Постанова № 40984572, 16.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5193/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" звернувся до суду з позовом до Окружної державної податкової служби-Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2013 року № 0000152320.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 18 лютого 2013 року № 000021/2810-2/20027449.

Перевіркою встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2012 року податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі, на загальну суму 62 931,21 грн. до складу операцій, що не дають права на формування податкового кредиту (р. 10.2 декларації за листопад 2012 року).

У зв'язку з наведеним, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму ПДВ 118 585,00 грн., яке підлягає зменшенню.

На підставі встановленого порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2013 року № 0000152320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118 585,00 грн. та визначено суму штрафних санкцій у розмірі 59 292,50 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Так, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що строк для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту протягом 365 календарних днів не застосовується, оскільки податкові накладні, виписані контрагентами позивача не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податку накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів / послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів / послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів / послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою Додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) податкової декларації за жовтень 2012 року» встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні постачальників та несвоєчасно надано скаргу на цього постачальника.

Зокрема, позивачем включені суми сплаченого позивачем ПДВ у зв'язку із придбанням товарів у ТОВ «Компанія-Агроінвест», ФОП ОСОБА_4, СТОВ «Доч-Хліб», ПАТ «ДПЗКУ» Філія ПАТ «ДПЗКУ «Білоколодязький елеватор», ФГ «Сяйво-Стрий», ТОВ «Лан-агро», які виписали позивачу податкові накладні, проте не зареєстрували їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №150 від 19 вересня 2012 року (ТОВ «Компанія-Агроінвест»), №38 від 28 вересня 2012 року (ФОП ОСОБА_4), №1 від 09 серпня 2012 року (СТОВ «Доч-Хліб»), №20/20 від 14 вересня 2012 року (ПАТ «ДПЗКУ» Філія ПАТ «ДПЗКУ «Білоколодязький елеватор»), №3/2 від 22 серпня 2012 року (ТОВ «Лан-агро»), №22/2 від 21 серпня 2012 року (ФГ «Сяйво-Стрий»).

Крім того, перевіркою додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) податкової декларації за листопад 2012 року» встановлено, що позивачем включені суми сплаченого позивачем ПДВ у зв'язку із придбанням товарів у ТОВ «ТЕП Транско», ТОВ «Компанія Агроінвест» та ТОВ «Кролевецький елеватор», які виписали позивачу податкові накладні, проте не зареєстрували їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 329 від 31 жовтня 2012 року (ТОВ «ТЕП Транско»), № 172 від 31 жовтня 2012 року ТОВ «Компанія Агроінвест» та № 4 від 31 жовтня 2012 року (ТОВ «Кролевецький елеватор»).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказана інформація була відображена позивачем у додатках №5 та №8 до податкових декларацій за жовтень 2012 року та листопад 2012 року, відповідно.

Пунктом 21 Наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1490/20228 передбачено, що у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що у діях позивача відсутні порушення вимог податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про невчасне подання позивачем відповідних заяв зі скаргами у іншому звітному періоді, ніж той, в якому були виписані податкові накладні, оскільки згідно абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, право включення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ зберігається за платником протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

При цьому, будь-яких інших обмежень щодо строків формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за рахунок сплачених сум ПДВ по податковим накладним податковим законодавством не встановлено.

Крім того, позивачем надано первинні документи, що супроводжували господарські операції з контрагентами, які не внесли виписані ними податкові накладні до Єдиного реєстру, а саме: договори, акти здачі-прийняття наданих послуг/виконаних робіт, замовлення, сертифікати, рахунки-фактури, банківські виписки.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем було безпідставно позбавлено позивача права на віднесення до складу податкового кредиту та до суми бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, що були ним сплачені в ході господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач діяв у межах податкового законодавства, а тому у податкового органу були відсутні підстави для визначення йому грошових зобов'язань.

Крім того, правомірність формування позивачем податкового кредиту за жовтень місяць 2011 року підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року у справі № 826/5193/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2013 року.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)", а тому постанова суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 11 березня 2013 року № 0000152320.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2010 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.