Рішення № 40989859, 14.10.2014, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9286/13-ц

Провадження № 2/234/27/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

судді Марченко Л.М.

при секретарі Кайряковій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПрАТ «НФСК «Добробут» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. (а.с.3-4). Під час судового провадження у справі представником позивача ОСОБА_2 була надана заява про збільшення позовних вимог. (а.с.122).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутності, на позові наполягав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_4, його представник ОСОБА_7, представник відповідача ПрАТ «НФСК «Добробут» не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, а саме: ОСОБА_6 та ПрАТ «НФСК «Добробут» шляхом телефонограм, ОСОБА_7 - особисто під підпис. Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 в телефонному режимі сповістив про свою зайнятість та неможливість прибуття у судове засідання, однак заяви про відкладення судового засідання не подав. Інші особи про причини неявки не повідомили, заяв не надали.

Ухвалою Краматорського міського суду від 14.10.2014 року на підставі ст.224 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.

Згідно позову з урахуванням доповнення та показань представника позивача ОСОБА_2 у судових засіданнях, які передували цьому, 13.09.2012 року в результаті ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем марки RENAULT MAGNUM, реєстр.номер НОМЕР_5, з напівпричепом JANMIL, реєстр.номер НОМЕР_3, належним відповідачу ОСОБА_4, був пошкоджений автомобіль позивача ОСОБА_1 марки SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4. Постановою Краматорського міського суду від 30.10.2012 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні ДТП та підданий адміністративному стягненню. На момент ДТП водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 Внаслідок ДТП автомобіль позивача ОСОБА_1 марки SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, отримав механічні пошкодження. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 48731,69 грн., втрата товарної вартості - 48731,69 грн. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу RENAULT MAGNUM, реєстр.номер НОМЕР_5, зареєстрована в ПрАТ «НФСК «Добробут» згідно Полісу №АВ/2724291. Потерпілий ОСОБА_1 надав до страхової компанії всі необхідні документи для здійснення страхової виплати, однак до цього часу відшкодування завданої шкоди не отримав. За таких підстав позивач був змушений звернутися з позовом до суду, якому передувало замовлення автотоварознавчого дослідження для визначення розміру матеріальної шкоди, а також провів ремонт автомобіля на офіційній станції обслуговування Скания, що підтверджується актом виконаних робіт ТОВ «Донбас-Скан-Сервіс» від 27.10.2012 року №205053 на суму 54920,16 грн. Витрати на дослідження склали 800 грн., на проведення судової експертизи - 1881,60 грн. Позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з ПрАТ «НФСК «Добробут» вартість відновлювального ремонту свого автомобіля в сумі 48731,69 грн., витрати на проведення дослідження та експертизи в сумі 800 грн. та 1881,60 грн., витрати на оплату судового збору при подачі позову в сумі 676,92 грн. та 114,71 грн., при подачі заяви про забезпечення позову в сумі 114,71 грн. Позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_9 втрату товарної вартості автомобіля в розмірі 48731,69 грн., а також моральну шкоду в розмірі 10000 грн., завдану душевними стражданнями з приводу пошкодження його м айна, неможливістю використовувати автомобіль за призначенням, необхідністю вживати додаткових зусиль для організації свого життя, ремонту автомобілю.

У судових засіданнях, які передували цьому, представник відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_7 позов не визнав та показав, що автомобіль марки RENAULT MAGNUM, реєстр.номер НОМЕР_5, з напівпричепом JANMIL, реєстр.номер НОМЕР_3, дійсно належав відповідачу ОСОБА_4 Однак на момент ДТП ним керував ОСОБА_3, який отримав автомобіль в оренду. Договір оренди надавати не бажає, оскільки подання суду доказів вважає своїм правом. Трудові відносини між ФОП ОСОБА_4 та найманим працівником ОСОБА_3 заперечує, а наданий останнім трудовий договір від 10.09.2012 року вважає недійсним, оскільки він не зареєстрований у центрі зайнятості. Про подію ДТП власник авто ОСОБА_4 страхову компанію не повідомляв, наскільки йому відомо такі відомості надавав до страховика водій ОСОБА_3 Просить суд в позові відмовити, оскільки відсутня вина ОСОБА_4 в завданні шкоди позивачу. Також вважає, що позивачем не доведений об'єм механічних пошкоджень, завданих в результаті ДТП його автомобілю SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, оскільки відсутня довідка ДАІ про ДТП з переліком пошкоджень. Не згодний з вимогами про стягнення втрати товарної вартості, оскільки під час ремонту автомобіля позивача відбулася заміна пошкоджених деталей, що не вплинуло на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає необґрунтованими та недоведеними, в їх задоволенні просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_6, представник відповідача ПрАТ «НФСК «Добробут» показань у судових засіданнях даному складу суду не давали, в судове засідання не з'явилися, письмових заперечень на позов не представили.

Суд, дослідивши позов, заяву про збільшення позовних вимог, надані докази, дослідивши справу про адміністративне правопорушення №3/0528/1948/12 відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так судом встановлено, що 13.09.2012 року в результаті ДТП, що сталася з вини відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем марки RENAULT MAGNUM, реєстр.номер НОМЕР_5, з напівпричепом JANMIL, реєстр.номер НОМЕР_3, належним відповідачу ОСОБА_4, був пошкоджений автомобіль позивача ОСОБА_1 марки SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4. (а.с.5)

Вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, внаслідок якого був пошкоджений автомобіль позивача ОСОБА_1, доведена постановою Краматорського міського суду від 30.10.2012 року по справі №3/0528/1948/2012. (а.с.5)

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу RENAULT MAGNUM, реєстр.номер НОМЕР_5, застрахована на умовах Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №АВ/2724291 строком дії з 05.02.2012 року до 04.02.2013 року, укладеного між ПрАТ «НФСК «Добробут» та страхувальником ОСОБА_4 (а.с.6)

Дія вказаного Полісу розповсюджується й на водія ОСОБА_3, як на особу, допущену до керування. Згідно Полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначений у 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Згідно ст.ст.33.1.3, 33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до

такої пригоди, зобов'язаний:

поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

невідкладно, але не пізніше 3-х робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається з дослідженої судом справи №3/0528/1948/2012 про накладення адмінстягнення на ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, в матеріалах на а.с.18 мається копія довідки ДАІ про ДТП, виданої ОСОБА_3

Як пояснив суду представник відповідача ОСОБА_7, його довіритель страхувальник ОСОБА_4 повідомлення до страхової компанії не надавав, наскільки йому відомо такі відомості надавав до страховика водій ОСОБА_3

Однак через неявку у судове засідання та відсутність пояснень відповідачів ПрАТ «НФСК «Добробут» та ОСОБА_3, встановити, чи виконав останній свій обов'язок, передбачений ст.33.1.4 Закону, повідомити страхову компанію про настання страхового випадку, неможливо.

Разом з тим об'єктивно встановлено, що власник пошкодженого у ДТП автомобіля SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, потерпілий ОСОБА_1 в день пригоди надав до ПрАТ «НФСК «Добробут» повідомлення про настання страхового випадку, що підтверджується копією такого повідомлення, отриманого страховиком за вхідним №1309/01 від 13.09.2012 року (а.с.8-10).

Отримання страховиком повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, згідно ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою та обов'язком для страхової компанії розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування, а також згідно ст.36 Закону - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або згідно ст.37 Закону - про відмову у відшкодуванні.

Згідно ст.35 вказаного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування. Однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування згідно ст.37.1.4 Закону є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж 1-го року, якщо шкода завдана майну потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

Потерпілий ОСОБА_1 зазначає про своєчасне подання до страхової компанії заяви про виплату йому страхового відшкодування, однак доказів з цього приводу не має. З врахуванням того, що заява про страхове відшкодування подається до страхової компанії, яка повинна її прийняти та зареєструвати, то обов'язок надати суду відомості про факт та час надходження такої заяви несе страхова компанія. Таких відомостей відповідачем ПрАТ «НФСК «Добробут» суду не надано. Разом з тим, позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до ПрАТ «НФСК «Добробут» про страхову виплату подана до суду 24.07.2013 року, тобто в межах річного строку з моменту скоєння ДТП страховик є сповіщеним потерпілим про бажання отримати страхове відшкодування. Відомостей відповідачем ПрАТ «НФСК «Добробут» про здійснення страхової виплати потерпілому або про відмову у такої суду не надано. Позивач ОСОБА_1 зазначає про відсутність страхового відшкодування та наполягає на ньому, у зв'язку з чим права потерпілого на отримання відповідно до ст.29 Закону відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, підлягають поновленню.

Згідно ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому

законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як встановлено судом, автомобіль SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, належний позивачу ОСОБА_1, був придбаний ним за ціною 1502018,45 грн. еквівалентною 136500 Евро на підставі договору купівлі-продажу №UA 11-2011-0016 від 09.11.2011 року, укладеному з ТОВ «Донбас-Скан-Сервіс». (а.с.71-73).

В Додатку №2 до вищевказаного договору купівлі-продажу зазначені Гарантійні умови по заводській гарантії, зокрема (п.п.2, 5.2, 5.4) протягом гарантійного періоду, який складає 12 місяців, проводиться гарантійний ремонт автомобіля тільки на офіційно вповноважених сервісних станціях Сканія або, по узгодженню з сервісною станцією, на місці експлуатації з використанням оригінальних запасних частин Сканія. При необхідності ремонту транспортного засобу користувач повинен негайно припинити експлуатацію, сповістити сервісну станцію Сканія, прийняти заходи для уникнення або подальшого зменшення завдання додаткової шкоди. (а.с.74-76)

На виконання вищевказаних умов договору купівлі-продажу та з врахуванням того, що на підставі ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий вправі розраховувати на відшкодування витрат, пов'язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця ремонту, позивач ОСОБА_1 правомірно та своєчасно перемістив пошкоджений автомобіль SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, до сервісного центру Сканія - ТОВ «Донбас-Скан-Сервіс», розташованого у м.Макіївка, вул.Терриконна, 2, що підтверджується фактом його огляду та складання рахунку на передоплату №ДН204050 від 14.09.2012 року (а.с.15, 117-118).

Поміщення позивачем ОСОБА_1 свого пошкодженого транспортного засобу до сервісного центру забезпечило виконання ним вимог ст.33.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якій власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ)

представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно абз.2 ст.33.3 Закону особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом 10 робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну

пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Враховуючи бездіяльність страхової компанії ПрАТ «НФСК «Добробут», ремонт автомобіля позивача ОСОБА_1 було обґрунтовано, з дотриманням строку, встановленому у абз.2 п.33.3 Закону, проведено у період з 01.10.2012 року по 27.10.2012 року, що підтверджується Актом виконаних робіт №205053 від 27.10.2012 року ТОВ «Донбас-Скан-Сервіс» (а.с.24-25). Витрати на запчастини склали 37808,69 грн., на послуги - 5000 грн., разом - 45766,80 грн., ПДВ відповідно - 7561,74 грн. та 1000 грн., разом - 9153,36 грн., а всього - 54920,16 грн. (а.с.24-31).

Таким чином, 27.10.2012 року пошкоджений у ДТП автомобіль позивача ОСОБА_1 був відремонтований у сервісному центрі Сканія та фактичні витрати позивача склали 54920,16 грн. (а.с.25)

Згідно ст.ст.34.2, 34.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (працівник, аварійний комісар або експерт) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП не з'явився до місця знаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Враховуючи бездіяльність страхової компанії ПрАТ «НФСК «Добробут» та неприйняття страховиком рішення щодо виплати страхового відшкодування, позивач ОСОБА_1 обґрунтовано, у відповідності з ст.ст.34.2, 34.3 Закону, 25.06.2013 року звернувся до зареєстрованого оцінювача з приводу визначення розміру матеріальних збитків. (а.с.11)

На підставі даних ДАІ про механічні пошкодження автомобіля, які зафіксовані у Додатку до протоколу про адміністративне правопорушення (на звороті а.с.3 справи №3/0528/1948/2012 про накладення адмінстягнення на ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП), та результатів огляду транспортного засобу сервісним центром від 14.09.2012 року, суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 було проведене автотоварознавче дослідження автомобілю SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, та складений звіт №65-140912-ч від 25.06.2013 року, згідно якому визначена вартість ремонтних робіт в сумі 2566,08 грн., вартість вузлів та деталей - 30879,82 грн., вартість відновлювального ремонту без врахування зносу - 33445,90 грн., вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з врахуванням зносу) - 66891,80 грн. з ПДВ. (а.с.11-23)

Витрати позивача на проведення експертного дослідження склали 800 грн. згідно квитанції від 25.06.2013 року (а.с.10а).

З метою уникнення виниклих під час судового провадження у справі суперечностей у сторін з приводу матеріальних збитків, за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 була проведена судова автотоварознавча експертиза, виконана Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №4965/28 від 18.04.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, складає 48731,69 грн., втрата товарної вартості дорівнює вартості відновлювального ремонту та складає 48731,69 грн. (а.с.111-116).

Згідно ст.988 ч.1 п.3 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно ст.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно вищенаведеної ст.29 вказаного Закону страховик відшкодовує шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу.

З огляду на вказане суд вважає, що відповідачем ПрАТ «НФСК «Добробут» повинна бути здійснена виплата страхового відшкодування позивачу ОСОБА_1 у відповідності з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При визначенні розміру збитків в даному випадку слід виходити не з висновків автотоварознавчих досліджень та експертизи, а з фактичних реальних витрат позивача, у зв'язку з документально підтвердженим фактом оплати належно проведеного ремонту пошкодженого автомобіля.

Згідно абз.2 ст.36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

В даному випадку документальним підтвердженням факту оплату проведеного ремонту є Акт виконаних робіт №205053 від 27.10.2012 року (а.с.24-25).

Так, витрати на відновлювальний ремонт автомобіля позивача SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, з врахуванням ПДВ склали 54920,16 грн. Ліміт відповідальності страховика згідно Полісу №АВ/2724291 складає 50000 грн., франшиза - 1000 грн. Згідно ст.12 Закону, страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Таким чином, відповідачем ПрАТ «НФСК «Добробут» потерпілому ОСОБА_1 повинно бути виплачене страхове відшкодування за шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу, в розмірі 49000 грн. (50000 - 1000 = 49000)

Однак, приймаючи рішення в межах цивільного позову, згідно якому з урахуванням уточнення позивач ОСОБА_1 просить стягнути з страхової компанії меншу суму - 48731,69 грн. (а.с.122), суд вважає необхідним визначити стягнення у розмірі, на якому наполягає позивач.

Доводи під час судових засідань представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про ненадання позивачем довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, що на його думку вказує на недоведеність та необґрунтованість позову, не спростовують висновків суду по даній справі, оскільки наявності такої довідки у потерпілого законодавством не вимагається. Так згідно ст.33-1.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме страхувальник або МТСБУ може направити письмовий запит до відповідного підрозділу МВС України, на який останній зобов'язаний надати довідку про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст.1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вирішуючи питання про відповідальність відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по відшкодуванню шкоди, завданої в результаті ДТП позивачу ОСОБА_1, суд враховує наявність трудового договору, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Так згідно копії письмового трудового договору (строкового трудового договору) від 10.09.2012 року, такий договір був укладений між роботодавцем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та працівником ОСОБА_3 стосовно того, що останній наймається на роботу на посаду водія для роботи на автомобілі RENAULT MAGNUM, реєстр.номер НОМЕР_5, з напівпричепом JANMIL, реєстр.номер НОМЕР_3, з окладом в розмірі 7000 грн. Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Строк договору починається від підписання цього договору та закінчується 10.10.2012 року. (а.с.61-62) Договір містить дані, ідентифікуючі сторони, підписаний ними, підпис ФОП ОСОБА_4 засвідчена печаткою підприємця. (а.с.62)

Однак даний трудовий договір не зареєстрований у центрі зайнятості, що трактується представником ОСОБА_7 на користь відповідача ОСОБА_4 як недійсність договору, відсутність трудових відносин на момент ДТП та переведення відповідальності по відшкодуванню збитків на водія ОСОБА_3

З такими доводами суд не погоджується.

Так згідно ст.24-1 КЗпП України, п.2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 08.06.2001 року №260 (в редакції наказу Мінсоцполітики України від 14.10.2010 року №320) та зареєстрованого в Мінюсті України 27.06.2001 року за №554/5745, обов'язок зареєструвати у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості покладається на роботодавця.

Невиконання обов'язку по реєстрації трудового договору є підставою для накладення адміністративного стягнення за ст.41 КУпАП.

Згідно ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема при укладанні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу при зарахуванні працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

З урахуванням того, що в дослідженому трудовому договорі (а.с.61-62) був оговорений конкретний автотранспортний засіб - RENAULT MAGNUM, реєстр.номер НОМЕР_5, з напівпричепом JANMIL, реєстр.номер НОМЕР_3, належний по праві власності ОСОБА_4; останній про угон цього автомобілю не заявляв, нібито існуючий договір оренди автомобіля між ним та ОСОБА_3 суду надати відмовився; водій ОСОБА_3 згідно трудовому договору був найнятий водієм саме вказаного автомобіля, керував ним та вчинив ДТП під час дії строку договору, тобто фактично був допущений роботодавцем до роботи, що згідно ст.24 КЗпП України дає підстави вважати трудовий договір укладеним.

На підставі наведеного суд вважає, що відповідно до ст.ст.1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України нести відповідальність по відшкодуванню шкоди, завданої у ДТП потерпілому ОСОБА_1, яка не покривається страховим відшкодуванням, повинен відповідач роботодавець та страхувальник ОСОБА_4

Різниця між фактичним розміром шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 5920,16 грн. (54920,16 - 49000 = 5920,16), однак слід зазначити, що позивачем таких позовних вимог не заявлено.

Згідно ст.32.7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

В даному випадку, з огляду на вищенаведену оцінку трудового договору, здійснювати зазначене відшкодування повинен відповідач роботодавець та страхувальник ОСОБА_4

При цьому, на думку суду, не заслуговують на увагу доводи представника відповідача ОСОБА_7 про безпідставність вимог позивача про відшкодування втрати товарної вартості з огляду на стовідсоткову заміну пошкоджених деталей.

Так, слід зазначити, що згідно п.8.6.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрованої у Мінюсті України 24.11.2003 року за №1074/8395, величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (п.1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюється як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

П.8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема, згідно з підпунктом "е" цього пункту величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується у разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо).

Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, що впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, стекол, шин, тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

В даній справі згідно додатку (схема наслідків ДТП)до протоколу про адміністративне правопорушення (на звороті а.с.3 справи №3/0528/1948/2012 про накладення адмінстягнення на ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП) як видимі зовнішні пошкодження автомобілю позивача ОСОБА_1 SCANIA, реєстр.номер НОМЕР_4, зазначено про пошкодження облицювання кабіни у передній частині.

Згідно Акту виконаних робіт №205053 від 27.10.2012 року (а.с.24-25) під час відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача була проведена заміна деталей та вузлів, зокрема заміна облицювання радіатора, верхньої панелі кабіни, кута кабіни та інші, а також проведена підготовка та фарбування кабіни.

Зазначене вказує на правомірне нарахування втрати товарної вартості цього транспортного засобу під час проведення автотоварознавчого дослідження та судової автотоварознавчої експертизи (а.с.11-23, 111-116.

Як вбачається з досліджених висновків автотоварознавчого дослідження та судової автотоварознавчої експертизи процентне відношення вартості відновлювального ремонту до ринкової вартості КТЗ позивача визначено по формулі в розмірі меншому ніж 0,03, у зв'язку з чим величина втрати товарної вартості прирівнюється до вартості відновлювального ремонту.

З огляду на реальний розмір відновлювального ремонту згідно Акту виконаних робіт №205053 від 27.10.2012 року в сумі 45766,80 грн. (без ПДВ), зазначена величина й буде складати розмір шкоди, пов'язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу.

На підставі наведеного, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, в сумі 45766,80 грн.

Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачу ОСОБА_1 за рахунок відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 10000 грн, суд зазначає, що

положення вище приведених статей 1172, 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до статей 1166, 1167 ЦК України (відповідно до яких шкода відшкодовується особою, яка її завдала), у зв'язку з чим перевага в застосуванні повинна надаватися спеціальним нормам.

у зв'язку з чим шкода, у тому числі моральна, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

На підставі наведеного, з огляду на вчинення водієм ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди під час трудових відносин з ФОП ОСОБА_4, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1 слід покласти на відповідача ОСОБА_4

Позивач обґрунтовує моральну шкоду душевними стражданнями з приводу пошкодження його майна, неможливістю використовувати автомобіль за призначенням, необхідністю вживати додаткових зусиль для організації свого життя, ремонту автомобілю.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1, суд на підставі ч.3 ст.23 ЦК України враховує характер правопорушення, ступінь вини; глибину душевних страждань позивача з приводу пошкодження його автомобілю та неможливістю його використання для власних потреб; терміновість проведення ремонту; невжиття заходів для добровільного відшкодування шкоди; з урахуванням принципів розумності та справедливості вважає достатньою компенсацію завданої позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди стягнення на його користь з відповідача ОСОБА_4 - 5000 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

На підставі ст.34.3 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок відповідача ПрАТ «НФСК «Добробут» позивачу ОСОБА_1 слід відшкодувати витрати на проведення автотоварознавчого дослідження та судової експертизи в розмірі 800 грн. (а.с.10а) та 1881,60 грн. (а.с.100,103).

Відповідно до ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір, пропорційно задоволеному позову позивачу ОСОБА_1 слід відшкодувати понесені ним витрати по оплаті судового збору в сумі 676,92 грн. - при подачі позову (а.с.1), 114,70 грн. - вимоги про стягнення моральної шкоди (а.с.2), 114,70 грн. - за забезпечення позову (а.с.33), стягнувши на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ПрАТ «НФСК «Добробут» - 601,70 грн. (забезпечення позову + повне задоволення матеріальних вимог), з відповідача ОСОБА_4 - 304,62 грн. (моральна шкода + часткове задоволення матеріальних вимог). Також слід стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь держави доплату судового збору (з огляду на збільшення позивачем матеріальних позовних вимог) в сумі 268,08 грн.

Керуючись ст.ст.8,14,15,215,223-233 ЦПК України, ст.ст.23, 988, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.24, 24-1 КЗпП України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» (ідент.код 31093336, юр.адреса: 04070, м.Київ, вул.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 літ.«А», абон.скриня 99) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, страхове відшкодування за шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу, в розмірі 48731,69 грн., витрати за проведені автотоварознавчі дослідження та експертизу в розмірі 2681,60 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 601,70 грн., а всього - 52014,99 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотирнадцять гривень 99 коп.)

Стягнути з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, шкоду, пов'язану з втратою товарної вартості транспортного засобу, в розмірі 45766,80 грн., моральну коду в розмірі 5000 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 304,62 грн., а всього - 51071,42 грн. (п'ятдесят одну тисячу сімдесят одну гривню 42 коп.)

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, на користь держави доплату судового збору в розмірі 268,08 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 08 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. М. Марченко