Рішення № 40962343, 25.09.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5187/14-ц

Номер провадження 2/522/5137/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та моральної шкоди, в якому просила: стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики грошей від 13.10.2010 року, з урахуванням встановлених індексів інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення, у розмірі 222631,45 грн. та заборгованість за Договором позики грошей від 07.02.2011 року, з урахуванням встановлених індексів інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення, у розмірі 55030,63 грн.; стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках грошові кошти у розмірі 102338 гривень, в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 3897,60 грн., в якості відшкодування понесених судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 13.10.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики грошей, відповідно до якого, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв 168000 гривень, що на момент підписання договору становило 21000 дол. США, з зобов'язанням повернути грошові кошти у визначені договором розмірі, строках і порядку, з урахуванням зміни курсу валют на момент розрахунку.

07.02.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики грошей, відповідно до якого, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв 44500 гривень, що на момент підписання договору становило 5500 дол. США, з зобов'язанням повернути грошові кошти у визначені договором розмірі, строках і порядку, з урахуванням зміни курсу валют на момент розрахунку.

Відповідач ОСОБА_2 при укладанні договорів позики від 13.10.2010 р. та 07.02.2011 р. діяв за письмовою згодою своєї дружини - ОСОБА_3

Грошові кошти за укладеними договорами позики відповідачами повернуті не були, що призвело до виникнення заборгованості.

В липні 2011 року представник позивача ОСОБА_5 та відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_2 досягли згоди щодо відшкодування заборгованості за договорами позик шляхом передання в оренду на 49 років земельної ділянки, що належить ОСОБА_4, площею 7,468 га та розташована на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив НОМЕР_4. земельна ділянка НОМЕР_5.

Було погоджено орендну плату у розмірі 340 гривень щомісячно, що відповідало розміру заборгованості за договорами позик від 13.10.2010 р. та 07.02.2011 р., з можливістю перегляду орендної плати раз у п'ять років.

28 липня 2011 року мав бути підписаний Договір оренди землі, проте ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знов ухилились від виконання взятих домовленостей та зобов'язань, чим спричинили позивачу моральну шкоду.

Представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адреси судових повісток. З клопотаннями про відкладення судового засідання не звертались.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та відносини сторін, а відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст.74 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та постановити заочне рішення відповідно до положень ст.224-227 ЦПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, давши оцінку доказам у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

13 жовтня 2010 року між ОСОБА_1, в особі представника за довіреністю ОСОБА_6, та ОСОБА_2 було укладено Договір позики грошей, відповідно до якого, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв 168000 гривень, що на момент підписання договору становило 21000 дол. США, з зобов'язанням повернути грошові кошти у визначені договором розмірі, строках і порядку, з урахуванням зміни курсу валют на момент розрахунку. Договір позики від 13.10.2010 р. був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Згідно п.13 Договору позики від 13.10.2010 р., ОСОБА_2 діяв за згодою своєї дружини, ОСОБА_3, що підтверджується заявою, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 13.10.2010 р. за реєстр. № 937.

Згідно п.7 Договору позики від 13.10.2010 р., ОСОБА_2 після спливу строку повернення позики зобов'язаний повернути позику протягом строку, встановленого вимогою Позикодавця, але не пізніше ніж за 30 днів з дня одержання повідомлення, відправленого нотаріусом або врученим під розписку.

18 травня 2012 року ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_6, через приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, було передано заяву на адресу ОСОБА_2 з вимогою повернення позики за Договором від 13.10.2010 р. з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за час прострочення в строк до 01 червня 2012 року.

Грошові кошти за договором позики від 13.10.2010 р. відповідачі не повернули.

07 лютого 2011 року між ОСОБА_1, в особі представника за довіреністю ОСОБА_6, та ОСОБА_2 було укладено Договір позики грошей, відповідно до якого, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв 44500 гривень, що на момент підписання договору становило 5500 дол. США, з зобов'язанням повернути грошові кошти у визначені договором розмірі, строках і порядку, з урахуванням зміни курсу валют на момент розрахунку. Договір позики від 07.02.2011 р. був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Згідно п.4 Договору позики від 07.02.2011 р., сума позики передана до 07.04.2011 р.

Згідно п.13 Договору позики від 07.02.2011 р., ОСОБА_2 діяв за згодою своєї дружини, ОСОБА_3, що підтверджується заявою, посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 07.02.2011 р. за реєстр. № 118.

Грошові кошти за договором позики від 07.02.2011 р. відповідачі у визначений строк не повернули.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до ст.541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що суму боргів за договорами позики від 13.10.2010 р. та 07.02.2011 р. має бути стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3

З урахуванням ст.524, 533 ЦК України та офіційного кусу НБУ гривні до дол. США на момент звернення з позовом, заборгованість за договором від 13.10.2010 р. становить 193953,90 грн.

З урахуванням ст.625 ЦК України, за договором від 13.10.2010 р. розмір інфляційних втрат за час прострочення становить 11624,15 грн., 3% річних за час прострочення - 17053,40 грн.

Загалом, за невиконання умов Договору позики від 13.10.2010 р. стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають грошові кошти у розмірі 222631,45 гривень.

З урахуванням ст.524, 533 ЦК України та офіційного кусу НБУ гривні до дол. США на момент звернення з позовом, заборгованість за договором від 07.02.2011 р. становить 50797,45 грн.

З урахуванням ст.625 ЦК України, за Договором від 07.02.2011 р. розмір інфляційних втрат за час прострочення становить 439,56 грн., 3% річних за час прострочення - 3793,62 грн.

Загалом, за невиконання умов Договору позики від 07.02.2011 р. стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають грошові кошти у розмірі 55030,63 гривень.

В липні 2011 року представник позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (батько ОСОБА_2.) досягли згоди щодо відшкодування заборгованості за договорами позик шляхом передання в оренду на 49 років земельної ділянки, що належить ОСОБА_4, площею 7,468 га та розташована на території Монашівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив НОМЕР_4. земельна ділянка НОМЕР_5. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Держ.акт серії ОД № 018859 від 19.11.2004 року).

Було погоджено орендну плату у розмірі 340 гривень щомісячно, що відповідало розміру заборгованості за договорами позик від 13.10.2010 р. та 07.02.2011 р., з можливістю перегляду орендної плати раз у п'ять років.

28 липня 2011 року мав бути підписаний Договір оренди землі, проте ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ухилились від укладення договору, чим спричинили позивачу моральну шкоду. Розмір заявленої позивачем моральної шкоди становить 102338 гривень.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в т.ч, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Стягненню з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача підлягають грошові кошти у розмірі 3775,80 гривень, в якості відшкодування судових витрат Позивача у вигляді сплачених судових зборів.

На підставі викладеного, керуючись ст.212-216, 224-226 ЦПК України, ст.23, 509, 524, 526, 530, 533, 541, 545, 610, 612, 625, 626, 629, 1046, 1049, 1050, 1167 ЦК України, ст.65, 73 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) заборгованість за Договором позики грошей від 13 жовтня 2010 року, з урахуванням встановлених індексів інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення, у розмірі 222631 гривня 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) заборгованість за Договором позики грошей від 07 лютого 2011 року, з урахуванням встановлених індексів інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення, у розмірі 55030 гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) в рівних частках на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) грошові кошти у розмірі 102338 гривень, в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) грошові кошти у розмірі 3775 гривень 80 копійок, в якості відшкодування понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення.

Суддя: 25.09.2014