Ухвала суду № 40988445, 18.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/683/14-ц Головуючий у І інстанції Залеська А.О. Провадження № 22-ц/780/4407/14 Доповідач у 2 інстанції ОлійникКатегорія 18 18.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

18 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Сліпченка О.І., Іванова І.В.,

при секретарі Химинець Н.М.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на заочне рішення Переяслав Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 01 березня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого йому було надано у тимчасове користування кошти в сумі 47790 гривень зі сплатою 16% річних на строк до 01 березня 2011 року включно.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та відповідачем ОСОБА_3 01 березня 2006 року був укладений договір поруки, відповідно до якого боржник і поручитель відповідають перед банком за порушення зобов'язання за кредитним договором як солідарні боржники.

Позивачем було здійснено видачу кредитних коштів, а відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином. Погашення заборгованості за кредитом та сплата відсотків за користування кредитом у строки та в розмірах, передбачених кредитним договором, не здійснювалася і внаслідок чого утворилася вищезазначена заборгованість.

Враховуючи вищенаведене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року в сумі 129 477 грн. 49 коп., в тому числі 28 762 грн. 70 коп. заборгованості за кредитом, 17710 грн. 63 коп. заборгованості по сплаті відсотків, 10 034 грн. 66 коп. комісії за консультаційні послуги, 7455 грн. 99 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 65 513 грн. 52 коп. штрафу за порушення умов кредитного договору, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 1294 грн. 77 коп. та витрати на поміщення оголошення у пресі в сумі 420 грн.

Заочним рішенням Переяслав Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2014 року позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 55 367 грн. 46 коп., з яких: 28 762 грн. 70 коп. - заборгованості за кредитом; 17 710 грн. 63 коп. - заборгованості по сплаті відсотків; 7455 грн. 99 коп. - пені за прострочення сплати кредиту; 1438 грн. 14 коп. - штрафу від суминевиконаного зобов'язання, та судові витрати в сумі 973 грн. 68 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Комерційний банк «Надра» з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 березня 2006 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №188/П/2006-980 про надання у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошових коштів в сумі 47 790 грн. 00 коп. зі сплатою 16 % річних строком на 60 місяців з кінцевим терміном повернення 01 березня 2011 року включно для придбання транспортного засобу марки ГАЗ.

Банк на виконання умов договору видав позичальнику обумовлену договором суму кредиту, що підтверджується копією меморіального ордеру №NL-3 від 01 березня 2006 року.

Відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ «Комерційний банк «Надра» ПАТ «Комерційний банк «Надра» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ВАТ «Комерційний банк «Надра».

Відповідно до вимог ст.ст.526 та 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу укладеного кредитного договору відповідач зобов'язаний був суворо дотримуватися положень Договору, щомісячно погашати заборгованість за кредитом та сплачувати відсотки за користування кредитом у строки та у розмірах, передбачених п.п. 3.4.2, 3.4.3 договору.

Пунктами 4.2.3, 4.2.4 вищевказаного кредитного договору передбачено право банку у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов договору вимагати дострокового повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих за ними відсотків, пені, штрафів та інших необхідних платежів.

В забезпечення виконання укладеного кредитного договору №188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 в цей же день було укладено договір поруки.

За ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у томі ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

В силу укладеного Договору поруки відповідач ОСОБА_3 (поручитель) зобов'язався солідарно та в повному обсязі відповідати перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року. В пункті 5.3 договору поруки вказано, що строк дії цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором кредиту.

За правилами ч.ч.1, 4 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, а також після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

29 липня 2010 року між ВАТ банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року, якою внесено зміни до цього договору та викладено його в новій редакції.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору №188/П/12/2006-980 в редакції Додаткової угоди від 29 липня 2010 року в забезпечення виконання зобов'язань по цьому Договору, які полягають у поверненні кредиту, сплаті відсотків, комісії, сплати неустойки, штрафу, пені та інших витрат Банк, укладає, зокрема, з ОСОБА_4 договори поруки.

Суд першої інстанції, враховуючи вищенаведене, вірно встановив, що в судовому засіданні позивач не підтвердив укладання між Банком та ОСОБА_3 договорів поруки після того, як основний кредитний договір №188/П/12/2006-980, укладений 01 березня 2006 року між ВАТ Комерційний Банк «Надра» та позичальником ОСОБА_3 був змінений та викладений в новій редакції, відповідно до Додаткової угоди між цими сторонами від 29 липня 2010 року.

Також в матеріалах справи відсутні відомості про те, що поручитель за договором від 01 березня 2006 року була повідомлена про змінену редакцію кредитного договору та його істотних умов. Також вбачається, що після 01 березня 2009 року, тобто по закінченню строку надання кредиту позичальнику ОСОБА_3, Банк до поручителя ОСОБА_3 в шестимісячний строк вимоги не пред'являв.

З огляду на викладені обставини та положення ст.559 ЦК України, суд першої інстанції вірно вважав припиненим договір поруки від 01 березня 2006 року, укладений в забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту №188/П/12/2006-980 від 01 березня 2006 року. А тому поручитель ОСОБА_3 не є солідарним боржником за договором кредиту в редакції 29 липня 2010 року, відповідно до додаткової угоди між кредитором та позичальником.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що розрахунок заборгованості за тілом кредиту станом на 01 березня 2011 року (дату закінчення договору) складає 28 762 грн. 70 коп. Також встановлена і заборгованість по відсотках за весь час користування коштами, від 01 березня 2006 року до 01 січня 2014 року, яка обчислена відповідно до п.1.1.3 Кредитного договору №188/П/12/2006-980, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року, та яка складає 17 710 грн. 63 коп.

Суд також взяв за основу розрахунок пені на суму 7 455 грн. 99 коп., зроблений позивачем за останній рік прострочення виконання, на підставі п.4.1 Кредитного договору, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

За правилами ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на те, що заборгованість залишку по тілу кредиту у позичальника перед Банком складає 28 762,70 грн., судом відповідно до п.4.2 Кредитного договору №188/П/12/2006-980, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року, визначено штраф у розмірі 5% від цієї суми, що становить 1 438 грн. 14 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення з позичальника вищезазначених сум, оскільки вони ґрунтуються, як на обставинах справи, так і на вимогах закону.

Проте, суд вірно вважав, що позивачем не доведено правильність розрахунку заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 10034 грн. 66 грн. Так, в п. 2.5 Кредитного договору, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року, відсутній розмір такої комісії та порядок її нарахування, а також не визначена послуга Банку, яка обкладається таким збором, в тому числі після закінчення строку, на який був наданий кредит ОСОБА_3

Також недоведеним є розмір штрафу в розмірі 64 075 грн. 38 коп., який позивач просить стягнути з боржників в порядку п.4.3 Кредитного договору, зміненого Додатковою угодою від 29 липня 2010 року. Позивачем не надано розрахунок такого штрафу, а самостійно, без застосування спеціальних знань та вихідних даних, суд не може перевірити цю суму.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, подання відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії на суму 10 034 грн. 66 коп. та штрафу на суму 64075 грн. 38 коп., посилаючись на необґрунтованість та недоведеність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, апелянтом не спростовано доводи, зазначені в рішенні першої інстанції щодо недоведеності та необґрунтованості позовних вимог про стягнення комісії та штрафу.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відхилити.

Заочне рішення Переяслав Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Сліпченко О.І.

Іванова І.В.