Ухвала суду № 40979166, 14.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Провадження № 22-ц/790/6493/14 Головуючий: 1 інстанції

Справа №622/985/14-ц Калайда І.С.

Категорія: договірні Доповідач: Даниленко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: судді - Даниленка В.М.,

суддів: Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,

при секретарі: Каменській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 06 серпня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору №б/н від 07.03.2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав в банківській установі кредит у розмірі 8 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банківська установа свої договірні зобов'язання за кредитним договором б\н від 07.03.2006 року, укладеним з позичальником ОСОБА_2, виконала в повному обсязі, надавши останньому кредит у розмірі 8 000,00 грн., проте позичальник ОСОБА_2 узяті на себе зобов'язання належним чином не виконує й умови кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом, а також сплати відсотків за користування кредитними коштами порушує, у зв'язку з чим виникла значна кредитна заборгованість, загальний розмір якої станом на 30 травня 2014 року становить 17 799,53 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 8 196,35 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 9 603,18 грн. При цьому від вказаної суми кредитної заборгованості віднімається сума заборгованості, яку вже було стягнуто з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за судовим наказом, виданим Золочівським районним судом Харківської області від 08.01.2008 року, у розмірі 10 527,41 грн. Крім того, банківською установою позичальнику ОСОБА_2 нараховані штрафи: 500,00 грн. (фіксована складова) та 363,61 грн. (процентна складова) за порушення ним узятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим загальна сума кредитної заборгованості позичальника ОСОБА_2, яка підлягає стягненню з останнього на користь банківської установи становить 8 135,73 грн.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що позичальник ОСОБА_2. в добровільному порядку повертати банківській установі запозичені кредитні кошти не бажає, позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» просив суд у примусовому порядку стягнути з останнього на його користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.03.2006 року в розмірі 8 135,73 грн., а також судові витрати, понесені ним по справі.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Харківської області від 06 серпня 2014 року у відкритті провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено з підстав, передбачених п.2. ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивача ПАТ КБ «Приватбанк» ставиться питання про скасування зазначеної ухвали судді районного суду, як незаконної, та направлення матеріалів справи до суду першої інстанції для її розгляду по суті.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді районного суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом ПАТ КБ «Приватбанк» з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя районного суду виходив із того, що Золочівським районним судом Харківської області вже видано судовий наказ від 08 січня 2008 року, який набрав законної сили, про стягнення з позичальника ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» кредитної заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.03.2006 року у розмірі 10 527,41 грн., тобто є таке, що набрало законної сили судове рішення у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Однак, з таким висновком судді районного суду в даному випадку судова колегія погодитись не може, оскільки цей висновок є помилковим та таким, що не ґрунтується на матеріалах справи.

Статтями 1, 2, 3 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Процесуальний порядок відкриття провадження у цивільній справі судом регламентовано законодавцем у ст. 122 ЦПК України.

Згідно частини першої коментованої статті суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, на який послався суддя районного суду, приймаючи оскаржуване процесуальне рішення, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення суду, що набрало законної сили, або ухвали суду про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову, або ухвали про закриття провадження у справі у зв'язку із укладенням мирової угоди сторін. У цих випадках спір остаточного розв'язано судом або безпосередньо сторонами під контролем суду, і повторне звернення до суду не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, що надійшла на розгляд до апеляційного суду, Золочівським районним судом Харківської області, дійсно був виданий судовий наказ від 08 січня 2008 року, який набрав законної сили, про стягнення з позичальника ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» кредитної заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.03.2006 року в розмірі 10 527,41 грн.

Разом із тим, позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк», за якою було відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі оскаржуваною ухвалою, містить вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 кредитної заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.03.2006 року зовсім за інший період, а саме станом на 30.05.2014 року, при чому з урахуванням суми кредитної заборгованості, вже стягнутої з позичальника ОСОБА_2 судовим наказом Золочівського районного суду Харківської області від 08 січня 2008 року.

Тобто заявлені ПАТ КБ «Приватбанк» позовні вимоги до позичальника - відповідача ОСОБА_2, не є тотожними вимогам, стосовно яких Золочівським районним судом Харківської області було видано судовий наказ від 08 січня 2008 року, в зв'язку з чим суддя Золочівського районного суду Харківської області безпідставно відмовив у відкритті провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, пославшись на п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, ухвала судді Золочівського районного суду Харківської області від 06 серпня 2014 року, яка є предметом апеляційного оскарження, не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з додержанням вимог процесуального закону, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України скасувати це судове рішення та передати питання про відкриття провадження у цивільній справі на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити частково.

Ухвалу судді Золочівського районного суду Харківської області від 06 серпня 2014 року - скасувати.

Матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості направити на новий розгляд до Золочівського районного суду Харківської області для вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі відповідно до вимог діючого цивільного процесуального законодавства.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: