Ухвала суду № 40961335, 16.10.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/2768/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3198/14

Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М.

Доповідач Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Пилипчук Л.І.,

суддів: Кривчун Т.О., Дряниці Ю.В.

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

за участю: відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про розірвання кредитного договору,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 08 вересня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору №PLLAGA00000106 від 18.02.2008 року у розмірі 2 445 579 грн. 13 коп. та 3654 грн. судових витрат, а всього 2 449 233 грн. 13 коп.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального права, прохав рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог банку відмовити, а його зустрічний позов задовольнити.

Посилався на порушення банком норми ст.38 Закону України «Про іпотеку», оскільки банк письмово не повідомив його за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу про свій намір укласти такий договір, внаслідок чого він був позбавлений переважного права на придбання предмета іпотеки, права на участь у встановленні ціни продажу предмета іпотеки. Крім того, іпотекодержатель не направив йому звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. На його думку, вказані порушення можуть слугувати підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу іпотечного майна, однак на даний час такі дії не мають сенсу внаслідок інфляції та зниження ринкової вартості національної валюти.

Вважає, що банк порушив договір, заподіявши йому істотної шкоди, оскільки значною мірою позбавив його того, на що розраховував при укладенні договору - розрахуватися за отриманий кредит предметом іпотеки. Вказаною обставиною відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України обґрунтовує підставу для задоволення зустрічного позову про розірвання кредитного договору.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №PLLAGA00000106, відповідно до якого банк передав відповідачу кредитні кошти в розмірі 331 400,00 доларів США на строк до 18 лютого 2028 року. Відповідно до пункту 8.3. Договору та п.35.3 Договору іпотеки від 18.02.2008 року для забезпеченням виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором виступає іпотека - житловий будинок з господарськими спорудами, розташований на приватизованій земельній ділянці за адресою: м.Полтава, вул.Мироненка,33./а.с.8-10, 45/

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 29 вересня 2010 року в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок та земельну ділянку загальною площею 2163 кв.м., розташований за адресою: м.Полтава, вул.Мироненка,33, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. /а.с.23-24/

На підставі зазначеного рішення відповідно до договору купівлі-продажу від 19.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 по р.№484, ПАТ КБ «Приватбанк» продав вказане іпотечне майно ТОВ «Ключове рішення» за 1 844 000,00 грн./а.с.54-55/

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором з урахуванням часткового погашення відповідних платежів за рахунок одержаних від продажу заставного майна коштів заборгованість по кредиту на час пред»явлення позову в квітні 2014 року складала 217 384, 81 доларів США, що за курсом Національного банку України становила 2 445 579,13 грн./а.с.5-6/

Відповідач вказаний розрахунок заборгованості не спростував.

Відповідно до ст.ст.1049,1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст..526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач порушує кредитні зобов»язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, виручені кошти від реалізації заставного майна були недостатніми для погашення заборгованості, районний суд обґрунтовано стягнув її в судовому порядку, задовольнивши позов банку.

Частиною 1 статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обво»язки відповідно до договору.

Згідно ст.651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідач, вважаючи наявними підстави для розірвання договору, посилався на порушення банком процедури продажу іпотечного майна. Однак такі доводи відповідача є його власною оцінкою обставин та ґрунтуються на хибному тлумаченні норм права, оскільки статті 651 та 652 ЦК України не містять такої підстави розірвання договору, як порушення правил реалізації заставного майна. Враховуючи, що договір купівлі-продажу заставного майна відбувся та є чинним, а обставин, визначених зазначеними нормами Цивільного кодексу України, як підстав для розірвання договору, - не встановлено, місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Задовольняючи позов банку, районний суд, дослідивши докази у справі, дав їм належну оцінку і, з урахуванням встановлених обставин справи та вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог банку про стягнення з відповідача заборгованості , оскільки останній кредитні зобов»язання не виконав, а виручена від продажу заставного майна сума була недостатньою для погашення всієї заборгованості.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при розгляді справи місцевим судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, оскільки висновків суду не спростовують.

Тому колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення районного суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307,308, 314. 315,317 ЦПК України. колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - суддя /підпис/ Л.І.Пилипчук

Судді: /підпис/ Ю.В.Дряниця

/підпис/ Т.О.Кривчун

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук