Ухвала суду № 40966754, 14.10.2014, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4519/14-ц

УХВАЛА

Іменем України

14 жовтня 2014 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 директора ПП «Земельно-кадастрове бюро» про порушення умов договору № 201 від 2706.2008 року про виконання робіт (надання послуг) директором ПП «Земельно-кадастрове бюро» ОСОБА_2

Ухвалою суду від 03.10.2014 року по даній справі було відкрито провадження.

14 жовтня 2014 року через канцелярію суду позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову позивач просить в якості забезпечення позову накласти арешт на майно (земельну ділянку) за адресою: смт. Стрижавка, вул. Василівка, 3, Вінницького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_3 і яка на цей час померла. В жовтні 2014 року спливає шестимісячний термін для подання заяв на оформлення права власності на цю земельну ділянку, і вона перейде у власність чоловіка померлої або інших спадкоємців. Вказана земельна ділянка межує з земельною ділянкою позивача, а абрис (контур) цієї межі є предметом і підставою спору в даній цивільній справі. Вважає, що оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ознайомившись з заявою, оглянувши матеріали цивільної справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи між сторонами існує спір щодо виконання умов договору, однак в заяві про забезпечення позову відсутні відомості щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Виходячи з встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір, однак відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також те, що земельна ділянка, на яку просить позивач накласти арешт, належить не відповідачу, тоді як відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства арешт, як захід забезпечення позову, можна накласти на майно відповідача. Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд. Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ: Ю.Ф.Карпінська