Рішення № 40980512, 15.10.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів Одинака О.О., Яремка В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 липня 2014 року в частині,

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини на підставі ст.185 СК України, просила постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_5 - грошові кошти у розмірі 6 000 грн. за періоди навчання з 2012 по 2014 роки..

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі до 03.10.2012 року. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26.12.2012 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання їх дітей стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку, доходу щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Посилалась на те, що ОСОБА_5 з 2010 року є студенткою Чернівецького політехнічного коледжу, період навчання до 1 липня 2014 року, загальна сума оплати за навчання складає 24 000 грн.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 липня 2014

№22ц-1290/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Галичанський О.І.

Категорія 48 Доповідач Чупікова В.В.

року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 липня 2014 року скасувати

в частині та задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на навчання доньки за період навчання з 1 вересня 2012 року по 1липня 2013 року в розмірі 3 000 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, оскільки, в період часу з вересня 2012 року по липень 2013 року ОСОБА_5 була неповнолітньою.

Окрім того, суд судом зроблено передчасний висновок про те, що відповідач не працевлаштований та немає заробітку.

Представник відповідача ОСОБА_1.в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу не визнала, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначала, що навчання протягом 2012 року було оплачено її довірителем за рахунок спільних коштів, оскільки рішення про розірвання шлюбу набрало законної сили 15.10.2012 року, позивачка надала докази тільки про оплату коштів за навчання в 2013 році.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_1, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимог щодо стягнення додаткових витрат - коштів на навчання повнолітньої доньки тобто за період навчання 2013-2014 навчального року. У зазначеній частині рішення суду першої інстанції представником позивачки не оскаржується.

Проте, висновок суду про відмову в задоволенні позову щодо стягнення додаткових витрат - коштів на навчання, в період, коли донька ОСОБА_5 була неповнолітньою, тобто в період навчання протягом 2012-2013 навчального року є таким, що порушує норми матеріального права. А тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасування на підставі п.4 ч. ст.309 ЦПК України з постановленням нового рішення про задоволення позову в частині.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто до досягнення нею 18 років.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі до 15.10.2012 року. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.3,4).

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26.12.2012 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання їх дітей стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку, доходу щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.5-6).

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пунктогм 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом то що) можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Згідно індивідуального договору №19 ОСОБА_5 навчалася в Чернівецькому політехнічному коледжі м.Чернівці з 1 вересня 2010 року по 1 липня 2014 року, загальна вартість навчання складала 24 000 грн., плата вноситься посеместрво до початку семестру (а.с.7).

Позивачка належними та допустимими доказами не довела, що оплатила навчання до початку семестру в 2012 році в розмірі 4000 грн. Відповідно до квитанцій, які позивачка долучила до матеріалів справи на обґрунтування своїх вимог, вбачається, що нею сплачено 2000 грн. в січні, лютому, квітні 2013 року за навчання ОСОБА_5 з січня по липень 2013 року (а.с.8-9). ІНФОРМАЦІЯ_3 року доньці ОСОБА_5 виповнилося 18 років.

На підставі наведеного колегія суддів суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню лише ті додаткові витрати, які були здійснені позивачкою під час неповноліття дитини ОСОБА_5, а саме в 2013 року оскільки, правила та порядок участі батьків у додаткових витратах на дитину, встановлений ст.185 СК України, яка міститься у главі 15 СК України та поширюються на правовідносини щодо обов'язків батьків по утриманню неповнолітніх дітей.

Наявна в матеріалах справи довідка про те, що ОСОБА_3 з 25 квітня 2013 року звільнений з ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» за власним бажанням та погашає заборгованість по кредитній угоді №42 від 3 жовтня 2001 року по придбанню житла(а.с.49, 50 -57) дає підстави визначити розмір його участі у додаткових витратах на дитину в розмірі 1000 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 40,60 грн., на користь позивачки ОСОБА_2 - 40,60 грн.

На підставі ст.185 СК України, п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», керуючись ст.ст.209,218,309 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 липня 2014 року скасувати в частині відмови у стягненні додаткових витрат за період навчання з 1 вересня 2012 по 1 липня 2013 року.

Позов задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1 000 ( одну тисячу) грн. за період її навчання з 1 вересня 2012 року по 1 липня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь ОСОБА_2 в розмірі 40 (сорок) грн. 60 (шістдесят) коп. та судовий збір на користь держави в розмірі 40 (сорок) грн. 60 (шістдесят) коп.

В решті рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 липня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: