Рішення № 40986069, 07.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6122/14

Головуючий у першій інстанції Баннікова Н. В.

Доповідач Виноградова Л. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2014 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Виноградової Л.Є.

суддів Кононенко Н.А.,

Сегеди С.М.,

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_3 про стягнення сум заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року , -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звернулось до суду із вищевказаним позовом, вказуючи, що комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» здійснювало та продовжує здійснювати постачання тепла до нежитлових приміщень, а саме до приміщень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані по АДРЕСА_1 і належать відповідачу на підставі договорів дарування. Оскільки в порушення Закону України «Про теплопостачання» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 зобов'язання відповідачем по здійсненню щомісячних розрахунків за теплопостачання не виконувались, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 11 727,89 грн.

Посилаючись на ці обставини, уточнивши розмір позовних вимог, КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» просило суд стягнути з відповідача суму заборгованості за спожити послуги в розмірі 15 322,60 грн..

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» суму заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 15 322,60 грн., стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 229,40 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.

Задовольняючи позов КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго», суд виходив з того, що рішенням Ізмаїльської міської Ради від 02 лютого 2006 року №82 квартири НОМЕР_1,НОМЕР_2, АДРЕСА_1, були виключені з житлового фонду, тому оплата за спожиту теплову енергію повинна здійснюватися як за нежилі приміщення.

Між тим, з таким висновком судова колегія погодитися не може з наступних підстав.

В матеріалах справи є договори дарування від 27 січня 2011 року, в яких ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 квартири НОМЕР_1,НОМЕР_2 буд.АДРЕСА_1, квартири, що даруються складаються кожна з двох житлових кімнат, житловою площею 27,8 мІ та 26,8 мІ (а.с 65,77), ці договори зареєстровані в КП Ізмаїльському міжміському бюро технічної інвентаризації як жилі квартири (а.с. 66).

В архівній виписці з рішення виконкому Ізмаїльської міської Ради від 02 лютого 2006 року про виключення з житлового фонду квартир НОМЕР_1,НОМЕР_2, буд. АДРЕСА_1 вказано про зобов'язання ОСОБА_4 виготовити проектну документацію, внести відомості в технічну документацію МБТІ (а.с. 74).

Але ОСОБА_4 ніяких перебудов не зробив, що підтверджується листом КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» Ізмаїльської міської Ради від 03 жовтня 2013 року з якого вбачається, що ОСОБА_3 є власником жилих квартир НОМЕР_1,НОМЕР_2 буд.АДРЕСА_1, на час проведення останньої інвентаризації 18 січня 2011 року факту перебудування, перепланування, зміни функціонального призначення жилих квартир не виявлено (а.с. 73).

В матеріалах справи відсутні будь - які відомості про те, що квартири НОМЕР_1,НОМЕР_2, буд. АДРЕСА_1 використовувалися в якості нежитлового фонду, після укладення договорів дарування від 27 січня 2011 року (а.с. 13,14-16), навпаки, рішенням виконкому Ізмаїльської міської Ради № 470 від 07 червня 2013 пункти 4,5 рішення виконкому Ізмаїльської міської Ради № 82 від 02 лютого 2006 року визнані втратившими силу (а.с. 67).

Сам по собі той факт, що з попереднім власником квартир був укладений договір на надання теплової енергії від 16 липня 2007 року (а.с. 114 - 116) не може бути підставою для стягнення заборгованості з нового власника - ОСОБА_3, оскільки з новим власником договір не був укладений, а квартири НОМЕР_1,НОМЕР_2, буд. АДРЕСА_1 були придбані ОСОБА_3 як житлові приміщення.

Згідно ст. ст. 67,68 ЖК України, відповідно пунктів 30,31 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення » споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги, якщо він фактично користувався ними.

За таких підстав судова колегія приймає до уваги розрахунок заборгованості позивача згідно тарифів для житлового приміщення - 6262, 36 грн., оскільки 3350,80 грн. відповідач сплатив, то сума стягнення складає 6 262,36 грн. - 3 350,80 грн. = 2 911 грн., 56 коп., тому рішення суду підлягає зміні.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, ст.ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 частково задовольнити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року змінити, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_3 частково задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» суму заборгованості у розмірі 2 911 грн. 56 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді Л.Є. Виноградова

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда