Постанова № 40973868, 10.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ10 вересня 2014 р. Справа № 804/12108/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняЩербак А.Ю. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Буря О.Є. Донцов Є.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» до Східно-Дніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002112200 від 24.07.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» звернулося з позовом до Східно-Дніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.07.2014р. №0002112200, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 1020 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту від 24.07.2014р. №16/22/30155197 «Про відмову посадових осіб ТОВ «Кварцит ДМ» від надання копій документів» посадовим особам Східно-Дніпровської ОДПІ до проведення позапланової документальної виїзної перевірки, при цьому, було повідомлено позивача, що штраф у розмірі 1020 грн. застосований до позивача за неподання документів за вимогами про надання документів від 16.07.2014р., 17.07.2014р. та від 21.07.2014р. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню на підставі того, що перевірка на підприємстві позивача проводилась у період з 16.07.2014р. по 25.07.2014р. та всі необхідні для перевірки документи були надані посадовим особам відповідача, за результатами перевірки був складений відповідний акт від 31.07.2014р. Щодо надання документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого податкового законодавства, то позивач вважає, що у наданих податковою інспекцією запитах від 16.07.2014р., від 17.07.2014р. та від 21.07.2014р. не було зазначено про які порушення вимог податкового законодавства ці документи свідчать, а тому у відповідача були відсутні підстави для надання таких документів про що було повідомлено відповідача листом від 24.07.2014р. При цьому, позивач вказує і на те, що застосування штрафу повторно до позивача за неподання документів є незаконним у зв'язку з тим, що за неподання позивачем документів за запитами від 16.07.2014р., 17.07.2014р. та від 21.07.2014р. податковою інспекцією 23.07.2014р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002042200 про застосування штрафу у розмірі 510 грн., яке оскаржується в судовому порядку, а його правомірність не встановлена судом, а тому вважає, що у відповідача були відсутні підстави для накладення штрафу на підприємство позивача у розмірі 1020 грн. Окрім того, представник позивача зазначає і про те, що відповідачем у порушення вимог податкового законодавства вимагались у позивача оригінали документів, а не їх копії, в той же час, надання їх у ході проведення перевірки підтверджено змістом акту від 31.07.2014р., а тому вважає, що висновки акту від 24.07.2014р. про відмову посадових осіб позивача від надання належним чином засвідчених копій документів посадовим особам відповідача до проведення позапланової документальної виїзної перевірки є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам та є неправомірними, а складене на підставі вказаного акту оспорюване податкове повідомлення-рішення є незаконним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у наданих письмових запереченнях просив відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю посилаючись на те, що податкова інспекція вважає винесене податкове повідомлення-рішення правомірним та законним у зв'язку з тим, що згідно з наказом від 16.07.2014р. №370 проводилась позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ейс Бізнес» у липні 2011р., з ТОВ «СС Трейд» у січні 2013р., з ТОВ «Едміт» у січні 2014р., з ТОВ «Агрос Дніпро» у лютому, березні та квітні 2014р., з ТОВ «Торгівельний дім «Мегатекс» у березні 2014р. У ході перевірки представнику позивача було вручено вимогу податкової інспекції від 21.07.2014р. про надання копій документів та в цей же день позивачем було відмовлено у наданні копій документів про що перевіряючим був складений акт про відмову у наданні документів, від підписання якого директор підприємства та головний бухгалтер відмовилися у зв'язку з чим до підприємства була застосована штрафна санкція у розмірі 510 грн. на підставі п.п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України. Також у ході перевірки представнику позивача було вручено вимогу від 22.07.2014р. про надання документів, однак 24.07.2014р. позивачем було надано письмову відмову від надання для перевірки документів, вказаних у вимозі, а тому враховуючи повторність порушення, перевіряючими складено акт від 24.07.2014р. про відмову від надання документів та зафіксовано повторне порушення позивачем вимог п.п.16.1.5, п.16.1 ст.16, п.85.2 ст. 85 ПК України. В акті перевірки від 31.07.2014р. зроблено запис про відмову позивача від надання документів та застосування штрафної санкції у розмірі 1020 грн. (арк.32 акту). Окрім того, представник відповідача вказує і на те, що згідно до вимог п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надавати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» зареєстровано як юридична особа 10.02.1999р. Васильківською районною державною адміністрацією за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, селище Васильківка, Балка Лабзунова,1, з 01.03.1999р. перебуває на обліку як платник податків у Східно-Дніпровській ОДПІ, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією статуту позивача та наявними в матеріалах справи доказами (а.с.7-16).

У період з 16.07.2014р. по 25.07.2014р. податковою інспекцією згідно із ст.20,75, п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.82 ПК України та відповідно до наказу ДПІ від 15.07.2014р. №370 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ейс Бізнес» у липні 2011р., з ТОВ «СС Трейд» у січні 2013р., з ТОВ «Едміт» у січні 2014р., з ТОВ «Агрос Дніпро» у лютому, березні та квітні 2014р., з ТОВ «Торгівельний дім «Мегатекс» у березні 2014р. за результатами якої було складено акт №463/22/30155197 від 31.07.2014р.(а.с.15-42).

В той же час, перед проведенням перевірки та у ході проведення перевірки, податковою інспекцією 16.07.2014р., 17.07.2014р.,21.07.2014р. та 22.07.2014р. були сформовані вимоги «Про надання документів» у яких податкова інспекція вимагала від позивача надати оригінали документів згідно наведеного у запитах переліку у строки до 16.07.2014р. до 12-00 години, до 17.07.2014р. до 17.00 години, до 21.07.2014р. до 15-00 години, до 22.07.2014р. до 15-00 години посилаючись на норми ст.20, ст.73, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України (а.с.43-45,51).

23.07.2014р. на підставі акту від 23.07.2014р. податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002042200 про застосування до позивача штрафу за не надання документів до перевірки у розмірі 510 грн.

24.07.2014р. позивач на вимогу податкового органу від 21.07.2014р. направив на адресу відповідача лист за №13/07/14 в якому зазначив, що всі документи до перевірки були вже надані раніше та надав пояснення щодо додаткових документів, які вимагалися податковою інспекцією (а.с.46-47).

Також, 24.07.2014р. податковою інспекцією було складено акт про відмову у наданні документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки посадовими особами ТОВ «Кварцит ДМ» за №16/22/301155197 в якому зазначено, що 24.07.2014р. позивач подав письмову відмову від надання для перевірки документів, вказаних у вимозі у зв'язку з чим зафіксовано повторне порушення позивачем вимог п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.85.2 ст.85 ПК України (а.с.59).

На підставі вищевказаного акту, 24.07.2014р. податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002112200 згідно якого за порушення ст.85 п.85.2 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у розмірі 1020 грн. (а.с.48-49).

Позивач оспорює вказане податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014р. та вважає, що застосування повторно штрафу до позивача є протиправним та незаконним, просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002112200 від 24.07.2014р. з урахуванням надання позивачем всіх необхідних документів у ході проведення перевірки про що свідчить акт перевірки від 31.07.2014р. та з урахуванням того, що податковим органом було застосовано штраф до позивача за неподання документів до перевірки згідно податкового повідомлення-рішення від 23.07.2014р. у розмірі 510 грн., яке на даний час також позивачем оскаржується у судовому порядку, при цьому, позивач вважає, що витребування у ході перевірки оригіналів документів суперечить вимогам податкового законодавства України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів(засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи.

В той же час, за приписами п.п.16.1.5 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законом) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надавати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, згідно п.85.5 ст.85 ПК України забороняється вилучення оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів з винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальних законодавством.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платник податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платники податків звільняються від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що направлення відповідної вимоги податковою інспекцією щодо витребування копій первинних бухгалтерських документів до платника податків відбувається один раз до початку проведення перевірки, з оформленням податковою інспекцією вимоги, яка повинна містити перелік документів, які запитуються, а також підстави для надіслання запиту, який повинен бути підписаний керівником контролюючого органу або його заступником. При цьому, платник податків зобов'язаний подати на вимогу податкової інспекції витребувані документи протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту за умови, якщо запит складений з дотриманням п.73.3 ст.73 ПК України.

Так, як вбачається зі змісту запиту податкової інспекції від 16.07.2014р. «Про надання документів» він не містить підстав для витребування у позивача документів, при цьому, у запиті податкова інспекція вимагає від позивача надання оригіналів первинних документів, що є порушенням вимог п.85.5 ст.85 ПК України, оскільки за вказаною нормою забороняється вилучення оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів з винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальних законодавством.

При цьому, у вказаній вище вимозі надано позивачеві строк для надання документів до 12.00 години 16.07.2014р., що не відповідає вимогам п.73.3 ст.73 ПК України щодо надання первинних бухгалтерських документів протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.

Що стосується вимог податкової інспекції від 17.07.2014р., від 21.07.2014р. та від 22.07.2014р. «Про надання документів», які, як вбачається зі змісту цих вимог, направлялися в доповнення до вимоги від 16.07.2014р. у ході проведення перевірки, яка проводилася з 16.07.2014р. по 25.07.2014р., ці вимоги не містять підстав для їх направлення, підписані начальником відділу податкового аудиту, що є порушенням вимог п.73.3 ст.73 ПК України, оскільки вимоги податкового органу повинні містити підстави для їх направлення та підписуватися лише керівником державної податкової служби або його заступником, при цьому, вказаними нормами не передбачено направлення додаткових вимог у ході проведення перевірки та начальнику відділу податкового аудиту нормами податкового законодавства України не надано повноважень на формування відповідних вимог на адресу платника податків.

З огляду на наведене, платник податку був звільнений від обов'язку надавати відповідь на вимоги податкового органу, які були оформлені з порушенням порядку, встановленого нормами ст.73 ПК України.

Проте, незважаючи на оформлення податковою інспекцією письмових вимог з порушенням ст.73 ПК України, позивачем надавалися до перевірки первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача, що підтверджується, як змістом відповіді позивача 24.07.2014р. на вимогу податкової інспекції від 21.07.2014р., так і змістом акту перевірки від 31.07.2014р., у якому податковим інспектором зазначено про те, що бухгалтерські та податкові документи для перевірки надавалися бухгалтером ТОВ «Кварцит ДМ» Старостенко О.І. (а.с.15,46-47).

Окрім того, як встановлено в судовому засіданні, податковим органом у ході проведення перевірки з 16.07.2014р. по 25.07.2014р. - 23.07.2014р. податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002042200 про застосування до позивача штрафу у розмірі 510 грн. за неподання первинних бухгалтерських документів до перевірки на підставі ст. 121 ПК України, що підтверджується як матеріалами справи, так і поясненнями представників сторін.

Отже, застосування до позивача штрафу за неподання оригіналів бухгалтерських документів та їх копій контролюючим органам повторно ще і 24.07.2014р. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням у межах однієї і тієї самої перевірки, яка проводилася з 16.07.2014р. по 25.07.2014р. є безпідставним з огляду на те, що у відповідності до вимог ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За приписами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних судах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником відповідача у ході судового засідання не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про обґрунтованість прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 24.07.2014р. про застосування до позивача штрафу на підставі ст.121 ПК України у межах проведення однієї перевірки у період з 16.07.2014р. по 25.07.2014р. з урахуванням вищенаведених обставин та норм чинного податкового законодавства України і норм ст.61 Конституції України.

При цьому, судом критично оцінюється встановлення податковим інспектором у акті про відмову у наданні документів від 24.07.2014р. у межах однієї перевірки фіксування повторності порушення позивачем вимог п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.85.2 ст.85 ПК України, виходячи з того, що згідно до вимог статті 121 ПК України застосування штрафу у розмірі 1020 грн. відбувається за вчинення платником податків тих самих дій, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.

Тобто, повторністю може бути визнано вчинення таких самих дій, але вчинених платником податку протягом року та за результатами будь-яких інших перевірок, які будуть проводитися контролюючим органом упродовж року, оскільки, як зазначалося вище, за нормами ст. 61 Конституції України, яка має вищу юридичну силу, передбачено, що ніхто не може двічі бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Також, судом не може бути прийнято до уваги та покладено в основу даного судового рішення надана представником відповідача у ході судового розгляду справи копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2014р. у справі №804/12106/14 про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2014р. №0002042200 про застосування до позивача штрафу у розмірі 510 грн. за яким позивачеві у задоволенні позову відмовлено, з огляду на те, що зазначене судове рішення не набрало законної сили, не може бути належним доказом правомірності прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для звільнення від доказування у розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, та з урахуванням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Статтями 7,8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн., сплачені позивачем згідно квитанції № 1/450 від 08.08.2014р.(а.с.2).

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ» до Східно-Дніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002112200 від 24.07.2014р. - задовольнити.

Cкасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002112200 від 24.07.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварцит ДМ»(52600, Дніпропетровська область, смт.Васильківка, Балка Лабзунова,1, код ЄДРПОУ 30155197) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15.09.2014р.

Суддя С.О. Конєва