ОСОБА_1 продовжить наносити йому удари ножем, побоюючись за своє життя, схопив ОСОБА_1 за руку, в якій той тримав ніж та встромив його у дерев'яну підлогу, після чого натиснув у бік, зламавши тим самим лезо ножа. Внаслідок активного опору з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_1 не зміг довести свій намір направлений на позбавлення ОСОБА_4 життя, викинув рукоятку ножа у сторону та відійшов у бік.

В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений просить скасувати вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 10.04.2014 року та призначити новий розгляд в іншому складі, посилаючись на те, що, на його думку, рішення суду першої інстанції є незаконним та недостатньо обґрунтованим. ОСОБА_1 зазначає, що суд не дослідив всіх доказів, які мають суттєве значення для винесення рішення. Також, обвинувачений посилається на фальсифікацію справи, шляхом тиску на потерпілого та свідка.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, зазначених у вироку, ґрунтується на сукупності достовірних і узгоджених між собою доказів, які всебічно та повно перевірені судом з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованому йому діянні підтверджується дослідженими в ході судового розгляду показаннями потерпілого ОСОБА_4, який вказав, що після розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_1, між ними виникла сварка. В момент, коли він та ОСОБА_1 направились до виходу з домоволодіння, між ними виникла штовханина. Після чого, він впав на спину, а ОСОБА_1 опинився зверху. ОСОБА_4 зазначив, що під час падіння ОСОБА_1 з манжета своєї куртки дістав заздалегідь приготовлений ніж, яким в подальшому наніс йому удар в лівий бік. Після цього до приміщення зайшла ОСОБА_5, яка декілька разів вдарила кухонною дошкою по спині ОСОБА_1. В цей момент ОСОБА_4 намагався відібрати у ОСОБА_1 ніж, проте останній намагався завадити цьому. Потім, він, надавивши на руку ОСОБА_1 та встромив ніж в підлогу, в результаті чого лезо зламалось.

Крім того, свідок ОСОБА_6 підтвердила покази потерпілого, та пояснила, що, дійсно, після розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникла сварка. При цьому ОСОБА_6 зазначила, що моменту початку конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не бачила, оскільки знаходилась в іншій кімнаті. Проте, в той момент, коли вона повернулась, то побачила лежачого на спині ОСОБА_4 та ОСОБА_1, який знаходився зверху. Також, ОСОБА_6 пояснила, що в момент, коли потерпілий та обвинувачений лежали на підлозі між ними відбувалась боротьба, при цьому у ОСОБА_1 в руці знаходився кухонний ніж. Побачивши це, ОСОБА_6 схопила кухонну дошку та з метою припинити боротьбу, двічі вдарила ОСОБА_1 по спині. В свою чергу, ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1 за руку в якій знаходився ніж, встромив його в підлогу та різко повернув вбік, в результаті чого ніж зламався, а рукоятка залишилась в руці обвинуваченого, яку він в подальшому відкинув під сервант.

Також, колегія суддів звертає увагу, що 16 жовтня 2011 року при проведенні огляду місця події було виявлено зламаний кухонний ніж (лезо та рукоятку білого кольору). Даний факт у сукупності з наданими показами потерпілого та свідка, підтверджує той факт, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відбувалась боротьба, в ході якої з метою припинити протиправні діяння обвинуваченого, ОСОБА_4 схопив ОСОБА_1 за руку, в якій знаходився вищезазначений ніж, та зламав його, встромивши у підлогу.

Окрім цього, як під час проведення слідчого експерименту від 27 січня 2014 року за участю потерпілого ОСОБА_4, так і у судовому засіданні останній пояснив, що ніж знаходився саме в руках у ОСОБА_1, яким він спричинив йому колото-різане поранення лівої половини грудної клітини.

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, під час проведення 27 січня 2014 року слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та під час надання пояснень в судовому засіданні, обвинувачений зазначив різні механізми спричинення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4, що свідчить про намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності.

Крім того, згідно проведених судово-медичних експертиз №40-ВЛ/14 та №41-ВЛ/14 від 06 лютого 2014 року, колото-різане поранення лівої половини грудної клітки, встановлене у ОСОБА_4, знаходиться в області проекції колотого по ходу раньового каналу, де розташовується серце та ліва легеня, яке могло бути отримане, як при обставинах на які вказує ОСОБА_4, так і ОСОБА_1. Проте під час допиту в судовому засіданні, експерт ОСОБА_7, який проводив вищезазначені експертизи зазначив, що найбільш вірогідним механізмом спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, є той, на який вказує ОСОБА_4, ніж той, який вказав ОСОБА_1

Також, аналізуючи покази потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6, надані ними у суді, колегія суддів зазначає, що останні пояснили, що ніж, який ОСОБА_1 сховав у манжеті своєї куртки належав їм, а не ОСОБА_1. Крім того, вони зазначили, що після нанесення ножем тілесних ушкоджень ОСОБА_4, обвинувачений покинув місце злочину, не надавши жодної допомоги потерпілому.

Доводи обвинуваченого про те що він умисно не спричиняв удари ножем ОСОБА_4, а потерпілий власноручно спричинив собі колото-різане ушкодження в область лівої половини грудної клітини, що він оборонявся, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки були спростовані показами потерпілого, свідка, проведеними судово-медичними експертизами та слідчими експериментами у сукупності.

Що стосується посилань обвинуваченого у апеляції, щодо тиску суду при допиті потерпілого та свідка, колегія суддів зазначає, що вбачається з аудіо-фіксації судових засідань, дані факти відсутні, а тому вважає ці доводи надуманими.

При винесенні вироку, суд першої інстанції проаналізував, оцінив та розглянув у судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду, так і спростовують його, та обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме, як незакінчений замах на умисне вбивство, тобто не вчинення особою усіх дій, які вона вважала необхідним для доведення умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, а саме у зв'язку з активним опором потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, яке є особливо тяжким, та згідно ст. 65 КК України враховано й дані, що характеризують особу, а також обтяжуючі покарання обставини - рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування вироку за доводами апеляційних скарг, оскільки по справі не встановлено істотних порушень кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 10 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а ОСОБА_1 - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий:

Судді: