Постанова № 40967002, 14.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2014 р. № 820/16285/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Пекареніна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.05.2014 року №172-1, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 154794,88 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в повному обсязі та вчасно сплачує суму орендної плати за земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а тому відповідачем неправомірно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи адміністративного позову, просив суд прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав до суду заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де вказав, що податкове повідомлення - рішення винесене контролюючим органом є законними та скасуванню не підлягає.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Суб'єктами права власності на землю відповідно до пункту "б" статті 80 Земельного кодексу України є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 Закону України № 161-XIV орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року № 1378-IV.

Згідно з ч. 5 ст. 5 вказаного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 13 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 в порядку статті 14 Закону України "Про оренду землі", розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміні коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі положеннями ст. 30 Закону України № 161-XIV зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.06.2013 року між ОСОБА_3 та Харківською міською радою укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 0,0671 га., для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-3" (авто мийка, кафе, офіс) (а.с. 6-8).

Договір укладено строком до 01.09.2017 року (п. 8 Договору).

Згідно з п. 9 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік складає 8 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки (1934936 грн.) і складає 154794,88 грн., а на місяць - 12899,57 грн. Тобто, позивач має право сплачувати орендну плату за землю рівними частками щомісячно.

26.07.2013 року між сторонами було погоджено акт приймання-передачі земельної ділянки (кадастровий номер 6310138800:02:011:0007) (а.с. 11).

Право оренди вище зазначеної земельної ділянки підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 12).

27.05.2014 року Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №172-15, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 154794,88 грн. (граничний строк сплати 60 днів від дати вручення) (а.с. 5).

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням - рішенням, та оскаржив його до головного управління Міндоходів у Харківській області.

Рішення головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.09.2014 року №5420/Ш/20-40-10-04-17 скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін (а.с. 15-17).

Згідно із підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об'єктом плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

У відповідності до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з частиною 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Таким чином, платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, зокрема є землекористувач, у якого виникає обов'язок по сплаті податку з моменту виникнення права користування земельною ділянкою.

З копій квитанцій наданих позивачем, судом встановлено, що ОСОБА_3 у відповідності до умов договору сплачено суму орендної плати за землю (а.с. 13).

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 22.08.2014 року №12632/14/20-38-15-17, що підтверджує факт відсутності у позивача станом на 22.08.2014 року боргу з орендної плати за землю (а.с. 14).

Тобто, суд доходить до висновку, що у позивача відсутня заборгованість по орендній платі за землю.

Суд зауважує на той факт, що відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається зі спірного податкового повідомлення-рішення, воно було прийнято на підставі положень п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Судовим розглядом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що переходу саме права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, від одного власника до іншого не відбувалось.

Як вже зазначалось вище, позивач має право сплачувати орендну плату за землю рівними частками щомісячно, згідно п. 9 договору від 19.06.2013 року.

Таким чином, суд зазначає, що у відповідача відсутні законні підстави вимагати сплати позивачем орендної плати за землю за рік одним платежем.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення діяв поза межами, та не у порядку визначеному діючим податковим законодавством України.

Таким чином, суд знаходить позов ОСОБА_3 обґрунтованим, документально підтвердженим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.05.2014 року №172-1, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 154794,88 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2014 року.

Суддя М.О. Лук`яненко