Рішення № 40965294, 14.10.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/2150/14 Головуючий в суді І інстанції: Рядча Т.І.

Категорія: 27 Доповідач: Чиркова К.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року жовтня місяця 14 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 04 червня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 25 квітня 2008 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 3000 грн. зі сплатою 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 12 місяців.

Оскільки ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, станом на 24.02.2014 року має заборгованість у сумі 16623 грн. 68 коп., що складається із заборгованості за кредитом у сумі 1755 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 7910 грн. 89 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 5690 грн.; а також штрафи - 500 грн. (фіксована частина), 767 грн. 79 коп. (процентна складова), позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість у сумі 16623 грн. 68 коп. та судові витрати.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 04 червня 2014 року позов задоволено.

Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 16623 грн. 68 коп. за кредитним договором від 25.04.2008 року, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 1755 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 7910 грн. 89 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом 5690 грн.; штраф 500 грн. (фіксована частина) та 767 грн. 79 коп. (процентна складова), а також судовий збір 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.

Письмові заперечення на подану апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено та підтверджуються матеріалами справи, що 25 квітня 2008 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав на платіжну картку кредит у розмірі 3000 грн. зі сплатою 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 12 місяців.

Кредит надано на Умовах і правилах надання банківських послуг, з якими ОСОБА_3 був ознайомлений, про що свідчить його підпис (а.с. 8 зворот).

Відповідно до пункту 5.4 Правил користування платіжною картою, встановлені наступні строки погашення по кредиту: строк погашення відсотків - щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту - в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного по платіжній картці (в полі «місяць»).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_3 станом на 24.02.2014 року має заборгованість у сумі 16623 грн. 68 коп., яка утворилася з жовтня 2009 року (а.с. 4-6).

Пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою визначено, строк дії картки вказується на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

Пунктом 3.1.3 Правил встановлено, що після закінчення строку дії відповідна катка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії картки) не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг з виконання операцій по картковому рахунку, та при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

У матеріалах справи відсутні докази про продовження строку дії кредитного договору, а також того, що після закінчення строку дії платіжної картки відповідач продовжував нею користуватися, або отримав у публічному акціонерному комерційному банку «ПриватБанк» нову кредитну картку.

Таких доказів не надано представником банку і у ході розгляду справи в апеляційному порядку.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

ОСОБА_3 у ході судового розгляду справи у суді першої інстанції заявив клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності (а.с. 26).

Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, позовна давність за домовленістю сторін збільшена не була, а тому до даних правовідносин має застосовуватися загальна позовна давність передбачена ст. 257 ЦК України.

Із заяви позичальника, яка є складовою частиною кредитного договору, вбачається, що заборгованість за кредитним договором погашається щомісячними платежами в розмірі 420 грн. (а.с. 8 зворот).

Останній платіж позичальник здійснив 10 вересня 2009 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, випискою з особового рахунку ОСОБА_3 та наданими ним квитанціями про сплату кредитної заборгованості.

Таким чином, повернення кредитних коштів визначено періодичними щомісячними платежами, тому у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів має обчислюватись із моменту настання строку погашення чергового платежу.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року, що відповідно до ст. 360 -1 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи, що останній платіж за кредитним договором ОСОБА_3 здійснив 10.09.2009 року, а публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості лише 14 квітня 2014 року, тобто за межами трирічного строку позовної давності.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначені вище норми закону уваги не звернув, не врахував подану відповідачем заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності і не з'ясував строк з якого у банка виникає право на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строків позовної давності.

На підставі викладеного, ст.ст. 256, 257, 266 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 04 червня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: