Ухвала суду № 40976141, 08.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 р. м.Львів Справа № 876/98/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й..

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-7712/12/1370 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича компанія «Львівхолод» до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

31.08.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича компанія «Львівхолод» (далі - ТзОВ «ТВК «Львівхолод») звернулося з позовом до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000430803/6748 від 26.07.2012 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 10328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сума податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних ТзОВ «Золотий Лев», правомірно включена ТзОВ «ТВК «Львівхолод» до податкового кредиту за січень 2012 року, а реальність господарських операцій підтверджується належними первинними документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив відповідач, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за невідповідності висновків суду обставинам справи. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «ТВК «Львівхолод» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Золотий лев» за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 16.07.2012 р. № 378/34-00/01553681.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.185, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження ПДВ за січень 2012 року на суму 43517,46 грн.

На підставі акту перевірки та відповідно до встановлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2012 року за № 0000430803/6748, яким збільшено ТзОВ «ТВК «Львівхолод» грошове зобов'язання з ПДВ на суму 65276,19 грн, з яких 43517,46 грн - зобов'язання за основним платежем та 21758,73 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про те, що послуги позивачем фактично не отримані від ТзОВ «Золотий Лев», а тому податкові накладні, виписані ТзОВ «Золотий Лев», не дають права підприємству ТзОВ «ТВК «Львівхолод» на формування податкового кредиту за такими накладними.

Надаючи правову оцінку вказаним відносинам, суд враховує наступне.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 р. № 143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 цього Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

На підтвердження господарських операцій позивачем надано належним чином оформлені копії первинних документів, зокрема: договір підряду № 1331 від 03.01.2012 р. та договір підряду № 8/1332 від 03.01.2012 р., укладений позивачем та ТзОВ «Золотий Лев», довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2012 р., акт № 9/01 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 р., акт № 7/01 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 р., акт № 8/01 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, акт № 11/01 приймання виконаних робіт за січень 2012 р., акт № 12/01 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 р., акт № 10/01 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2012 року, копії податкових накладних, довідку № 18/07-03 від 18/07/2012 ТзОВ «Золотий Лев», лист № 18/07 від 18.07.2012 року ТзОВ «Золотий Лев» про виробничі потужності ТзОВ «Золотий Лев» станом на 01.07.2012 р.; копію декларації про початок виконання будівельних робіт від 05.01.2011 р.; акт № 601 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 31.03.2012 р., акт № 604 приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єк-тів від 31.03.2012 р.; копії платіжних доручень на підтвердження оплати.

Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п.201.6. ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Для підтвердження факту правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем були надані та дослідженні в судовому засіданні акти виконаних робіт, податкові накладні, які оформлені згідно вимог чинного законодавства. Податкові накладні виписані зареєстрованими в установленому законом порядку суб'єктами господарювання, платниками податку на додану вартість, чого відповідачем не спростовано.

Частиною четвертою статті 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає сумнів.

Зібрані у справі докази свідчать про належне виконання господарських зобов'язань позивачем та зазначеним у акті перевірки контрагентами. Всі податкові накладні отримані позивачем від контрагентів, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме ст.201 Податкового кодексу України, а тому останній має право на формування податкового кредиту на підставі таких накладних.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

З врахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року в адміністративній справі № 2а-7712/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В. Гуляк

Н.М. Судова-Хомюк