Ухвала суду № 40967384, 14.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р. Справа № 5081/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. у справі № 803/729/14 за позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України у Волинській області, Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Служби безпеки України у Волинській області (УСБУ у Волинській області, відповідач-1), Служби безпеки України (СБУ, відповідач-2) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відсутні правові підстави для застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 в частині перерахунку позивачу розміру одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності на вищу.

У поданій апеляційній скарзі позивач - ОСОБА_1 просить зазначену постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що право на пільги зберігається за військовослужбовцями, яких звільнено зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років. У разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Крім того апелянт зазначає, що подією, з настанням якої законодавством передбачено набуття військовослужбовцями права на перерахунок одноразової грошової допомоги у випадку зміни групи інвалідності на вищу є встановлення вищої групи інвалідності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд приходить до переконання про те, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 проходив службу в органах СБУ з 01 жовтня 1973 року по 31 липня 1997 року. Позивачем отримано захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, що спричинило стійку втрату працездатності.

15 серпня 1997 року, за результатами медичного огляду, МСЕК визначено ступінь втрати ОСОБА_1 професійної працездатності у відсотках, який становив 50 % , що підтверджується відповідною довідкою № 014661 від 15 серпня 1997 року (а.с.13).

У зв'язку з встановленням позивачу третьої групи інвалідності по причині захворювання, яке отримане в період проходження військової служби, останньому у 1997-1998 роках виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 3-річного грошового утримання 13 930 грн. 20 коп. Дана обставина стверджується заключенням щодо виплати одноразової грошової допомоги від 26 серпня 1997 року, видатковими касовими ордерами №№ 3221, 3228 від 31 грудня 1997 року, №№ 2689, 2715 від 10 грудня 1998 року (а.с.33-35).

З 12 липня 2013 року ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності по причині захворювання, яке отримане в період проходження військової служби (довідка МСЕК від 28 серпня 2013 року № 0060029) (а.с.14).

29 серпня 2013 року позивач звернувся із заявою до УСБУ у Волинській області про виплату йому одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним із проходженням військової служби (а.с.15).

Листом № 54/16/2146 від 12 листопада 2013 року УСБУ у Волинській області позивачу відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки для виплати різниці одноразової грошової допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності колишнім військовослужбовцям СБУ, які до набрання чинності Порядком №499, отримали одноразову грошову допомогу за попередньою групою інвалідності на підставі статті 29 Закону України "Про Службу безпеки України", немає правових підстав.

Згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Відповідно до пунктів другого, третього вказаної постанови установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 499 у разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідно до частини 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, з наведених норм законодавства вбачається, що перерахунок одноразової грошової допомоги військовослужбовцю має здійснюватися на підставі Порядку № 499 у випадку встановлення та зміни групи інвалідності на вищу після 01 січня 2007 року.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 третю групу інвалідності встановлено 15 серпня 1997 року, тобто раніше дати, із настанням якої законодавством передбачено набуття військовослужбовцями права на перерахунок одноразової грошової допомоги у випадку зміни групи інвалідності на вищу, та змінено її на вищу - другу групу інвалідності 12 липня 2013 року.

У зв'язку із наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку відсутні правові підстави для застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 в частині перерахунку позивачу розміру одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності на вищу.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За змістом статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки відмова у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги на підставі Порядку № 499 визнана правомірною, то колегія суддів не вбачає підстав для стягнення в користь позивача моральної шкоди.

Відтак, на переконання колегії суддів, відмовляючи у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі Порядку № 499, УСБУ у Волинській області і Служба безпеки України діяли в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому підстави для визнання дій неправомірними та, відповідно, про зобов'язання відповідачів вчинити дії, про стягнення завданої моральної шкоди відсутні.

На думку колегії суддів, доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають і вищезазначених висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. у справі №803/729/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя Я.С. Попко

суддя Р.П. Сеник