Постанова № 40979506, 15.10.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року Справа №924/937/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 03 вересня 2014 року у справі №924/937/14 (суддя Олійник Ю.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 63605,75 грн., у т.ч. 37803,04 грн. заборгованості за кредитом, 17554,90 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5185,74 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 3062,07 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2014 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 63 605,75 грн., а саме 37 803,04 грн. - заборгованості за кредитом, 17 554,90 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 3062,07 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 5185,74 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання, стягнуто з відповідача на користь позивача 37 803,04 грн. - заборгованості за кредитом, 17 554,90 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 5 185,74грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання , 3 062,07 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827,00 грн. - судового збору.

Відповідач, у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки вона не була ознайомлена та не підписувала договору про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а, відтак, між нею та банківською установою відсутні будь-які правовідносини, пов'язані із відкриттям та використанням кредиту.

Позивач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

26 вересня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 14 жовтня 2014 року.

14 жовтня 2014 року, від ФОП ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через перебування у відрядженні, без надання будь-яких доказів про неможливість бути присутнім у судовому засіданні.

Враховуючи, що учасники процесу своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, а також зважаючи на приписи ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та ту обставину, що причини неявки представника позивача не є поважними, його явка в судове засідання не була судом визнана обов'язковою, неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає апеляційному розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін та розглянути скаргу за наявними в матеріалах справи доказами, відхиливши клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

01 березня 2011 року, ФОП ОСОБА_2, як клієнтом, було подано до ПАТ КБ "ПриватБанк" заяву про відкриття поточного рахунку, за якою сторони погодились, що банк за рахунок вільних грошових ресурсів надає ліміт та обслуговування лімітних коштів клієнта у межах ліміту, визначеного банком, де порядок встановлення та зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування лімітом встановлюється Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua., що разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування. (а.с.32)

Відповідно до Договору банківського обслуговування, відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн. з 03 березня 2011 року, а з 04 лютого 2013 року - у розмірі 62 500,00 грн. на поточний рахунок НОМЕР_1. (а.с.43)

В цей же день, на виконання укладеної угоди, банк надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно з п.3.18.1.16. Умов …, при укладанні договорів і угод, чи вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно п.3.18.1.1 Умов …, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів відповідача, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 Умов …, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (п.3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п.3.18.4.1. Умов …, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п.3.18.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

Відповідно до п.3.18.4.1.3. Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними.

Також п.3.18.4.1.3. Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п.3.18.4.9. Умов).

У відповідності до п.3.18.4.4 Умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п.3.18.4.10 Умов).

Відповідно до п.3.18.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п.3.18.5.1. вказаних Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п.3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідач використовував кошти кредиту шляхом проведення розрахунків у безготівковій формі, при цьому допустив порушення умов договору щодо термінів повернення кредиту та відсотків, що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку відповідача НОМЕР_1 за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 37 803,04 грн., 17 554,90грн. - за відсотками, 5185,74 грн. - пеня та 3062,07 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. (а.с.107-112)

19 листопада 2013 року, позивач направляв відповідачеві претензію в якій вимагав провести оплату заборгованості у розмірі 37 803,04 грн., де 37 803,04 грн. - основна заборгованість, 9 389,44 грн. - заборгованість по відсотках, 1 020,69 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом, 1 781,61 грн. - пеня. (а.с.54-56)

02 липня 2014 року, оскільки погашення заборгованості не відбувалось, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 63 605,75 грн., а саме 37 803,04 грн. - заборгованості за кредитом, 17 554,90 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 3062,07 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 5185,74 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання. (а.с.2-7)

03 вересня 2014 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 63 605,75 грн., а саме 37 803,04 грн. - заборгованості за кредитом, 17 554,90 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 3062,07 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 5185,74 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання, стягнуто з відповідача на користь позивача 37 803,04 грн. - заборгованості за кредитом, 17 554,90 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 5 185,74грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання , 3 062,07 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827,00 грн. - судового збору. (а.с.150-153)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 подала до ПАТ КБ "ПриватБанк" заяву про відкриття поточного рахунку, згідно умов якої банк за рахунок вільних грошових ресурсів надав клієнту ліміт у розмірі 50 000,00 грн. - з 03 березня 2011 року та у розмірі 62 500,00 грн. - з 04 лютого 2013 року та погодився на обслуговування даних лімітних коштів клієнта у межах ліміту, визначеного банком, де порядок встановлення та зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування лімітом визначені Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку. Відповідач погодилася з даними Умовами і підписала дану заяву, а також цим визнала що її заява разом та карткою зі зразками підписів і відбитком її печатки, з урахуванням прав та обов'язків сторін визначених Умовами та правилами надання банківських послуг, складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Посилання ФОП ОСОБА_2 на те, що нею не укладався договір банківського обслуговування, а тому всі вимоги банку до неї є безпідставними, колегія суддів оцінює критично, оскільки, за вимогами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2 при відкритті поточного банківського рахунку погодилась на використання наданих даним банком лімітних коштів за "Умовами та правилами надання банківських послуг" встановлених цим банком. Зазначені кошти були отримані підприємцем і використовувались нею у своїй господарській діяльності.

Згідно ч.2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким, чином, відкриття поточного рахунку відповідачу, на підставі письмової заяви останньої, та надання їй банком, на підставі цієї заяви, лімітних коштів у розмірі 50 000,00 грн. - з 03 березня 2011 року та у розмірі 62 500,00 грн. - з 04 лютого 2013 року, відповідно з "Умовами та правилами надання банківських послуг", відповідало бажанню та внутрішньому волевиявленню сторін та унормовується з вимогами ст. 1054 ЦК України, тобто складають Договір банківського обслуговування. Дана угода підписана сторонами та спрямована на реальне настання правових наслідків (банку - на можливість отримання відсотків за користування наданими клієнту коштами, а клієнту - можливості використовувати у своїй господарській діяльності коштів банку в межах встановленого ліміту з сплатою встановлених відсотків). Добровільна необізнаність ФОП ОСОБА_2 з умовами використання наданих їй банком лімітних коштів, не є підставою для невизнання укладеної між сторонами угоди, оскільки ознайомлення з цими "Умовами та правилами надання банківських послуг" залежало виключно від волі та бажання останньої. Відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитків печатки, приєднався і зобов'язався при користуванні лімітними коштами, виконувати умови, викладені в "Умовах та правилах надання банківських послуг".

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку відповідача відповідача - НОМЕР_1 за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року, вбачається, що відповідач використовувала кошти кредиту для проведення розрахунків у своїй господарській діяльності та, станом на 30 квітня 2014 року, утворилась перед банком заборгованість по основному тілу кредиту у розмірі 37 803,04 грн., 17 554,90 грн. - по відсотка та 3062,07 грн. - винагороди за користування кредитом.

Крім того, на час прийняття рішення судом першої інстанції відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по простроченому кредиту в сумі 37 803,04, заборгованості по простроченим відсоткам в сумі 17 554,90 грн. та заборгованості по сплаті комісії (винагороди за користування кредитом) в сумі 3062,07 грн. суду не надав, отже дані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія, перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань судом першої інстанції, прийшла до висновку, що розрахунок заборгованості, який був поданий в якості обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" щодо стягнення заборгованості, здійснений відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг", а в матеріалах справи містяться виписки по рахункам, що підтверджують правильність та обґрунтованість вказаної заборгованості, з якими повністю погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитків печатки, погодилася з своїми обов'язками, проте порушив свої зобов'язання, викладені в "Умовах та правилах надання банківських послуг".

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.18.5.1 Умов встановлено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п.3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені з урахуванням визначеного п.3.18.5.4 Умов порядку нарахування пені, господарський суд прийшов до правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 5 185,74 грн. - пені, яку нараховано за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісії (винагороди за користування кредитом), є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку, що первісні позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності з вимогами чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 03.09.14 р. у справі №924/937/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/937/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.