Ухвала суду № 40982684, 16.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р.Справа № 818/1595/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2014р. по справі № 818/1595/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фіор-Агро") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сумах щодо відмови у прийнятті податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) за травень 2014 року ТОВ "Фіор-Агро" в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ у м. Сумах засобами телекомунікаційного зв'язку згідно договору про визнання електронних документів від 18.12.2013 за №1812132.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2014р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фіор-Агро" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправною бездіяльності було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сумах щодо відмови у прийнятті податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів) за травень 2014 року ТОВ "Фіор-Агро" в електронному вигляду із застосуванням електронного цифрового підпису до ДПІ у м. Сумах засобами телекомунікаційного зв'язку згідно договору про визнання електронних документів від 18.12.2013 за №1812132.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2014р.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 грудня 2013 року між ТОВ "Фіор-Агро" та ДПІ у м. Сумах було укладено договір про визнання електронних документів № 1812132 (а.с.7-8).

У період з 11 червня 2014 року по 17 червня 2014 року позивачем подавалася податкова звітність в електронному вигляді, проте у відповідь надходили квитанції з наступним змістом: "Документ не прийнято":

- Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: "37695997", код ДПІ: "1819";

- Можливо, відсутній договір з МДСУ;

- Для з'ясування зверніться до ДПІ за місцем реєстрації (а.с.11-15).

12 червня 2014 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача (а.с.17), проте письмової відповіді не отримав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачеві було безпідставно відмовлено в прийнятті електронної звітності 11.06.2014 та 17.06.2014 на підставі договору про визнання електронних документів № 1812132.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною неприйняття звітності послугувало розірвання органами ДПС в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 1812132 (а.с.7-8) на підставі п. 4 розділу 6 цього договору, а саме у зв'язку зі зміною платником місця реєстрації.

Відповідно до вимог п. 49.1. ст. 49 Податкового Кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

П. 49.3. ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що між ТОВ "Фіор-Агро" та ДПІ у м. Сумах було укладено договір про визнання електронних документів № 1812132 (а.с.7-8), що підтверджується квитанцією № 1 (а.с.9).

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначаються Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Пунктом 5 наведеної Інструкції встановлена процедура укладення договору про визнання електронних документів. Так, зокрема, платник податків отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Згідно умов п. 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів № 1812132 передбачено, що орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до п. 6. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.06.2014 року (дата не прийняття першого документу в електронному вигляді згідно квитанції від 11.06.2014 (а.с. 11)), місцезнаходження позивача - м. Суми, вул. Пролетарська, 69, статус відомостей про юридичну особу - «відомості підтверджені».

Адреса ТОВ «Фіор-Агро», зазначена в договорі про визнання електронних документів № 1812132, - м. Суми, вул. Пролетарська, 69.

Крім того, 17.06.2014 позивачем було подано заяву про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 за № 1588 (далі - Порядок) працівниками органів ДПС може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Відповідно до п.п. 12.1. п. 12 Порядку, з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Стосовно платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом ДПС (п.12.4 розділу ХІІ Порядку).

Так, наказом Державної податкової адміністрації України № 336 від 17.05.2010 затверджено Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків (далі - Положення № 336).

Згідно п. 3.1 розділу III Положення № 336, щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи:

- шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання);

- за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Пунктом 3.2 Положення № 336 встановлено, що у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Відповідно до п. 4.2 Положення № 336 підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою.

У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно:

- якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт);

- якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).

Пунктом 4.3 Положення № 336 встановлено, що за даними адресного бюро Міністерства внутрішніх справ України встановлюються місця реєстрації фізичних осіб та всіх посадових осіб, засновників платника податків (заходи оформити довідкою або рапортом).

Отже, процедура встановлення місцезнаходження платника податків передбачає ряд заходів, що вживаються співробітниками органів ДПС для пошуку та з'ясування місцезнаходження платника податків, його засновників та керівників.

Згідно з п. 12.4. Порядку обліку платників податків і зборів, щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДПС приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-0ПП для вжиття заходів, передбачених ч. 12 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Отже, запит на встановлення місцезнаходження особи готується та направляється до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тільки якщо виявлена відсутність особи за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання).

На підставі вищезазначеного колегія судів робить висновок, що посадовим особам податкового органу не було вжито заходів, визначених наведеними вище нормативними актами, повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням було надіслано державному реєстратору безпідставно.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2014р. по справі № 818/1595/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.